Сергій "Флеш" Бескрестнов у випуску програми "Рандеву" детально розповів, як він і його рідні пережили цілеспрямований замах російських спецслужб, як це було, чому ворог порушив усі "червоні лінії", а також як Україна готується до важкої зими, що загрожує та чого чекати.
Друзі, у мене Сергій "Флеш" сьогодні в гостях, як ви вже зрозуміли. Будемо говорити, що нам чекати взимку – зараз "шоу розмов" про радіотехнології і не тільки. А чи будуть це реактивні "Шахеди" і багато балістики? І чому президент попереджає, що на нас чекає дуже важка зима? "Флеше", я рада, що ти живий. Я рада, що ти сьогодні поруч зі мною. Чому я про це кажу? Можливо, ви не чули, але впевнена, що чули. росія дізналася, де живе "Флеш", і запустила реактивним "Шахедом" по його будинку. Сергій класно виглядає, він ціленький, трохи підкульгує, але все ок.
Це, до речі, той випадок, коли ти, напевно, щось для себе усвідомлюєш. Це сталося о другій ночі, родина була вдома – і після того живеш вже інакше. Я би хотіла, щоб ти коротко поділився цим досвідом, аби українці, які зараз дивляться нашу розмову, зрозуміли і з ними цього не ставалося, але може статися. Попереду важкі часи, але контрольовані. Як це працює?
По-перше, це була така російська спеціальна операція. Росіяни навіть на каналах у себе написали, як вони мене шукали, як вони атакували, а потім усе прибирали. А я встиг зробити скриншот. Мабуть, хтось там із керівництва сказав: що ви робите, тому що росіяни ніколи не підтверджують, що вони здійснюють теракти.
А як вони тебе шукали? Ти можеш у двох словах?
Шукали мій будинок, шукали в реєстрі, шукали мою машину. Вони казали, що в них була людина, яка працювала на місці. Потім я бачив навіть відео СБУ: людина зранку знімала, що сталося в моєму будинку, і відправляла це на росію, як доповідь. Це було п'ять реактивних "Шахедів". Усі до мене, усі з онлайн-керуванням. Один "Шахед" влучив у будинок, інший – приблизно за 50 метрів від нього, а три хлопці з ППО збили. Я дуже їм вдячний, бо не уявляю, що могло бути. Це було жахливо: пряме влучення, і вся моя родина була всередині. Мені пощастило, що "Шахед" потрапив у плиту перекриття і не зміг її пробити. Здетонував зовні будинку. Вибуховою хвилею зруйнувало кімнату. І це була єдина кімната, де нікого не було. В інших кімнатах були люди. Я стрибав із другого поверху, бо будинок дуже швидко почав палати. Реактивний "Шахед" – багато авіаційного керосину, усе спалахує миттєво, вся покрівля. Стрибок у мене вийшов не дуже вдалий, тому зараз трохи кульгаю.
Але це попередження для всіх, тому що ми очікували, що от буде замах, якийсь, тому що чому також це відбувається? Тому росіяни розуміють, що як ти будеш намагатися знищувати якогось там чиновника, генерала – це не дуже має вплив на ситуацію на фронтах. Але всі розуміють, наскільки зараз важливі технології. А ще для них було критично те, що я був радником міністра оборони і мав прямий доступ до міністра. Вони казали, що в росії це неможливо: щоб людина, яка має технологічний досвід, могла зателефонувати міністру й сказати: "Потрібно зробити те, це правильно, це неправильно". Для них це було дуже небезпечно – такий прямий контакт фахівця і міністра оборони. Я очікував, що буде якийсь замах, вибухівка чи щось таке. Ми спілкувалися з хлопцями з СБУ, але ніхто не очікував, що вони атакуватимуть родину "Шахедами". Бо навіть у спецслужб є такі "червоні лінії": всі розуміють, що не можна чіпати родину. Бо і росіяни-чиновники живуть із родинами, і наші теж. Багато хто живе за адресою, так буває, інформація є. І почати атакувати родину – це неможливо. Бо це відкриває "скриньку Пандори". Ми знаємо: коли ми намагаємося ліквідувати когось чи росіяни, то всі чекають моменту, коли людина одна, без родини поруч. А тут я був у шоці. Атакувати приватний будинок бойовими "Шахедами", щоб убити людину. І вони знали, що я вдома, бо я був у відрядженні, повернувся з фронту.
Тобто якась людина слідкувала.
Так-так. Хтось стежив, бачив – і це може бути з будь-ким. Тому зараз я розумію: треба окремо зберігати документи, важливі речі. Бо якщо станеться біда, у тебе є буквально кілька хвилин, щоб узяти найважливіше. Я шкодую: у мене згоріло все. Ми залишилися на вулиці. І я найбільше шкодую за тим, що там були якісь плівки з моїми родичами, там спогади дідуся про життя. Так, це не можна купити. Тобто можна, машина – ок, друга машина – теж ок. Але мені дуже шкода, що в мене було радіоаматорське обладнання, яке я збирав усе життя. Я радіоаматор, і там була моя майстерня – це частина мого життя, це будується багато років. Радіоаматори розуміють: ти збираєш кожен проводочок, кожен роз'єм, усе розкладене по коробочках.
Атаки на склади з продуктами, АЗС та водопостачання – чого очікувати взимку
Та слава Богу, що ви живі. Це жахливо, і це чергове нагадування українцям: друзі, треба ходити в укриття. Але я впевнена, що частина з вас скаже: Яніна, бувають такі моменти або такі регіони, де постійна тривога, ти не можеш постійно ходити в укриття – і ви будете праві. Безумовно. Зараз ми наближаємось до осені, за якою дуже швидко прийде зима, непомітно. І у всіх виникає запитання: що буде далі, враховуючи, що росіяни перелаштували свою систему атак. Вони вже не виробляють старі "Шахеди" – вони виробляють реактивні "Шахеди", які вкрай важко збивати. Велика швидкість. Ми не до кінця готові до того, щоб їх вправно збивати. Усі перехоплювачі, що були до того, налаштовані на інший тип "Шахедів". Наскільки це небезпечно? Я би хотіла, щоб ти у двох словах пояснив. І яку нам чекати зиму?
