Верховна Рада у другому читанні ухвалила зміни до Державного бюджету України на 2023 рік, які збільшують видатки бюджету на 322,6 млрд грн. Про це на своєму телеграм-каналі повідомила співголова фракції "Європейська Солідарність" Ірина Геращенко, йдеться на сайті політсили.

Розгляд питання тривав 15 годин. Ми робили все, аби збільшити фінансування ЗСУ і збити зростання фінансування БЕБ, КМ, ДБР та інших структур, які не воюють. Проєкт збільшує доходи Держбюджету 2023 року на 26 млрд грн, але видатки збільшуються аж на 316,7 млрд грн. На жаль, ми не отримали відповіді щодо реалістичності такого збільшення видаткової частини", – зазначає депутатка.

Згідно з ухваленим законопроєктом збільшуються видатки на:

• Міноборони – на 211 млрд грн;
• МВС – на 79 млрд грн;
• Мінсоцполітики – на 16,5 млрд грн;
• МЗС – на 1,3 млрд грн;
• Мінстратпром – на 4,3 млрд грн;
• СБУ – на 4,2 млрд грн;
• ГУР – на 2,5 млрд грн;
• Міносвіти – на 572 млн грн;
• ДСЗІ – на 570 млн грн;
• Службу зовнішньої розвідки – на 500 млн грн;
• УДО – на 230,5 млн грн;
• Міненерго – на 350 млн грн;
• БЕБ – на 219 млн грн.

Як відомо, такими змінами встановлено два рекорди за історію України: видатки загального бюджету вперше будуть більш як 3,39 трлн грн, а дефіцит понад 2 трлн грн.

Геращенко також повідомила: граничний дефіцит бюджету зросте з 1,7 до 2 трлн грн (доходи після змін будуть 1,4 трлн грн, видатки – 3,4 трлн грн).

"З позитивних моментів бюджетних змін – невелике зменшення граничного держборгу – з 6 трлн 197 млрд до 6 трлн 109 млрд грн. Також на 1 млрд буде збільшено фінансування роботи консульських служб, це була якраз ініціатива "ЄС". Кошти в рамках програми бюджетної підтримки ЄС на підтримку швидкого відновлення України скеровуються в спецфонд держбюджету", – зазначає Геращенко.

"На жаль, окрім збільшення видатків на МО, цим проєктом збільшуються видатки на утримання БЕБ, ДБР, Кабміну, інших органів, які точно не воюють, але чомусь щедро фінансуються. Дозволяється Кабміну спрямувати залишки коштів від надходжень від Держгеонадр станом на 1 січня 2023 року Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації на закупівлю спеціальної техніки та обладнання", – констатує співголова фракції.

"На що ще підуть кошти. Основний отримувач, цілком очікувано – Міноборони (+211 млрд грн – у т. ч. 195,7 млрд на особовий склад ЗСУ, його медзабезпечення і забезпечення ветеранів, ще 13,2 млрд – на закупівлю і модернізацію озброєння). Також +79,2 млрд грн додатково отримає МВС (у т. ч. +20,4 млрд – прикордонники, +39,7 млрд – Нацгвардія, +19 млрд – Нацполіція). Ще +16,5 млрд має отримати Мінсоцполітики (на соцзахист громадян, що "потрапили у складні життєві обставини"). Також +6 млрд отримує Держагентство з відновлення і розвитку інфраструктури (спецфонд), +4.4 млрд грн – Міністерство стратегічних галузей (на ВПК), +4,2 млрд грн – СБУ, +2,5 млрд – ГУР, +1,3 млрд – МЗС, +0,6 млрд – Міносвіти", – перерахувала Геращенко.

"Ми робили все, аби перерозподілити максимальні кошти на ЗСУ. На нашу думку, щонайменше 10 млрд грн, які ще можна перерозподілити на ЗСУ. Шкода, що ці позиції не почули", – резюмує Ірина Геращенко.

Як повідомлялося, Кабінет Міністрів 12 вересня схвалив проєкт закону "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань".

Читайте також: з 1 лютого змінився принцип нарахування доплат військовим – кого стосуватиметься

Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

Дивіться також відео за темою:  уряд має повернутися до системи PROZORRO з харчуванням для військових – Порошенко

Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.