Стамбульська конвенція роками зіштовхувала у суперечках тих, хто бачив у ній захист від домашнього насильства, і тих, хто шукав у тексті приховані сенси. Ратифікація конвенції теж минула з гучними баталіями. Та чи справді цей документ вплине на життя пересічних українців?
"Боротьба за ратифікацію Стамбульської конвенції вона вже йде більш як 11 років", – каже нардепка від "ЄС" Марія Іонова.
Захищати права і запобігати насильству щодо жінок і домашньому насильству. З такою метою ще 2011-го була створена Стамбульська конвенція. Вона стала першим міжнародним документом, який криміналізує сексуальне, психологічне і фізичне насильство. Кримінальна відповідальність передбачена також за переслідування і примус, зокрема до аборту чи шлюбу.
"Здебільшого всі згадують жінок, але направду він захищає чоловіків, дітей, тобто усіх, хто потерпає від домашнього насильства", – наголошує правозахисниця, голова правління організації "Центр громадських свобод".
"Стамбульська конвенція про одне – нікого не можна чіпати руками без згоди цієї особи, особливо, коли стосується жінок, ми маємо раз і назавжди викорінити насильство щодо жінок", – переконує нардеп "Голосу" Андрій Осадчук.
Україна конвенцію підписала, але на ратифікацію знадобилися довгих 10 років. Дискусії не вщухали. Річ у тім, що за захистом прав людини у документі розгледіли термін "гендер". Конвенція визнає, що чоловіки та жінки відрізняються не лише за статтю, а й за гендером. І він у документі означає:
"Соціально закріплені ролі, поведінку, діяльність і характерні ознаки, які певне суспільство вважає належними для жінок і чоловіків", – зазначає Олександра Матвійчук.
"Гендер можна було б замінити поняттям стать, і говорити про насильство за статевою ознакою, а не за гендерною, це неправда, тому що насильство за статевою ознакою, це "він її б'є, тому що вона жінка", а насильство за гендерною ознакою "він її б'є, бо вона відмовляється варити йому борщ", тобто це за відмову виконувати цю гендерну соціальну роль", – пояснює журналіст-розслідувач Данило Мокрик.
І з таким категорично не погоджується Рада церков та релігійних організацій. Напередодні голосування парламенту оприлюднили спільну заяву, мовляв, гендерна ідеологія самоідентифікації людини, прописана у конвенції, суперечить традиційній суспільній моралі:
"З цим не можуть погодитися релігійні спільноти України, адже ігнорування факту наявності біологічних статей, які характеризують жінку або чоловіка, та пов'язане з цим зобов'язання навчати дітей нестереотипних гендерних ролей становить загрозу спотворення у молодого покоління своєї статевої ідентичності, популяризації одностатевих сексуальних стосунків".
"Церкви вони взагалі якби захищають традиції, традиційне бачення світу, але є потреба модернізації", – наголошує правозахисниця.
Проти ратифікації конвенції гучно виступили і в "Батьківщині". Мовляв, конвенція містить норми, які не прийнятні для українського суспільства.
"Після прийняття цієї конвенції розпочнеться дуже тривалий шлях прийняття відповідного законодавства, яке буде говорити про те, що діти наші від народження, вони за статтю не так, як народилися, а вони за статтю так, як їх виховала школа, родина, соціум і так далі. І насправді вони можуть у 12 років тільки визначитися, хто вони: вона, він або воно", – заявила голова фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко.
Дійшло до того, що за день до голосування у залі депутатам приходили смс-повідомлення із закликом не голосувати за ратифікацію документа.
"Розсилають з анонімних телефонів, для мене це вплив і тиск на депутатів. Там аргументи на кшталт, що батьки не зможуть так виховувати дітей як вони хочуть, це маячня", – каже заступниця голови фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук.
І таких міфів було чимало. Депутати заходилися їх спростовувати. Пояснюють: "Поняття гендер він за змістом конвенції полягає в тому, що розділяє особливості чоловіків і жінки, і все. Тому я б закликав не спекулювати невідомими дефініціями невідомого автора і що це призведе до нівелювання морально-соціальних цінностей".
"На жаль, в Україні як і в багатьох інших країнах це питання почали викривляти, говорити про те, що це пропаганда ЛГБТ, що це викривляє навчання дітей в школах, ні, це не правда", – запевняє Ярослав Железняк.
І, як з'ясували журналісти, термін "гендер" – давно не новина для українського законодавства.
"Якщо зайти на сайт ВР і пошукати, в тексті правових актів видасть 981 результат. Термін "гендер" давно присутній", – зауважив Данило Мокрик.
Натомість нардепи привертають увагу до проблеми насильства. В Україні цифра тих, хто потерпає від нього вдома, щорік зростає. Якщо 2020-го таких звернень було понад 211 тисяч, то 2021-го цифра зросла на 56%, а це більш як 300 тисяч. Серед них більшість – від жінок. Частина – чоловіки та діти. Але, якщо говорити про покарання, то воно здебільшого адміністративне – у вигляді штрафу чи виправних робіт. Якщо ж буде доведено, що насильство системне – тоді можливе позбавлення волі.
"Стикалися з ситуацією, коли поліція навіть не приїжджала на виклики, ходили розмови, що коли вже вас почнуть вбивати, тоді звертайтеся, тепер держава має перебудувати практику, як правильно реагувати на домашнє насильство", – сказала правозахисниця.
Зрештою, Рада зібрала 259 голосів за ратифікацію. Аби зняти занепокоєння противників, Стамбульську конвенцію проголосували з обмеженнями від президента, які не дозволяють вносити зміни до Конституції чи Сімейного кодексу.
"Є застереження передбачені внесені президентом, що конвенція не стосується питання сім'ї, батьківства, дітей, те як навчання має відбуватися, в питанні гендеру. У нас першочерговим є Конституція України, Сімейний кодекс і пріоритетним є національне законодавство", – наголошує нардеп Качура.
Затяті антигендеристи з фракції "Батьківщина" вже пообіцяли: за скасуванням Стамбульської конвенції звернуться до Конституційного Суду.
Ірина Сисак, Юрій Усік, "5 канал"