По-перше, я думаю, що в нас не буде проблем із продуктами харчування. Я розумію, що постачання буде стабільним. Росіяни будуть намагатися атакувати наші склади, вони вже це роблять. Вони атакують АТБ, ми всі це бачимо, і, можливо, будуть робити це більше й більше, щоб створити щось на кшталт харчового колапсу. Але я розумію, що наш середній і великий бізнес знає, що з цим робити: як ділити склади, щоб не було великих складів. Я думаю, що з харчуванням проблем не буде. Має бути диверсифікація по магазинах, щоб не було так, що є один великий склад, його можна зруйнувати – і район без їжі.
Як працюють виробники дронів: розподіляючи ризики.
Дійсно, у нас може бути проблема з паливом – буде зростати вартість палива. Ми розуміємо чому: зовнішні фактори. Зараз росіяни атакують наші АЗС, і роблять це потужно. Уже десь 200–250 АЗС вони атакували, і продовжують. Але тут також наш бізнес розуміє, що робити. Я думаю, ми будемо робити кроки, щоб створювати мобільні АЗС, іншого формату АЗС, щоб паливо було і щоб можна було заправлятися. Паливо буде надходити з-за кордону. Тому я прошу, щоб кожна родина, яка має наприклад, генератор або бізнес, тримала перший запас, хоча б 10 літрів, для того, щоб не створити в перший день колапс, коли будуть черги. Щоб не запускати цей ланцюжок реакції, варто вже зараз купити й зберігати невеликий запас пального.
Багато хто думає, чи будуть вони атакувати джерела водопостачання чи ні. Ми знаємо про каналізацію, очисні споруди. До цього вони цього не робили, бо це, я вважаю, червона межа, "червона лінія". Якщо в них є якісь пояснення, чому вони атакують станції, які виробляють електроенергію, склади, то атакувати водопостачання – це чистий терор проти цивільного населення.
Я не знаю, чи є в них ще якісь грані, але зараз це було б тотальне знищення населення без будь-якого пояснення. Але, можливо, потрібно думати про це і також тримати запас води. У нас є артезіанські свердловини, і потрібно думати, що вода буде, але все одно треба мати запас удома.
Найбільш критичне для нас – опалення і енергопостачання
Ми готові до того, щоб воно було захищене?
Нам буде важко, тому що вже всі бачили, що відбувається з ТЕЦ Києва. Чому я завжди кажу саме Києва? Бо регіони кажуть: "От знов Київ, Київ, Київ". Тому що для росіян, для ворога потрібно зробити показово. А показово – це атакувати столицю. Як ми атакуємо Москву і показуємо, що можемо це робити, так само вони розуміють, що резонансно атакувати Київ, атакувати Дніпро. Чому? Бо тут мешкає багато населення, мільйони. Якщо зруйнувати одну ТЕЦ, наприклад, Троєщинську або іншу: то без опалення можуть залишитися 200–300 тисяч людей. Це колапс, це проблема.
Зараз я розраховував, що треба готуватися. У нас є 4–5 місяців – достатній час, щоб зробити підготовку до цієї майбутньої проблеми: точки опалення, обігріву. У нас немає іншого рішення. Немає рішення, тому що є проблема з балістикою, з антибалістичними засобами. І навіть якщо ми будемо отримувати від партнерів ракети Patriot, у росіян більше "Іскандерів" і С-400, щоб атакувати нас.
Що я можу порадити населенню? Коли зростає попит, дуже зростає вартість інверторів, акумуляторів. Зараз, влітку, навпаки – провал по ціні. Є достатня наявність на складах: акумулятори, інвертори різної ємності. У кого є можливість – варто купити зараз, щоб не чекати, коли ціна зросте вдвічі чи втричі. Це дійсно в два-три рази, я не жартую.
Зараз є можливість купити павербанки в Китаї, отримати швидко, бо ще є час. Це як ми просимо буквально по одній ракеті в кожної країни, намагаємося взяти в борг оці ракети. Ми постійно отримуємо хоч кілька ракет, але ми розуміємо, що коли нам дали, наприклад, 30 ракет з Європи, був такий "Рамштайн", коли вся Європа дала нам 30 ракет, то це буквально на одну атаку росіян.
Російська балістика: запаси ворога та чи реально створити антитибалістику
Є заява від президента, була заява від Дениса Штілермана з FirePoint. Ми робили інтерв'ю з Денисом, і він розповідав про цей антибалістичний купол. Система цього залізного купола має назву "Фрея". Ми робимо її спільно із західними партнерами. Але існує чимало експертів, які говорять, що це нереально. Так само, як нереально швидко виробляти ракети Patriot, навіть якщо Трамп прокинеться з правильної ноги і дасть нам ліцензію – бо на момент запису інтерв'ю він сказав, що остаточного рішення ще не ухвалив. У зв'язку з цим запитання: що ми будемо робити з балістикою? І Сергію, чи це реально – от тобі як експерту питання: чи це реально зробити антибалістику? Та скільки нам часу на це потрібно?
Якщо ми знаємо, у світі буквально існує кілька комплексів, які дійсно ефективно працюють проти балістики. Це важко, дуже важко зробити. Там багато компонентів, багато технологій. Це не просто: якби це було легко, ми бачили б багато країн, які мають свою антибалістичну програму. Я вірю, що це можливо зробити, але тільки за підтримки європейських країн. Потрібно згенерувати всі країни Європи, які бажають і можуть нам допомогти. У наших партнерів у Європі багато технологій. У когось є ракетні двигуни, у когось є радіолокаційні станції, у когось є інші рішення. Я вірю, що це можна зробити, але тільки при дуже потужній підтримці партнерів. Трамп обіцяв дати ліцензію. Я впевнений, що він дасть нам ліцензію. Але є інша проблема. Ми зробимо всі узгодження з Конгресом, інші узгодження, дуже швидко, я це розумію. Але є субпідрядники, які постачають комплектуючі. Наприклад, Boeing виробляє частину, є інші компанії. У них є черги, у них є обмежені потужності. Нам потрібно отримати від них терміни, коли ми можемо отримати комплектуючі. Без цього ми нічого не зробимо. Щоб усі розуміли: ми не говоримо, що будемо виробляти Patriot самі з нуля. Це неможливо. Ми говоримо про базову збірку. Тобто коли є комплектуючі, приїжджають фахівці, які виробляють Patriot, проводять навчання, ми створюємо лінію. Вони дають нам технологічні карти процесу, як і що збирається з компонентів. Далі ми розміщаємо заказані компоненти і потім збираємо. Збирати ми зможемо. Я багато разів вже казав, що я самостійно розбирав ракету після того, як вона впала. Patriot – я бачив, як вона побудована. Там нема нічого такого сакрального чи надто важкого. У нас є підприємства, які, я впевнений, це зроблять технологічно.
