Пристрасті довкола українського зерна. Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький напередодні заявив, що його країна "не дозволить затопити себе українським зерном". Уряд нашої країни-сусідки вирішив продовжити заборону на імпорт українського збіжжя і закликає до цього ЄС. З реакцією не забарився прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. Він повідомив, що у таких умовах Україна буде змушена звернутися до арбітражу Світової організації торгівлі. Бо у такому рішенні Варшави вбачають порушення норм Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Тож що стоїть за цими заявами, до чого тут передвиборчий політичний популізм та чи може це стати приводом для загострення стосунків між Польщею та Україною, – Юрій Пугач розбирався.
росія продовжує підкріплювати статус країни-терористки. У ніч проти 13 вересня армія рф вкотре обстріляла зернові термінали у портовій інфраструктурі Подунав'я. Атакувала, зокрема, й зерно, призначене для експорту в межах зернової угоди.
"Пошкоджено і зернові термінали, знову ж таки там, де зберігалось збіжжя для переправлення участі у всесвітній продовольчій програмі", – каже керівниця об'єднаного пресцентру Сил оборони півдня Наталя Гуменюк.
Диктувати свої умови ще агресивніше росія продовжила після виходу з Чорноморської зернової ініціативи у липні цьогоріч. Відтак, українські цивільні судна в акваторії Чорного моря, якими раніше транспортували десятки мільйонів тонн зерна на рік, фактично опинилися під постійним прицілом окупантів. Тож питання: "Як вивезти зерно з України?" стало руба. Відповідь знайшли: транспортувати з морських портів Подунав'я та суходолом. Утім у травні Євросоюз дозволив п'яти країнам, які межують з Україною, запровадити заборону на продаж українського збіжжя на внутрішньому ринку. Водночас дозволений транзит вантажів для поставок в інші країни. Заборона ця повинна завершитися вже 15 вересня. Утім на початку місяця Польща, Болгарія, Угорщина, Румунія й Словаччина виступили за її продовження до кінця року. У зв'язку з чим пролунала наступна заява польського прем'єр-міністра: Польща остаточно вирішила не відкривати кордони для імпорту українського зерна.
"Польща не дозволить затопити себе українським зерном. Незалежно від того, яким буде рішення чиновників Брюсселю, ми не відкриємо наші кордони. Коли доводиться боротися за польські інтереси, лише уряд "Права і справедливості" гарантує, що інтереси наших фермерів будуть захищені. Ми кажемо "ні" зриву польського аграрного ринку та заподіянню шкоди споживачам і виробникам. Саме наша тверда позиція зупинила імпорт українського зерна на спільний ринок ЄС", – прем'єр Польщі.
Позиція польського уряду стала зрозумілішою після заяви посла Польщі в Україні Бартоша Ціхоцького. В інтерв'ю виданню BBC він стверджує, що 85% від усього зерна, яке транспортували на Захід – осідало у Польщі.
"У мене немає підстав ставити під сумнів слова польського дипломата. Я думаю, що він свідомий того, що вони будуть перевірятися. Але якщо це так, то логіка дій, вона в принципі зрозуміла. Тому що сьогодні сільське господарство – це один з локомотивів економічного зростання в Польщі і відповідно Польща хоче мати реальні можливості впливати на те, що відбувається", – пояснює директор Інституту світової політики Євген Магда.
Утім не відреагувати на рішення Польщі й надалі блокувати поставки зерна з нашої країни – у вітчизняному уряді не могли. Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль оприлюднив таку заяву:
"Україна, попри війну і блокування росією наших портів, дотримується своїх зобов'язань як за Угодою про асоціацію з ЄС, так і за правом СОТ. Ми не мали й не маємо намірів шкодити польським фермерам. Ми дуже цінуємо підтримку від польського народу і польських родин! Але у разі порушення торговельного права в інтересах передвиборного політичного популізму Україна буде змушена звернутися до арбітражу СОТ щодо компенсації збитків за порушення норм Генеральної угоди з тарифів і торгівлі".
У Польщі ж 15 жовтня мають відбутися чергові парламентські вибори. Й аграрії у цій країні є одним із важливих складників електорату. Українські дипломати ж переконані: наш уряд має демонструвати таку реакцію. Щоправда, у разі звернення до арбітражу Світової організації торгівлі – на швидке рішення чекати не варто. Про це в етері "5–го", зокрема, заявила амбасадорка з особливих доручень МЗС України 2023 року та колишня тимчасова виконувачка обов'язків міністерки агрополітики Ольга Трофімцева:
"Уряд має таку реакцію демонструвати. А щодо арбітражу СОТ – тут є звичайно свої, я б сказала так, підводні камені. Вони полягають у тому, що, по-перше, арбітраж є процесом не швидким і не таким простим, щоб завтра чи десь там у наступні тижні чи місяці ми будемо мати це рішення. Це один момент. А другий момент – звичайно, що такі кроки взагалі потрібно використовувати, на мою думку, коли всі інші можливості економічної дипломатії і знаходження компромісу вичерпані".
Дипломатка переконана, що впродовж наступних місяців уряди обох країн продовжуватимуть технічні консультації та дипломатичні перемови як із Брюсселем, так і з іншими країнами, які разом із Польщею запроваджували імпортні обмеження, аби знайти оптимальне рішення. Водночас голова канцелярії польського президента Павел Шрот повідомив, що вже найближчим часом президент України Володимир Зеленський може зустрітися зі своїм польським колегою Анджеєм Дудою. Точно говоритимуть й про зернову суперечку.
Юрій Пугач та Микола Довгий, "5 канал"
Читайте також: Зрив зернової угоди: Україна розглядає нові маршрути для "коридору" – є щонайменше три варіанти
Дивіться також відео: "КОРИДОРИ СОЛІДАРНОСТІ", щоб експортувати українське збіжжя: що це означає
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
