У четвер, 21 червня, Верховна Рада у другому читанні та в цілому ухвалила внесений Президентом закон "Про національну безпеку України". Відповідне рішення підтримали 248 народних обранців.

Як це було – дивіться в сюжеті:

"Це не тільки реформування українського сектора безпеки, це також приведення його у відповідність до стандартів НАТО", − говорив про проект закону раніше спікер ВР Андрій Парубій.

Як відомо, закон визначає основи та принципи національної безпеки та оборони, цілі та основні засади державної політики, що гарантуватимуть суспільству і кожному громадянину захист від загроз. 

Серед іншого, в документі уточнюються повноваження Президента України щодо стратегічного керівництва Нацгвардією через Генеральний штаб ЗСУ під час воєнного стану. 

"Із введенням воєнного стану Національна гвардія України приводиться у готовність до виконання завдань за призначенням в умовах дії правового режиму воєнного стану, входить до складу сил оборони. Стратегічне керівництво Національною гвардією України здійснює Президент України через Генеральний штаб Збройних сил України, про що зазначається в указі Президента України про введення воєнного стану, який затверджується Верховною Радою", − йдеться в тексті закону.

Крім того, закон встановлює, що міністра оборони та його заступників призначатимуть з-поміж цивільних осіб. Передбачено і розмежування посад начальника Генштабу та головнокомандувача Збройних сил України. 

Зокрема, головнокомандувач ЗСУ призначається на посаду та звільняється Президентом України за поданням міністра оборони, якому і підпорядковується. 

При цьому начальник Генштабу підпорядковується головнокомандувачу ЗСУ. Його повноваження, основні завдання та порядок функціонування Генштабу визначаються в положенні, яке затверджує Президент України. 

Як уже згадувалося, закон про нацбезпеку започатковує реформу силових відомств відповідно до стандартів НАТО. 

Окремо прописана зміна статусу Служби безпеки України – тепер вона є спеціальним органом з правоохоронними функціями, що забезпечує державну безпеку, здійснюючи це з неухильним дотриманням прав і свобод людини і громадянина.

Основними завданнями СБУ визначено:

• протидію розвідувально-підривній діяльності проти України;
• боротьбу з тероризмом;
• контррозвідувальний захист державного суверенітету, конституційного ладу і територіальної цілісності, оборонного і науково-технічного потенціалу, кібербезпеки, економічної та інформаційної безпеки держави, об’єктів критичної інфраструктури;
• охорону державної таємниці;
• тощо.