Я мушу тебе спитати з приводу балістики ще кілька слів. Українці прекрасно розуміють, що якщо в нас проблеми з балістикою, то росія буде бити балістикою. Як ми будемо виходити з цієї історії взимку?
По-перше, я хочу сказати, що в них є запаси балістики. Дійсно, якщо ми говоримо про крилату ракету, то запасів по деяких типах ракет у них не дуже багато, тому що ми аналізуємо уламки, що падають. Там бачимо серійні номери, дату виробництва – це дає нам розуміння.
А от балістика – вони б'ють по нас новими ракетами.
Зараз ще є запас. Це запас з минулого року. Балістики в них десь 200–300 ракет постійно є. Вони їх зберігають.
Слухай, ну якщо вони по Києву можуть запустити 40, наприклад, то це не так багато.
Я можу сказати, що в них десь – кажемо про "Іскандер" – до 60-70 ракет кожного місяця. Тобто в них є "Іскандер", у них є "Циркон" додатковий, з яким ми не можемо працювати без антибалістичної програми. У них є С‑400 з балістичними ракетами. І отак потрошки-потрошки вони мають кількість ракет. Але це не як із "Шахедами": запас у них є, але вони не можуть атакувати нас щотижня 300 ракетами – такого запасу й виробництва в них нема.
Тут було запитання від глядачів саме на цю тему. Вони казали: "А чому ми тоді, знаючи, що вони будуть бити по нас балістикою, не б'ємо по тих місцях, де ця балістика зберігається?".
Це важке питання, тому що балістика виробляється під землею. Дуже важко атакувати виробництво. Росіяни розуміють, що це критичне виробництво для них, і зберігають їх так, що їх важко атакувати. Коли відбувається запуск балістичних ракет, це не стаціонарний процес. Немає майданчика, де стоять росіяни з ракетами й чекають команди. "Іскандер" – це установка, яка рухається, виїжджає на бойові позиції, постійно маневрує, розгортається і стріляє.
Ти можеш пояснити, чому інколи спочатку летить балістика, а потім вмикається тривога?
Так, це історія така, як ми це бачимо: у нас нема магічної кулі, яка показує, що щось вилітає, у нас є партнери, які контролюють цей процес. Є система попередження: супутникові дані, радіорозвідка, радіоперехоплення – цілий комплекс. Якщо є пуск ракети, партнери фіксують сам факт пуску. Але система не ідеальна, вона може дати збій. Інколи буває, що певний супутник у зоні своєї досяжності не бачить ракети, або, наприклад, ракета неочікувано розвертається. Це така ж сама історія, як нам кажуть про "Орешник", що готується запуск, там, типу, є ризик запуску "Орешника". Це супутник країн НАТО бачить, що розгортається "Орешник" на бойові позиції. Тобто екіпаж працює, йде підготовка. Будуть вони стріляти чи ні, ми не знаємо. Так само з "Іскандером". Якщо ракета готується, там екіпаж метушиться, ми не знаємо, чи будуть пуски, але попередження є, що, можливо, буде атака. Але, на жаль, коли ми уже бачимо і партнери бачать факт виходу балістики, у нас є буквальна хвилина. Дійсно, якщо ми говоримо про Київ або території, які там поруч, до прикладу, Чернігів, то це дуже-дуже короткий час для того, щоб зробити попередження.
На жаль, буквально перед нашим записом я прочитала на мілітарних каналах противника, що вони готують до кінця року альтернативу "Старлінку". І таким чином ту перевагу, яку ми мали, – дякуємо Михайлу Федорову, що це було реалізовано дипломатичними розмовами з Ілоном Маском, – ми її можемо втратити. Що ти про це знаєш?
Ой, тут багато є питань. Тобто ворог розуміє, що таке "Старлінк", який він важливий для нас і взагалі для бойових дій. Тому путін поставив завдання робити альтернативу "Старлінку". Знайшли компанію, вона має назву "Бюро 1440", яка розробляє цю концепцію. Що вони роблять? Вони зараз запустили в березні перші 16 супутників на орбіту. Один супутник упав у них. Минулого тижня вони запустили ще 20 супутників. І путін заявив в останньому інтерв'ю, що "це буде дуже швидко". Але ми розуміємо, що швидко це не буде, щоб зробити там якісне покриття супутниковим зв'язком. Наприклад, SpaceX у "Стaрлінка" – їх більше на 15 000. Якщо ми кажемо про Amazon зараз – це, наприклад, 700 супутників там. Тобто для того, щоб зробити хоча б якесь покриття для військового застосування, росіянам потрібно як мінімум 300 супутників на орбіті. Після цього ми бачимо, що є інтерв'ю, там путін зустрічається з військовими з фронтів і вони його питають: "У нас є така проблема, у нашого ворога України є "Старлінк", а коли в нас буде? Нам дуже потрібен для військових аналог". Тобто вони розмовляють про військове застосування, тобто це вже зараз світова спільнота розуміє, що зараз є обговорення використовування в майбутньому технології для військового застосування. Буде для нас це бідою? Буде! Дуже великою бідою. Що робити? Є думки, що робити. Ми будемо намагатися робити, залучати світові спільноти, тому що вони також розуміють, що це небезпека для всього світу, використання отаких технологій. Це не тільки для України. Сьогодні це Україна, в завтра буде будь-яка країна Європи.
Тим більше не забуваємо про зв'язок росіян з Іраном. Відповідно, це стосується і коаліції, яка бореться з Іраном.
Так, вони будують супутниковий РЕБ, який працює зараз проти "Старлінку". І це для нас сигнал, що зараз у нас є час будувати такий самий РЕБ. Якщо росіяни змогли це зробити, ми також зможемо це зробити.
