Підхід українських судів до розгляду санкційних спорів зазнає змін після рішень Європейського суду з прав людини та Великої Палати Верховного Суду.
Про це йдеться у публікації юридичного видання "Право".
Авторки матеріалу – юристки Дарина Артимовець та Ольга Коновалова – зазначають, що тривалий час судова практика виходила з широкої дискреції органів влади при запровадженні санкцій у питаннях національної безпеки. Як приклад вони наводять справу щодо санкцій проти п'ятого президента України Петра Порошенка.
У статті зазначено, що рішення ЄСПЛ у справі "ТОВ "М.С.Л." проти України" визначило новий підхід до судового контролю за санкціями. Зокрема, Суд вказав, що українські суди мають оцінювати достовірність інформації, яка стала підставою для застосування санкцій, а Конституція не виключає такі спори з-під юрисдикції судів.
Авторки також звертають увагу, що Велика Палата Верховного Суду 23 червня 2026 року направила справу "М.С.Л." на новий розгляд, зобов'язавши суд першої інстанції врахувати висновки ЄСПЛ та провести повноцінну перевірку підстав застосування санкцій.
Окремо в матеріалі згадується постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2026 року, яка, за оцінкою авторок, визначила п'ять критеріїв перевірки санкційних рішень: дотримання процедури, наявність фактичної основи, правильність правової кваліфікації, пропорційність та відсутність свавілля.
У публікації також аналізуються окремі думки суддів Касаційного адміністративного суду Наталії Радишевської та Михайла Смоковича у справі щодо санкцій проти Петра Порошенка. За оцінкою авторок, обидва судді поставили під сумнів достатність доказової бази та законність процедури ухвалення санкційного рішення.
На думку юристок, подальша практика розгляду санкційних спорів покаже, як українські суди забезпечуватимуть баланс між захистом національної безпеки в умовах війни та гарантіями ефективного судового захисту осіб, щодо яких застосовано санкції. У матеріалі зазначається, що рішення ЄСПЛ має стати орієнтиром для національної судової практики.
Незважаючи на наведені аргументи, 10 липня 2026 року більшість суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалили рішення відмовити в задоволенні позову. Окрема думка головуючої судді Олесі Радишевської підтверджує наявність істотних правових висновків для подальшого оскарження рішення в апеляційному порядку та в ЄСПЛ.
Як раніше повідомляв 5.UA – чільнику Держфінмоніторингу Філіпу Проніну закидають сумнівну незалежність та використання підконтрольного державного органу для політичних цілей. Про це повідомляла низка українських громадських організацій на чолі з Лабораторією законодавчих ініціатив (ЛЗІ) у звіті для Єврокомісії, де викрили політичні переслідування через запровадження санкцій проти лідера "ЄС" Петра Порошенка.
Читайте також: Хто відповість за незаконні санкції: уповноваженого президента Власюка спитали, чи готовий він у разі програшу в ЄСПЛ заплатити компенсацію
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.