Війна на сході України була головним викликом для попереднього та залишається таким для нинішнього президента України. Торішня зустріч у Нормандському форматі в Парижі для Володимира Зеленського фактично виявилася першим великим виходом на світову арену в статусі глави держави. Цієї подорожі очікували й остерігалися. Прогнозували, на які поступки може наважитися президент заради домовленостей із Росією.
Обмін полоненими "всіх на всіх", розведення військ на Донбасі на кількох напрямках, прорив у газових домовленостях із Росією. Торік у Парижі Володимир Зеленський "червоних ліній" не перетнув, і загалом випромінював оптимізм щодо подальших переговорів.
Але домовитися вдалося не з усіх питань, зокрема щодо передачі Україні контролю над окупованим кордоном. Володимир Путін готовий був до такого лише після виборів на захопленому ним Донбасі.
"Я йому сказав, що ми на це не підемо. Він сказав, що ми не бачимо іншого виходу", – сказав Зеленський.
Упродовж року з'являлося декілька сценаріїв, як досягнути миру на Донбасі. Останній, який містить елементи попередніх, озвучив у середині листопада голова української делегації у ТКГ Леонід Кравчук. Основна ідея: припинення бойових дій, демілітаризація території та вибори 31 березня. Фахівці кажуть: у цій схемі бракує контролюючої ланки.
"Цей процес не може базуватися на чесному слові Російської Федерації чи незаконних збройних формувань. Має бути якась сила, якийсь посередник, який письмово задокументує факт роззброєння, складання зброї і виведення російського контингенту", – наголосила аналітикиня фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва Марія Золкіна.
Питання обміну полоненими, яке теж є в "плані Кравчука", – відображення того, наскільки рішення паризької зустрічі втілили у життя. Після неї відбулося два обміни, майже сотня ув'язнених терористами опинилися на волі. На заміну довелося віддати підозрюваних у розстрілах на Майдані "беркутівців", організаторів терактів у Харкові та заворушень в Одесі. Утім погоджений принцип "всіх на всіх" не реалізували: Росія на рівні ТКГ досі не погоджує список України, де майже 200 прізвищ ув'язнених, зокрема з окупованого Криму та самої РФ. Президент Росії в понеділок у розмові з канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель заявив: він готовий далі працювати в Нормандському форматі, хоча основні новини надходили з Мінська.
"Послідовно Росія намагається перевести, перенести акцент із Нормандської четвірки на ТКГ в Мінську, бо там є так звані "ЛНР" та "ДНР", легітимно вони не представлені, але де-факто є. І в цьому є велика небезпека. І за цей рік відбулося наближення України до кількох "червоних ліній", які ми не можемо переступати, зокрема це прямі переговори з бойовиками", – пояснив професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань.
Українська делегація упродовж року не раз змінювала свій формат. Якщо рішення включити до її складу журналістів Дениса Казанського та Сергія Гармаша сприйняли позитивно, то призначення в ТКГ Вітольда Фокіна та Олексія Арестовича спричинило чимало питань, зокрема до Офісу президента, звідки виходила така ініціатива.
"Дуже важливо, щоб із самого початку ми обрали чітку стратегію, що ми хочемо, що ми можемо. Сказали, чому ми це можемо зробити. І розуміємо, що без єдності проукраїнських сил без справжнього діалогу з суспільством будь-яка стратегія, вона не виконується", – переконує глава МЗС (2014-2019) Павло Клімкін.
Чи не єдиним рішенням торішньої паризької зустрічі, яке більш-менш працює, є домовленість про припинення вогню. Офіційно на Донбасі перемир'я триває з 27 липня – за цей період спостерігачі ОБСЄ зафіксували більш як 3 тисячі порушень "режиму тиші", від ворожих обстрілів загинули четверо українських військовослужбовців.
"Питання по "режиму тиші" є єдиним досягненням не тільки за останній рік, а й за весь період війни, хоча продовжую брати і в письмовому, і в усному форматі в лапки "режим тиші", бо він порушується", – зауважила аналітикиня Марія Золкіна.
Водночас українська сторона заявляє, що має альтернативний мирний план, якщо основний не дасть результату. Чи йдеться про повернення до популярної раніше ідеї введення миротворчого контингенту, чи про якісь інші кроки – конкретики немає.
Петро Троць, Сергій Клименко, "5 канал"