І тут важливе питання. Оптоволоконні дрони, так звані "невидимки". Нова загроза, проти якої немає РЕБ. 8 липня ти повідомив, що росія випробовує новий ударний БПЛА, крилатого типу. Цей ударний БПЛА на оптоволокні – аналог "Молнії" з дальністю до 50 км планами серійного випуску. Оптоволокно робить дрон невидимим для радіоелектронної розвідки і невразливим до РЕБу. Тобто ви розумієте, що цілком ймовірно може таке статися, що вони це серійно запустять і ми не зможемо це збивати. Розкажи трохи про цей дрон.
Дрони на оптоволокні вже там не є якась новина для нас. Зараз дуже великий ажіотаж ми бачимо. Використовують їх навіть на БЕКах, які плавають в морі. Оптоволокно використовують на БПЛА. Це такий спосіб керування БПЛА або БЕКом, або НРК, який там рухається роботом, у якого нема радіоканалу керування. Тобто, в нас РЕБ, РЕБ не може впливати на це. Є катушка і от дрон летить і з катушки розмотується тонке-тонке волокно. І це відбувається на 10-20-30 км. Тобто вони навіть перелітають Дніпро, атакують Херсон активно. Тобто це можливо зробити. І ми також це робимо. Тобто вся війна дзеркальна. Не можна сказати, що тільки ворог робить, а ми ні. Ми також: і вони і ми робимо. Але це тільки перша така спроба, робити засоби, на яких немає впливу.
Важлива небезпека, я вважаю, це зараз дрони, які літають на штучному інтелекті. І в росіян вони є, у нас їх досі нема. Немає в серійному виробництві. Тобто, що це таке? Спробую пояснити. Це, наприклад, БПЛА, у якого немає GPS і супутникової навігації. Тобто пригнічувати нема чого. У нього є камера, він бачить картинку місцевості й розуміє, де знаходиться. Він орієнтується по картинці та йому дають завдання. Тобто: ось такий маршрут, летіти туди і на місці треба шукати ціль. Ціль виглядає ось так. І йому дають різні варіанти, як виглядає ціль. Я вивчав це, тож якщо в нього нема керування, то також немає і впливу на нього засобами РЕБ. Адже РЕБ не може впливати на навігацію супутникову і не може впливати на керування. Іншими словами, це автономна машина і це дуже страшне, тому що отака машина сама може обирати ціль. Я давно це аналізую, у мене трофеїв багато. Поясню, як формулюється завдання, йому дають команду: "Треба шукати залізницю, потім тримати курс над залізницею і чекати потяг. Спочатку потяга буде локомотив. Він виглядає ось так. Атакуй його". Ось так запустили БПЛА і він пішов автономно шукати, що потрібно.
А це може бути рандомний потяг, і це може бути потяг пасажирський
Я, наприклад, бачив моделі їхніх цілей: як виглядає військова машина, як виглядає склад, як виглядає навіть "Нова пошта". Як виглядає натовп людей, солдати зі зброєю, танк, склад виробництва, тощо. Тобто це дуже небезпечна зброя, і ми розуміємо, що це зброя майбутнього. Це коли ти запускаєш БПЛА і забув, а він далі шукає сам, кого атакувати. І зараз ми використовуємо перехоплювачі. Якщо нічого не має впливу, то єдине, що є, – це перехоплювачі, які можуть збивати, або групи. Але коли вони літають дуже низько, то важко працювати перехоплювачам.
Але поясни мені, як тоді перехоплювач сканує цей дрон на штучному інтелекті?
У нас є радіолокаційні станції. Усі розуміють, як це працює. Тобто ми бачимо, що є в повітрі. От це як працюють наші засоби ППО. Тобто, ми фіксуємо там "Шахеди", що і де відбувається. Але коли дрон дуже високо в повітрі, його дуже гарно бачить і далеко бачить радіолокаційна станція. А коли дрон дуже низько, то його важко побачити, бо станція радіолокаційна не може, заважають там дерева та інше. І от вони також це використовують. І я думаю, що це технології майбутнього.
Був конгрес, міжнародний конгрес, де багато країн підписали резолюцію, що не можна робити ставку і не можна дозволяти штучному інтелекту, по-перше, робити рішення щодо зброї масового ураження, тобто рішення щодо ядерної або хімічної атаки тощо. І, по-друге, що штучному інтелекту не можна давати право приймати самому рішення. Тобто людині повинна контролювати це, бо це небезпечно, адже ШІ може зробити помилку. Так, ми розуміємо, що це програма і це не можна так робити, але ми бачимо, що для нашого ворога немає в цьому проблеми. І вони активно застосують оці рішення на Запорізькому напрямку. І я бачу небезпеку, що вони застосовують, це для дуже дешевих дронів "Молнія". Тобто це не якісь там дуже дорогі дрони, це серійна "Молнія". Й ми вже бачимо, що, на жаль, воно долітає, атакує. Це для нас виклик. Чому я про це думаю? Тому що сьогодні це "Молнія", а завтра це буде "Шахед". Ми розуміємо, що росіяни навчають штучний інтелект, вони розвивають штучний інтелект. І це тільки питання часу, коли сам "Шахед" так буде автономно літати і шукати, кому йому атакувати.
Я чому тебе спитала, яким чином ми їх перехоплюємо? Мені незрозуміло до кінця на чому, на якій системі радіоелектронній вони працюють. Тобто їх легко відстежувати чи ні?
Ми їх фіксуємо, скажімо так, по радіолокаційних станціях. У них нема ніякого випромінювання. У них немає передавача. Ми не можемо фіксувати. У нас є тільки варіант, як працюють засоби ППО.
