Парламентський рік аналізуємо далі. Верховна Рада змінила спікера. Дмитро Разумков, вірний з першого дня соратник Володимира Зеленського, пішов із посади. Нині Верховну Раду очолює Руслан Стефанчук, який, до речі, назвав рік, що минув, успішним для депутатів. Зрозуміло, що свої своїх не критикуватимуть. Як, власне, і монобільшість більше говорила про свої здобутки, аніж про те, що коїлося всередині так званого моноліту. Їх 242. Саме стільки налічує нині фракція "Слуга народу" у Верховній Раді. Але кількість – це одне, а що за фактом?
Увесь рік парламентській фракції "Слуга народу" пророкували розпад. Ще відтоді, як виключили нардепа Олександра Дубінського. Думали, що він потягне з фракції своїх соратників. Але він не забрав їх із собою. А от уже після звільнення Дмитра Разумкова турбулентність у фракції була відчутна. І на табло, яке показує, скільки голосів за той чи інший закон віддають "зелені", було видно: ну немає там єдності, про яку нам говорять. І насамкінець року вже простежувалася чітка тенденція. Без двох груп – "Довіри" та "За майбутнє" – левова частка голосувань була би для монобільшості провальною. Бо фактично 226 "за" у "слуг народу" майже ніколи немає. Керівництво фракції проблем натомість не бачить. Кажуть, імовірність того, що монобільшість стане мономеншістю, – відсотків 10. Ірина Сисак, наша парламентська журналістка, рік спостерігала за роботою парламентарів і має свої висновки. Чи втримаються за руки "зелені" до кінця цього року – у сюжеті "Підсумків року".
Рада більше не турборежимна, монобільшість – не монолітна. "Слуги" виставляли за двері неугодних, а постійні чвари між більшістю та опозицією ніяк не давали працювати злагоджено. Монобільшості більше не існує, в один голос насамкінець року впевнено заявляють опоненти "слуг народу" в сесійній залі. Із нинішніх 242 "слуг"-нардепів закони, і часто президентські, здебільшого підтримують лише зо дві сотні.
"Якщо якесь голосування набирає більш як 225 голосів, то "слуги" самі собі аплодують", – зазначив нардеп від "Європейської Солідарності" Володимир В'ятрович.
"Вони не можуть збирати 200. Ті 252 особи, які створили вперше унікальну монобільшість, на жаль, нині не є такими", – уточнив заступник голови фракції "Батьківщина" Сергій Соболєв.
Руку підтримки, а точніше дві, монобільшості традиційно простягають групи. "За майбутнє" та "Довіра", які пов'язують з олігархами Коломойським та Веревським, завжди голосують в унісон із владною фракцією. Чому не втомлюються віддавати голоси, пояснюють так:
"За закони як голосували, так і будемо голосувати. Це Баба Яга може бути проти всього, а я в конструктивній опозиції", – наголосив нардеп із групи "Партія "За Майбутнє".
"Можливо, вони це роблять, бо дуже сильно підтримують президента і владу, але в мене є сумніви з цього приводу, у них є інша мотивація", – зазначив нардеп від "Слуги народу" Олександр Качура.
І її нардепи радять шукати в бюджеті, де мільйони розписані на депутатські округи мажоритарників. І не тільки.
"Найкраще аналізувати кадрові призначення не на найвищому рівні, а на рівні заступників керівників центральних органів виконавчої влади. Це фактично купівля голосів за наші гроші платників податків", – пояснив нардеп із фракції "Голос" Ярослав Юрчишин.
Чому голоси постійно шукають десь поза фракцією, обурюються навіть у самій "Слузі народу".
"Якщо в нас у фракції 250 людей, навіщо десь іще збирати голоси? Для мене це взагалі темний ліс", – наголосив Качура.
"Є підстави говорити про те, що монобільшості в Раді нема, а це означає, що має переформатовуватися уряд і ми маємо йти на перевибори", – уточнив В'ятрович.
Але поки що переформатували хіба що президію. Зі скандалом із посади спікера "слуги" скинули свій же перший номер списку Дмитра Разумкова. Монобільшості Разумков допік самостійністю, і високе крісло спікера змінив на останній ряд сесійної зали. Вже у статусі депутата Разумков потягнув за собою ще зо два десятки вірних йому "слуг народу". Разом утворили міжфракційне об'єднання "Розумна політика".
Свою позицію мали ще кілька "слуг", і за це різноголосся пересіли на лаву позафракційних. За зустрічі з Лукашенком поплатився Євген Шевченко, за непокору лінії партії – Олександр Дубінський, Артем Дмитрук, Людмила Буймістер.
