12 Telegram-каналів голів обласних військово-цивільних адміністрацій персоналізовані й це може вплинути на голосування під час повоєнних виборів. Про це йдеться в новому дослідженні громадської ініціативи "Голка".
"Після повномасштабного вторгнення Telegram-канали низки політиків та чиновників почали стрімко розвиватися і мають часто більші охоплення, ніж деякі медіа, які раніше розміщували на виборах політичну рекламу кандидатів і партій. Відповідно власники великих каналів уже матимуть суттєву перевагу на старті кампанії у повоєнних виборах", – йдеться в дослідженні.
Голова громадської ініціативи "Голка" Ірина Федорів зазначила, що посадовці розвивають свої канали за допомогою пресслужб, які отримують заробітну плату з бюджету, а коли йдуть, то Telegram-канали "мігрують разом з чиновниками з посади на посаду".
"Так відбулося з каналом ексголови Рівненської ВЦА Віталія Коваля, який потім очолив Фонд держмайна, а згодом і Мінагрополітики. Зараз його канал "заснув", як і канал ексголови Офісу президента Андрія Єрмака. Що завадить колишнім чиновникам використати такі канали перед виборами? Посадовці, як і мери, можуть розвивати ці канали за допомогою пресслужб, які отримують заробітну плату з бюджету. І далі посадовці йдуть з посади і забирають фактично новостворене медіа з великим охопленням, а мери, якщо надумають балотуватися знову, теж матимуть значну конкурентну перевагу. Держава мала б узагалі заборонити Telegram, який створив росіянин, але ми бачимо, що навіть голови військових адміністрацій ним послуговуються", – заявила вона.
Оскільки топчиновники та політики активно розвивають свої Telegram‑канали, швидко заборонити платформу буде складно. Однак голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин погоджується з тим, що Telegram варто заборонити на законодавчому рівні.
"Уявіть, що Черчилль зробив програму на нацистському радіо, яке контролював Геббельс. Не уявляєте? Так ось коли чиновники в Україні розвивають російський телеграм, не питайте, чому європейці час від часу не розуміють різниці між нами та росіянами. Інвестувати у ворога, надавати його соціальній платформі власні дані свідомо можуть хіба запроданці. А несвідомо або недолугі, або пристосуванці, яким не має значення, яка влада, аби бути в ній", – повідомив він.
У громадській ініціативі також зазначають, що найбільше підписників з-поміж персоналізованих каналів має Telegram-канал голови військово-цивільної адміністрації Львівської області Максим Козицький.
"Який з 2020 року очолює партійний осередок "слуг народу" на Львівщині і є депутатом Львівської облради. У Козицького станом на лютий 2026 року канал має 138 000 підписників. Для порівняння – на місцевих виборах 2020 року у другому турі за мера Львова Андрія Садового проголосували близько 143 000 виборців. (...) Для того щоб розуміти масштаби залучення аудиторії і впливу можна просто порівняти кількість виборців, які віддали голоси за мерів міст обласних центрів та кількість їхніх підписників. Якщо дивитися на Telegram-канали мера Києва Віталія Кличка, мера Львова Андрія Садового чи мера Дніпра Бориса Філатова і порівняти кількість підписників із кількістю виборців, які віддали за них голоси у 2020 році, то кількість підписників буде меншою десь на 50%", – йдеться у матеріалі.
Однак там зазначають, що бувають й винятки.
"До прикладу, мер Ужгорода не веде свій канал. У міста є канал місцевої ради. Також персоналізовані канали відсутні там, де обраних громадою голів уже нема. Наприклад, у Житомирі, Запоріжжі, Чернігові", – повідомили у громадській ініціативі.
У дослідженні наголошують, якщо офіційно канал не закріплений за військовою адміністрацією, то "після звільнення голови або на виборах його просто можуть забрати, переназвати і використовувати".
"У Верховній Раді, коли звільнилася людина з посади секретаря одного з комітетів, то вона забрала доступи до сторінки Facebook і комітет не зміг її відновити. Це було в минулій каденції і це справді те, що варто регулювати. І такі кейси не поодинокі. Інституції не мають втрачати напрацьоване. А щодо персональних сторінок чиновників, які можуть розвивати пресслужби адміністрації чи місцевої ради, то це також проблема. Раніше, коли були комунальні медіа, то вони кандидатам мали надавати рівний доступ до цього медіа. Що стосується ось таких Telegram-каналів, які можуть розвивати працівники за бюджетні кошти, то до них за таких умов конкуренти на виборах не потраплять ніколи, а відповідно аудиторія каналів залишається в бульбашці без іншого погляду", – повідомив головний експерт з медіаправа Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай.
Член національної ради з питань телебачення та радіомовлення Олександр Бурмагін каже, що Telegram‑канал із 10 тис. підписників уже можна вважати медіа.
"Якщо ж підписників більше ніж 10 000, то цей канал – це медіа в квадраті. Тому на такі канали мали б поширюватися вимоги такі, як і до медіа в частині агітації. Але ми говоримо про Telegram. Платформи, які становитимуть серйозну загрозу демократичним виборам, можуть стати перед питанням блокування по всій країні", – заявив він.
Однак головна небезпека Telegram – це відсутність прозорості та реального наскрізного шифрування за замовчуванням.
"Анонімність мережі перетворила її на ідеальний полігон для ворожих ІПСО та маніпуляцій. Дані зберігаються на серверах компанії, доступ до яких можуть мати спецслужби країни-агресора. Ми не можемо довіряти платформам із нез'ясованою архітектурою та російським корінням, особливо коли йдеться про збір метаданих чи координацію волонтерських та військових процесів. Проблема не в окремому месенджері, а в нашій системній залежності від іноземних платформ, які де-факто стали інфраструктурою для державних, медійних і громадських комунікацій. Telegram у цьому сенсі лише найпомітніший приклад. Так само, як раніше багато російських ІТ-рішень непомітно проникли в різні сфери життя, сьогодні ми маємо чесно подивитися на власну цифрову вразливість. Так само, як ми свого часу відмовилися від російських антивірусів чи бухгалтерських програм, ми маємо знайти системні рішення для заміни Telegram", – заявила очільниця Українського альянсу цифрового суверенітету Тетяна Хабібрахманова.
Нагадаємо, Інститут масової інформації (ІМІ) оприлюднив результати дослідження "Експерти кажуть. Хто і що коментує в телеграм-каналах", яке виявило системну атаку на п'ятого президента України Петра Порошенка за допомогою маніпуляцій та негативних коментарів, поширюваних через анонімні телеграм-канали псевдоекспертами. За даними ІМІ, Порошенко є лідером за кількістю негативних згадок серед українських політиків.
Читайте також: "Анонімні телеграм-помийки більше не анонімні" – Железняк заявив про власників каналів-"мільйонників"
Дивіться також:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