Співпраця зі США, 98% збиття бензинових "Шахедів" та перехід ворога на реактивні дрони
Я хочу тебе спитати про американців. Спочатку Трамп робив вигляд, що ми взагалі ні до чого тут, вони дрони на кухнях роблять, у нас нічого з ними спільного бути не може, бо в них усе доволі аматорське. А потім уже, слава Богу, Гегсет визнав, що ми з ними разом працюємо в цій царині і що наші дрони і наші спеціалісти працюють на боці Сполучених Штатів. Це треба акцентувати. На боці Сполучених Сполучених Штатів у війні з Іраном. А під час війни з Іраном взагалі ситуація змінилася. Мені здається, більше поваги виникло, що потім вилилося в нашу двосторонню заяву про наміри щодо експорту українських бойових дронів. І я вдячна, насправді вдячна президенту, що він вчасно це рішення прийняв. Друзі, хто не розуміє, про що я, це про здатність нас продавати, виходити нам на ринки, на зовнішні ринки. Чим більше буде в нас можливості продавати, виходити на зовнішні ринки, тим більше в нас буде можливостей. Не думайте, що ми щось своє віддамо. Ні, наші будуть виробники через те, що там, наприклад, дорого купується, а держава за меншу суму купує. Ми все це будемо віддавати. Ми будемо розвивати галузь і ми будемо ставати повноцінними учасниками не тільки військового ринку, а й політичного. Так от, я би хотіла, щоб ти в двох словах розказав, з чим ми зараз, над чим ми зараз працюємо з американцями. Ну, я бачила на сайті Пентагона українські компанії, в яких американці купують дрони. От хотіла б подробиць щодо цього.
В основному це технології БПЛА і технології проти БПЛА-використання. Світ розуміє, що в нас зараз, мабуть, кращий досвід в світі, як ми боремось, наприклад, із "Шахедами". Так, Іран – це ті самі "Шахеди". Тобто, у росії зараз є "Герань" по ліцензії, Іран – це "Шахеди". Ми бачимо, коли була війна, дуже активно застосовувались "Шахеди". Тобто, у кого є досвід боротьби з "Шахедами", тільки у нас ефективний. Ми пишаємося, тому що в нас останнім часом 95-98% збиття усіх "Шахедів". Це дуже фантастичний результат і це причина того, що росія зараз уже не атакує масовано "Шахедами" на бензині, тому що розуміє, що нема сенсу. Тобто ти атакуєш, наприклад, 1000 "Шахедів", а попало в ціль 20 "Шахедів". А коли ти порахуєш 1000 "Шахедів", це буде, як, наприклад, 20-30 "Іскандерів". Іншими словами, це не має сенсу. Тому зараз росіяни будуть намагатися виробляти реактивні "Шахеди", у яких швидкість більша, а ми будемо намагатися робити реактивні дрони-перехоплювачі, це просто зміна технології. Але якщо хтось думає, що бензиновий "Шахед" дуже не актуальний, то це дуже велика помилка. Росіяни, я по статистиці бачу, кожного дня використовують буквально 200-300 таких "Шахедів", але вони зараз використовують їх по прифронтових смугах. Чому? Тому що там дистанція дуже коротка і час на реагування дуже невеликий. І ці "Шахеди" можуть там керуватися в ручному режимі чи з мережі і атакувати. Дуже там вони атакують нас, дуже успішно, на жаль, атакують. Тому що, наприклад, коли "Шахед" долітає до Києва, то перелітає багато рубежів – РЕБи, перехоплювачі, МВГ – і там у нього шансів мало. А коли "Шахед" атакує щось на 30 км біля кордону, то там, на жаль, шанси є.
Я не можу тебе не спитати про наших дружбанів, з якими би дуже хотілося мати нормальні стосунки, але вони себе ведуть інколи… яке б дипломатичне слово підібрати, неправильно по відношенню до нас. Я про поляків.
Польська армія рухається дуже стрімко вперед. Вони розуміють ризики для себе: починаючи від заробітної платні у військових в Польщі – у них підняли зарплату, не знаю на скільки, але вона піднялася після початку повномасштабного вторгнення в нас.
Вони розуміють, що можуть бути наступними, і вони вбирають усі технології, та вони дуже поруч. Чому? І країни Балтії. Балтійські держави, тому що ті, хто поруч із "гарним сусідом", усі розуміють, чого чекати. Наприклад, якщо… ну, це таке глобальне питання. Я був в Амстердамі, у Бельгії, також спілкувався там із командуванням. Вони кажуть нам: "Ми розуміємо, що, наприклад, росія може напасти, там також думають, що росія нападе на Нідерланди". Щоб росія напала на Нідерланди, їм потрібно, щоб російська армія пройшла, наприклад, всю Німеччину, Польщу. Ну, ми розуміємо, що сухопутний коридор – це дуже довго. Але вони кажуть: "Але якщо божевільна росія запустить по нас тисячу "Шахедів" – нам капець". Тому що жодна ППО маленьких країн не готова до цього. У них… ну, що в них є? Patriot? Ну, скільки Patriot зіб'є тих "Шахедів"? Тобто ці країни… а вони кажуть: "Це можуть бути якісь тіньові судна в морі, які запустять баржі". Ви бачили, як з'являлися ті невідомі БПЛА, які кошмарили всю Європу? Це якісь баржі, які запускали такі БПЛА? І це може бути. Так, така історія була. Перше: я першим сказав таку версію. Коли ми бачимо, що є загадковий БПЛА там, де його не повинно бути, ми шукаємо відповідь – як? І ми бачимо, що в той час там є російські судна, які можуть запускати ці БПЛА. І потім навіть було підтвердження, були факти, що це дійсно відбувається.
А ти розумієш, для чого вони це роблять?
Є такий тип війни – комбінована війна, яка розхитує суспільство, яка показує небезпеку. Починаючи з того, що вони демонструють, що можна паралізувати аеропорт у будь-якому русі, а це не тільки пасажирські перевезення – це логістика. І вони показують, що два БПЛА можуть зупинити, наприклад, аеропорт узагалі повністю. А п'ять БПЛА можуть пів Європи… ну, зупинити. Цього достатньо. Потім мешканці Європи також бачать, що відбувається в нас. І для них слово "БПЛА" – це взагалі резонансно. А якщо це невідомий БПЛА: хто це запускає? Що це? Це якась гібридна війна починається. Було дуже багато серіалів про те, як можна почати таку війну. Ми пам'ятаємо: потім з'являються якісь "зелені чоловічки", які незрозуміло – чи це БПЛА, чи це війська. Тому це просто нагнітає суспільство, дуже сильно.
Українська балістика
І перший запис української балістики: директор FirePint показав кадр запуску ракети, яка дуже нагадує балістичну.
