Питання територій у можливому мирному процесі має вирішувати народ України – через вибори або референдум. Про це заявив президент Володимир Зеленський на тлі переговорних сигналів зі США та дискусій про можливі компроміси. Що стоїть за формулою "нехай вирішить народ" і чи можливий референдум під час повномасштабної війни, розбиралася журналістка "5 каналу" Марта Шикула.
Перенесення відповідальності чи демократичний підхід
Володимир Зеленський публічно заявляє: рішення щодо територіальних питань у можливому мирному процесі має ухвалювати народ України. Президент не уточнює механізм, але називає два формати – вибори або референдум.
Формально – це демократичний підхід. Фактично – перенесення відповідальності з політичного рівня на суспільство в умовах війни, кажуть аналітики.
"Іноді бувають такі часи, коли політики бояться за собою вести людей, бо це, власне, їхня функція – вести за собою, а намагаються перекласти відповідальність на суспільство. Тому в цьому випадку це є спроба втекти від відповіді на питання, перекласти його. Тільки механізму цього все одно не існує в Конституції. Тому про це навіть говорити нічого. Я вже не кажу, що на законодавчому рівні це тупикова ситуація з точки зору права", – заявив політик Роман Безсмертний.
У Вашингтоні заяву Зеленського сприймають як сигнал готовності до обговорення мирних домовленостей, зокрема тих, що стосуються територій. Серед ідей – демілітаризована зона або "вільна економічна зона" на неокупованій частині Донеччини. За цими пропозиціями Україна має відійти, росія – не заходити. Питання управління територією залишається відкритим.
Конституційні суперечності і юридичний тупик
"До речі, поняття буферної зони теж у міжнародному праві немає. Це можуть бути якісь тимчасові воєнні дії внаслідок агресії. Наша Конституція має певне протиріччя. У ній є стаття, яка допускає зміни територіального устрою після проведення всеукраїнського референдуму, і є стаття, яка забороняє зміни в Конституцію, якщо вони пов'язані зі зміною територіального устрою. Тобто є дві статті, які прямо протирічать одна одній. Було рішення Конституційного Суду, який, очевидно, під тиском якихось політиків визначив, що все-таки народ України має право відмовлятися від своєї території внаслідок проведення всеукраїнського референдуму. Але як провести всеукраїнський референдум, коли частина країни окупована, декілька мільйонів перебувають за кордоном, а ще декілька – невідомо де? Як у кожен окоп занести виборчу дільницю і як забезпечити міжнародних спостерігачів?" – наголосив експерт із питань зовнішньої безпеки та російсько-українських відносин Василь Лаптійчук.
Окрема проблема – практична реалізація референдуму. Голосування має бути безпечним і визнаним міжнародною спільнотою. У нинішніх умовах це майже неможливо.
Безпека виборів і позиція фронту
"Нереалістично в сьогоднішніх умовах проводити вибори чи референдум. Потрібно забезпечити безпеку виборців, особливо у південно-східних містах, як-от Харків, щоб кожен громадянин України мав змогу реалізувати право голосу. Згідно з міжнародним правом і навіть правом України, потрібно спочатку припинити військові дії. Після цього важливо, щоб ці вибори чи референдум були визнані на міжнародному рівні. Як демократична європейська держава, ми, швидше за все, зобов'язані запрошувати міжнародних спостерігачів. Але хто зможе гарантувати безпеку міжнародних спостерігачів?" – заявив головний редактор порталу "Україна по-арабськи" Махаммад Фараджаллах.
"Він намагається виграти час, і в цьому він має рацію. Саме так можна виграти більше часу для України та для європейців. Він перекидає м'яч на поле Трампа. Мовляв, пане Трампе, якщо хочете вибори без проблем, то гарантуйте безпеку громадян України та міжнародних спостерігачів – і тоді ми готові це провести. Але що має бути раніше? Спочатку треба обрати президента України і парламент, бо є норми в Конституції. Не можна, щоб влада, яка вже не має повного мандата, ухвалювала важкі рішення, а відповідали за це новообрані. Тобто спочатку потрібно навести порядок усередині будинку", – додав Фараджаллах.
На фронті до теми компромісів ставляться ще жорсткіше.
"Я стою зараз з автоматом не для того, щоб противник просто так забрав ці території. Усі ці переговори – це пил і обман. Вони думають, що ми на це поведемося. Вони розуміють, що ці території так просто не заберуть, і ми їх так просто не віддамо. Вони сподіваються, що якщо отримають ці ділянки, то зможуть простіше забрати Харків, Запоріжжя та інші території. Їм достатньо отримати певні ділянки, щоб потім перекрити й відрізати інші. Це робиться не для того, щоб зупинитися, а для того, щоб підготувати сили й ударити з більшою інтенсивністю", – наголосив заступник командира 141-ї ОМБ Євген Алмаз.
Доки триває війна, це питання залишається відкритим. Рішення про території неможливо ухвалювати без безпеки і чітких правил. Водночас Володимир Зеленський заявив, що Україна повинна мати готові сценарії на випадок різного розвитку подій у питанні виборів. Тому Верховна Рада найближчим часом має опрацювати можливі формати їх проведення.
Марта Шикула, "5 канал"
Нагадаємо, партії Валерія Залужного, Петра Порошенка та Андрія Білецького є лідерами електоральних симпатій серед українців, готових голосувати на виборах у разі завершення війни.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською