"Звернення до цієї тематики правильне. Ми бачимо практику Франції, Німеччини. Дійсно, треба якимось чином протистояти дезінформації, регулювати якимось чином Facebook, соціальні мережі. Але, на жаль, держава взялася сама виписувати цей законопроєкт. Були консультації з експертами, але на такому рівні: "Спочатку розкажіть про проблеми, але ми самі придумаємо, як їх вирішувати. А потім тестування, що приймається, а що ні". І все рівно заклали й те, що не приймалося", – сказала Лігачова.

Вона додала: "Не було дискурсу щодо того, які саме механізми можуть запропонувати. Є дуже професійні медійні юристи, журналістська спільнота і взагалі інтелектуальна еліта. У цьому дуже чутливому для демократії питанні держава мала пропонувати механізми після великих дискусій всього громадянського суспільства".

Повне відео розмови дивіться за посиланням:

Нагадаємо, законопроєкт про протидію дезінформації передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за дезінформацію. Зокрема, адміністративна відповідальність настає за поширення дезінформації за умови добровільного її спростування з третього факту порушення протягом одного року.