Компанії будують стратегію роботи в умовах чергової "нової нормальності", однак говорять на цю тему нечасто. В колонці HRD bill_line Оксани Кіреєвої йдеться про те, як берегти й розвивати команду в умовах війни та мобілізації. Якщо коротко – ситуація непроста, ключ до балансу в кожного бізнесу свій, і у фінтех-компаній це гуртування команди та взаємозамінюваність.

Мобілізація – найскладніша змінна у побудові команд

До 2022-го компанія зростала у звичному темпі, але повномасштабна війна змінила пріоритети. Перші місяці були про виживання та форсовану перебудову, тепер – про розвиток у реальності, де співробітник може піти до війська будь-якої миті, добровільно або по повістці.

Ті, хто служать, залишаються частиною команди

bill_line підтримує мобілізованих і добровольців: від спорядження до допомоги родинам. Зв'язок тримають постійно – це принцип, а не "разова акція".

Рекрутинг перетворився на багаторівневий квест

• Частина кандидатів зникає через повістки або небажання змінювати роботу у кризу;
• Зростає попит на повністю віддалений формат, який не завжди можливий;
• 70% нових співробітників – жінки, і це результат не політики, а ринку відгуків;
• Співбесіди з чоловіками тривають у середньому на чверть довше;
• Найпопулярніший запит – бронювання.

Команда зростає – найми тривають

У першому півріччі 2025 року компанія закрила 25 вакансій і запустила нові продукти та ринки. Це стало можливим завдяки команді, яка залишилась і взяла на себе додаткові задачі.

Онбординг – це про культуру, а не лише інструкції

Новачків із перших днів занурюють у цінності компанії, щоб навіть віддалені співробітники відчували себе частиною спільноти. Опитування показало: попри обстріли столиці, більшість київського офісу не хоче релокуватися на захід України.

Ставка на розвиток зсередини

bill_line готує людей до міжфункціональної роботи та взаємозамінності. Це критично під час мобілізації, коли швидко знайти заміну ззовні неможливо.

Фінальна формула bill_line

Гнучкість, підтримка та акцент на робоче середовище, де хочеться залишатися через довіру й людяність, а не лише через формальні гарантії, які неможливо забезпечити у часи війни на виживання держави.