Хто думає, що ми ось розповідаємо якісь таємниці, ні, ми покажемо нашому суспільству, що в нас також є позитивні новини. Тобто наше суспільство повинно розуміти, що не все так погано. Якщо людям постійно розповідають: "Все погано, зрада, крадуть, нічого нема, у нас там усе, колапс". То, ну, це дуже погано. У нас повинна бути якась довіра, віра в те, що в нас відбуваються хороші події. Я постійно намагаюся це казати: люди, я знаю, що в нас відбувається в технологічному плані, так, у нас не все так погано. Ми дуже багато рухаємося, позитивно рухаємося. І в нас є відповідь росіянам, і за багатьма напрямами ми їх випереджаємо. Але знаєш, ми можемо розробляти… у нас буде дуже багато різних команд, і ми можемо створювати такі маленькі технології. А коли ми говоримо, наприклад, про нову "пушку" або новий винищувач, або про балістичну ракету – це абсолютно інша технологія. росія дуже багато десятиліть руйнувала наш ВПК. Усі це знають. У нас був потенціал. А що зараз залишилось? Коли ми можемо сказати "Нептуни" – так, ще там щось. Але такого потенціалу, щоб виробляти свою, наприклад, балістику… Тому що я можу сказати: російський "Іскандер" – я досліджував – він десь на 90% із російських компонентів.
Це, знаєш, виглядає… ну, для мене це такий "Божевільний Макс", тому що я бачу такі великі транзистори, які я бачив у дитинстві, коли був радіоаматором у 10 років, я їх паяв. Це справді розробка 80-го року. Коли я бачу мікросхеми такі позолочені, знаєш, такі… я бачу, що це old school, це технології минулого. Але вони працюють. Для мене взагалі була загадка: ми робимо РЕБ із китайських модулів, так, щось там у гаражах збираємо, але в росії потужне виробництво, радіозаводи – Ярославські, Сарапульські – вони справді зберегли цю базу. Але вони не можуть зробити ці РЕБ навіть для піхоти. Вони досі не можуть зробити нормальні радіостанції. На всіх фронтах працюють китайські радіостанції, які волонтери тягають усім арміям, першим арміям на континенті. Для мене це якась загадка. Тобто держава, яка запускає космічну програму, запускає супутники, при цьому не може зробити банальну звичайну радіостанцію. Це така історія з "Шахедом". Якщо я розбираю, наприклад, "Шахед", я бачу CP-антену. Це антена, яка дозволяє "Шахеду" орієнтуватися по супутниковій навігації, коли працює наш РЕБ. Антена – це, можна сказати, не те що "серце", але без неї "Шахед" не може влучити, так? Вона з Китаю. Наприклад, є російська, але багато китайських. Модем для онлайн-керування – завдяки радіоканалу пристрій, через який російські оператори з росії керують "Шахедами" – зроблено в Китаї. Сервоприводи, які обертають елементи "Шахеда", зроблено в Китаї. Камера "Шахеда" – зроблена в Китаї. Акумулятор – зроблений у Китаї. Ми бачимо, що навіть весь критично важливий реактивний двигун "Шахеда" зроблено в Китаї. Тобто росія не може двигун зробити. І от, на жаль, поки такий є партнер, наші санкції працюють добре. Але ж коли є отакий партнер, як Китай, і коли в тебе там є метр суцільної границі, то ось можна, да, на жаль.
В Татарстані є таке місто Єлабуга, яке ми сьогодні згадували, де чому ми про нього згадували, друзі, хто не в курсі, де знаходиться, власне, завод дронів класу "Шахед", "Герань". Оця вся історія пов'язана з БПЛА. І люди, які користуються тіктоком, надто молодь, бо алгоритм працює більше на молодь, вони б бачили, як системно відбувається запрошення підліткам працювати для збору цих "Шахедів". Чому я про це знаю? Бо в мене є двоє дітей-підлітків, які мені час від часу про це говорять, навіть показують відео, і вони реально дуже якісно роблять цю систему промо. Підлітки мають можливість там заробити гроші. Плюс до студентів, які працюють там на технічних, працюють, навчаються на технічних спеціальностях в університетах, вони так само працюють там. І уявіть собі, там хлопець чи дівчина, який заробляє умовно 500 або 800 баксів, працює там, він стає дуже сильно вподобаний і соціумом, і всередині його навчального закладу. Купу там для нього бенефітів, переваг, бо він допомагає державі: "росія, вперд". Плюс гроші. Третій момент, вони розвиваються. Ну, тобто там розвиваються технології, все решта.
Коли я була на "Фаірпоінт" на заводі, то Денис і Єгор говорили мені, що ми зараз хочемо схожу історію зробити, але зі студентами, умовно там з Львівської або Київського політеху, інженерні спеціальності, студенти, щоб вони мали можливість розвитку. Ми хочемо гранти робити, щоб потім ці люди приходили до нас і робили технології. Я би хотіла, щоб ти в двох словах сказав, як людина, яка довго цікавиться радіоелектронікою, що у нас із цими спеціальностями зараз на першому місці по запитах хлопців в основному, які хочуть вступати в ВНЗ, спеціальністю пов'язані з дронами. Чому? Ну, будемо чесними, "Флеше". Левова частка мільйонерів в країні – це виробники дронів. І хлопці, які думають, куди вступати, вони вже не хочуть на юридичний, бо немає міжнародного права, якщо говорити там про якусь міжнародну кар'єру, вони хочуть робити дрони. Яким чином, на твою думку, має бути це побудовано і чи ти би радив батькам, які зараз дивляться цей ефір, дітей відправляти вчитися в той напрямок?
Політех – альма-матер у всіх фахівців, так? Ну, у мене інший альма-матер: Київський військовий інститут зв'язку. Я також технар, але у мене військова освіта. Є ще Житомирський військовий інститут. Наприклад, різні… багато різних закладів. Але зараз ми розуміємо, що час дуже небезпечний. Багато хто навчається дистанційно, так, і це не дуже добре, тому що можна навчати, наприклад, якусь мову, як моя донька дистанційно навчається. Але якщо ти технар – потрібно мати лабораторію, працювати з матеріалами, потрібно бути на місці.