"Не можуть ставитися до цього спокійно, тим паче, коли ця думка не збігається, а для мене це було завжди очевидно, я запекло публічно критикувала і політику влади", – наголосила Буймістер.
Не вигнали, а провели під оплески з фракції "Слуги народу" Олександра Корнієнка. Колишній голова партії президента пересів у крісло віцеспікера, а новим головою Ради став Руслан Стефанчук.
"Після зміни спікера ситуація опозиції стала набагато гіршою, в нас стало менше прав, менше можливостей, нам перестали давати рівні правила, які були", – зазначила нардепка з фракції "Голос" Кіра Рудик.
"Треба віддати належне: Стефанчук пробує триматися в межах регламенту", – додав нардеп з ОПЗЖ Нестор Шуфрич.
Але йому це поки що кепсько вдається, зазначають в опозиції. "За Разумкова такого не було!" – фраза, яка вже прижилася в кулуарах.
"Стефанчуку бракує професіоналізму, авторитету і найголовніше – незалежності від Банкової", – зазначив В'ятрович.
"У нього була схильність і можливість шукати компроміси і знаходити. Зараз або є спроба ламати через коліно, або, якщо це не виходить, Рада просто гальмується", – уточнив нардеп від "Голосу" Сергій Рахманін.
І законодавча робота депутатам давалася цього року складніше. Хоча бюджет таки ухвалили не під ялинку. Із найбільших перемог, якими пишаються "слуги", а критикує опозиція – закон про олігархів. Іронічно, але за нього голосували депутатські олігархічні групи.
Ухвалення закону про олігархів дуже хотіли на Банковій. Документ фактично став замовленням Раді від Офісу президента. І таких законодавчих побажань із того боку урядового кварталу до парламенту надходить десятки. Їх хоч і не завжди надто сумлінно, але задовольняє монобільшість. Волю гаранта – виконують. "Слуги народу" навчилися обходити регламент і тисячі поправок до законопроєктів. Закони раз-по-раз ухвалюють майже без обговорення в залі.
"Зловживання справді цією спецпроцедурою, яка не дає можливості відстояти свої позиції, вдосконалити законопроєкт, коли дозволяється 5 поправок озвучити, це про що?", – наголосила народна депутатка від "Європейської Солідарності" Іванна Климпуш-Цинцадзе.
"За графіком прискореного розгляду ми якраз і мали найбільшу кількість найграндіозніших помилок, і ми отримуємо неякісні законопроєкти, які ми змушені змінювати", – уточнив Соболєв.
І, до речі, про неякісне. Авторка горезвісної фрази про дітей низької якості Галина Третьякова цьогоріч оскандалилася ще раз. Після смерті нардепа Антона Полякова в чаті фракції написала "Мінус один ворог". Колеги-депутати їй досі не пробачили.
Частину скандалів продукував і Микола Тищенко. То він сало купує по 50 гривень за кіло, то вправляється в боротьбі біля трибуни. Але відзначився найбільше Гео Лерос. Його середній палець президенту став справжньою сенсацією.
І на канікули нардепи пішли також зі скандалом. Оновлений канал "Рада", підтесаний під владу, страшенно обурив опозицію. Слуг народу звинуватили в цензурі. Тепер до роботи нардепи зберуться майже наприкінці січня. У планах монобільшості насамперед усі президентські законопроєкти: про економічний паспорт і суперечливий – про множинне громадянство, а ще закон про столицю. Тим часом у кулуарах уже заговорили: влада хоче перенести парламентські вибори на рік – у Конституції знайшли зачіпку.
"Хочуть зробити, аби вибори відбулися влітку 24-го, збираються звернутися до КСУ, але президент не контролює достатню кількість суддів КСУ", – пояснив Рахманін.
"Очевидно, що влада спробує перенести вибори на 2024 рік, щоб довше затриматися, бо більшості з цих хлопців та дівчат уже не світить сюди повернутися", – наголосив нардеп із фракції "Європейська Солідарність" Олексій Гончаренко.
"Наступний рік буде фактично передвиборчий. Буде епоха популізму, чвар буде більше", – зазначив голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.
Бодай через ідею повернутися до старої корупційної мажоритарки. Із законопроєктом вже поспішили у групі "За майбутнє". Тому переписування Виборчого кодексу під себе може стати ще одним питанням порядку денного нового року.
Ірина Сисак, Юрій Усік, Олексій Тищенко, "Підсумки року"