Реформи в Міноборони та звільнення Федорова
Ти радник президента, але й ексрадник міністра оборони. Ти шкодуєш, що Федоров пішов? І друге запитання – щодо невідворотності або, навпаки, відворотності реформ, які він почав, тому що Драпатий – це однозначно для війська і для суспільства ок. І я вже бачу, як Михайло Васильович починає потроху робити реформи. Перед тим, наскільки я розумію, зараз відбувається аудит. Але щодо Євгенія Хмари, який робив круті операції у складі СБУ, і менеджерські функції побудови екосистеми Міністерства оборони, закупівлі… Словом, перспектива роботи – для мене це незрозуміле рішення. Я розумію, що тоді президент, напевно, був у агонії й треба було якимось чином міняти. Це мої думки, можливо, це не так. І він вирішив, що Хмара більш-менш зі всіх підійде. Чи це катастрофа? Чи ти ходиш на мітинги? Чи ти би про це поговорив із президентом, якби була така нагода?
Я півтори години спілкувався про це й про інше з президентом. Було і про Федорова, у тому числі. Це ж була така відкрита розмова. Ми спілкувалися про сучасні технології, про те, що відбувається, про ситуацію, яка зараз є. Я не можу розповідати відкрито, це конфіденційно, але ми спілкувалися, обговорювали, я почув, що і як, чому так, аргументацію, чому дійсно так було. Дійсно шкода. Мені особисто шкода, тому що Федоров – толкова людина, всі це знають, так, він технологічна людина і вміє будувати команду біля себе. У нього є така, знаєте… харизма, привабливість, що люди до нього йдуть, довіряють йому, він може будувати команду. Чому це важливо? Тому що без команди ти ніхто взагалі. Усі розуміють, що можна бути потужним, але ти будеш один. Він будує команду. У нього ця команда ще з Мінцифри, багато років, багато людей працюють із ним і довіряють йому. У нього є стратегічне бачення і в моральному плані. Дуже важке для мене рішення, тому що я працював із Федоровим, так, і коли Михайло пішов, я також сказав, що як радник теж піду. Але коли мені президент каже: "Слухай, ну це ж не причина, ти потрібен країні, у тебе є унікальний досвід, тебе поважають люди, ти можеш багато чого зробити. Я це розумію, так, усі це розуміють. Ти повинен працювати далі на країну. Війна триває, війна не закінчилася, і ти потрібен". Ну що ти скажеш – ні, дякую, все, я пішов? Так не можна сказати. Це така сама ситуація. Чому зараз багато людей у Міноборони залишилося? Я спілкуюсь із хлопцями, з дівчатами, і вони кажуть: "Так, є якісь політичні варіанти, але війна триває. Якщо ми підемо – хто виграє? Ворог".
Так. Тому мені дуже шкода було, що Єлізаров пішов. Це було дуже сумно.
Мені також дуже шкода, бо Єлізаров – дуже толковий менеджер, дуже толкова людина. У мене була надія, що він буде працювати, залишиться працювати далі. Але це було його рішення. Я не знаю, чому він так вирішив.
Бліц-опитування: запитання від глядачів "5 каналу"
Друзі, переходимо до бліц-запитань. Нагадаю, що перед тим, як запросити гостя, ми анонсуємо прихід, зокрема і "Флеша" до нас у соціальних мережах. Поки ми говоримо, ви маєте можливість поставити ці питання, й у фіналі розмови будуть саме ваші питання. Цей фінал настав.
Олена ставить питання. Олена моя землячка із Запоріжжя, судячи по останньому реченню в її питанні. Питання до "Флеша":"По-перше, дякую, "Флеше", за працю і бажаю здоров'я. Скажіть, чи є спосіб боротьби з КАБами, що тероризують прифронтові міста і села? Коли ми зможемо зіткнути з полегшенням? Привіт із Запоріжжя".
КАБи – це наша проблема. Це та історія, завдяки якій росіяни намагаються десь на фронтах рухатися. Тобто в них багато цих КАБів. Вони кидають ці КАБи, і у нас є рішення, яких ми чекали. Це "Гріпени" і ракети "Метеор", завдяки яким ми зможемо атакувати ті винищувачі, які скидають КАБи у повітрі. Це буде справді загроза. Але коли це буде – я не можу сказати. Я не знаю, коли ми отримаємо ці літаки, щоб ми змогли атакувати "КАБи.
Яким чином побудована система РЕБ? Чому питаю? Тому що коли працює РЕБ, а ціль летить на приватний будинок поруч, а не на об'єкт СБУ, то стає подвійно дивно, чим керується ППО. Таке саме питання я вчора почула від одного з наших підписників. Він сказав мені про це в контексті атаки на житловий будинок у Львові. А будинок був недалеко від СБУ. І люди про це говорять на кухнях. Я мушу про це спитати. Люди говорять, що, мовляв, СБУ себе обклало РЕБами. У результаті ракети – їх там було кілька – влучають у житловий будинок, і люди загинули. А СБУ, якщо б там нікого не було, спустилися б у сховище, і відповідно ніхто би не загинув. Як це?
Засоби РЕБ не можуть робити так, що щось упаде. Це не ППО, так? Тобто, по-перше, багато хто думає, що я можу увімкнути, наприклад, передавач: летить "Шахед", я вмикаю РЕБ – і він падає. Ні. Тому що в засобах БПЛА, у ракетах є інерціальна система – автономна система керування. Як це працює? Коли, наприклад, ракета або БПЛА не бачить сигналу навігації, тобто РЕБ глушить GPS, вмикається автономна система. Вона дуже потужна і продовжує вести ракету туди, куди вона була спрямована. І помилка, похибка дуже невелика. Тому коли так буває, що росіяни кудись влучають, я думаю, що це їхня похибка, а не робота засобів РЕБ.
Тобто ти не згоден із тим, що є РЕБ, який встановлений на певних військово-державних важливих об'єктах, і через те, що він "відкидає" від себе ракету або "Шахед", той вражає сусідню будівлю. Це похибка ракети або "Шахеда", а не РЕБ.
У "Шахеда" взагалі така система: коли "Шахед" бачить, що працює РЕБ, він продовжує летіти далі, поки не впаде.
Добре. А як він втрачає керування – і що? І падає. Це за яких умов?
Він шукає сигнал навігації знову. Якщо сигнал буде – він знову намагатиметься атакувати, він буде далі кудись летіти, так? І це дає шанс нашим хлопцям‑перехоплювачам його знищити. І так часто буває, що "Шахед" рухається по колу. Це дає додатковий час на його знищення. Так, це краще.
Є ще запитання від нашого глядача стосовно Капітанівки. Я не можу його не задати. Хто не в курсі, друзі, і не є киянином або мешканцем Київської області, – сталася біда. Капітанівка – це Київська область, де на полігоні відбувалася виставка, яка стосувалася дронів, антидронів. І там загинуло 10 людей. Поруч були цивільні об'єкти, приватні будинки. І тут запитання до тебе наступне від нашої глядачки: "Хто його попередив про ракетний удар у Капітанівці і чому він, знаючи, що буде, нікого не попередив?"
Це взагалі… ні. Це якесь дивне питання. Так, це дуже дивне питання. Як це побудовано? У нас кожного дня в країні є заходи. Постійно. От, наприклад, була Капітанівка, а за день до цього я був на випробуваннях НРК, а ще за день – на полігонах РЕБ. І ці заходи відбуваються потоком. Буває, в день їх два‑три, організатори щось роблять. І мені постійно приходять запрошення кудись, і я просто переглядаю запрошення й дивлюся – цікаво мені чи ні. І на цей захід я взагалі не звернув уваги. Тобто мені це було нецікаво. Так. До цього був "Брейван" – дуже круті заходи були ПНРК. Я там був, це було дуже класно, але цей захід мені був нецікавий. Я навіть не цікавився, що буде, де буде, як буде, що там відбуватиметься. Але я вже розповідав: таких заходів дуже багато постійно. І коли я приймаю рішення – наприклад, переглядаю: о, отут потрібно бути, це для мене актуально – я завжди намагаюся з'ясувати, хто організатор, які заходи безпеки. Це персонально для себе. Тобто мені неважливо, що там хто казав, що 100% все буде добре. Це моє особисте рішення: згоден я туди їхати чи не згоден.
А як, на твою думку, має бути побудована ця система, щоб унеможливити таке? Адже там історій дуже багато насипали мені – і за те, що я захищала Марію Берлінську. І Марії Берлінській свого часу дуже сильно насипали, на мою думку, несправедливо. Тому що…
Ну, я вам хочу сказати, як була історія з Берлінською. "Вікторі Дронс" звернувся до військової адміністрації Чернігова: "Ми хочемо зробити такий захід. Дайте нам, будь ласка, приміщення і забезпечте безпеку". Мерія дала рамки, поліцію на вхід, швидку на вхід і сказала: "У цьому театрі можна робити захід". Відповідальність Берлінської? Я не знаю. Вона фахівець із безпеки? Я не знаю. Отак це було. Далі розіслали всім інформацію, запрошення: "Запрошуємо вас на виставку у Чернігові". Я перше, що подумав – я туди не поїду. Це моє рішення як людини. Я не хочу туди їхати. Мадяр подумав так само – не поїхав. Хоча до цього ми були на подібному заході. І я потім питав хлопців із СБУ, які постраждали: ви фахівці з безпеки, навіщо ви туди поїхали? Ви думали, що робите? Є анонс – і все? Ну… ми якось так.
А чому?
Тому що кожен має свою голову і потрібно думати. Мені було неважливо, що там військова адміністрація дала дозвіл, хоч сто печаток буде. Для мене це неважливо, бо в мене своя голова, і я розумію ризики – що я роблю, а що не роблю.
Я би хотіла, щоб ти, користуючись нагодою – зараз на тебе дивляться багато українців, які не знають, чого чекати в майбутньому. І величезна проблема життя під час війни – ми найбільше боїмося неба, того, що буде відбуватися в небі. Непевність майбутнього – ти не знаєш, що тебе може чекати. Я розумію, що ти не Нострадамус, але тим не менш – якісь запобіжники. Я би хотіла, щоб ти озвучив і налаштував українців: а чого чекати?
Я скажу: по‑перше, я багато про це кажу: коли працює ППО, коли є повітряна атака – не можна стояти біля вікон. Це дуже велика проблема. Я бачу, що і дітлахи стоять і знімають це.
І немає антибалістичних штор. Антибалістичних штор немає. Так само, як і немає антиракетних ковдр. Це просто… щоб ви розуміли.
Кожного разу мені присилають у приватні повідомлення фото: "До нас прилетіла куля в будинок, у вікно". Тобто працює МВГ, і ця куля може за багато кілометрів прилетіти і когось убити. Це дуже небезпечно.
Поясни, до речі, що це за куля?
Просто хлопці працюють на кулеметах, так? І ця куля може летіти дуже довго і влучати в будинок. Потім я кажу, що зараз ми спостерігаємо, що росіяни скидають із "Шахедів" небезпечні речі. Я показував, як вони виглядають – і можуть вибухати навіть через п'ять діб. Тут дуже довгий час, не треба брати. Зараз є система дистанційного підриву "Шахеда", скажімо так, через певний час. І так часто буває, що якась людина знаходить "Шахед", ходить поруч – і він вибухає. Коли є повітряна атака, потрібно бути всередині будинку. Я спеціально аналізував: коли буває, що "Шахед" влучає в будинок, реактивний "Шахед" або уламок – потрібно бути всередині будинку, біля ліфтів, десь там. І це дуже великий ризик для тих кімнат, які поруч.
Про Капітанівку ми згадали. Люди, які там були, сказали, що коли пролунала тривога по балістиці – ніхто не пішов в укриття. Воно там було. Тобто це просто порушення правил безпеки. Організатори повинні були сказати: "Ми зупиняємо захід, прошу всіх негайно в укриття". Але це також відповідальність кожного.
Я знаю людину, мого друга, який казав: "Я кожного разу спускав сім'ю в підвал, і всі сусіди сміялися". Поки в його квартиру не влучив "Шахед". Просто в те місце, де вони спали. Якби вони були там – все, кінець. Він каже: "Після цього всі друзі змінили думку. Так, це потрібно". Це безпека кожного.
Дякую тобі дуже за все, що ти робиш.
Дякую.
Ведеш нашу країну вперед до перемоги. І дякую за те, що ти до нас прийшов. Хай нога одужує. Наступного разу будемо бігати разом.
Це був "Флеш". Можете в коментарях написати, що ви думаєте.
Ми говоримо правду, якою б некомфортною вона не була. Ну, так само, якщо є комфортне – теж говоримо. Будьте з нами, підтримуйте вільну й незалежну журналістику.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.