Чим живе найстаріший аграрний виш України: ректор ХНАУ про освіту, науку та ініціативи уряду

ХНАУ ХНАУ
Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва – найстаріший аграрний виш в Україні. Заснований у 1816 р. в Маримонті, на теренах Польщі. Але у 1914-му, коли почалася Перша світова війна, заклад евакуювали до Харкова, де він і працює донині

До 1921 року він називався Новоолександрійський інститут сільського і лісового господарства. Але коли Польща 1918 р. здобула незалежність, був перейменований на Харківський сільськогосподарський інститут.

"Ми були першим (аграрним вишем – ред.) на теренах України, четвертими у Європі. У нас 18 потужних наукових шкіл, три з яких перші у світі, відповідно, такі і кафедри", – розповідає ректор закладу.

Всі умови – для навчання студентів

Університет має потужну матеріально-технічну базу, бібліотеку на 5 залів, актову залу на 850 місць... Студентів навчає 250 викладачів. Тобто створено всі умови для навчання 3,5 тисяч студентів, які натепер здобувають тут знання.

Зі здобуттям Україною незалежності тодішній ректор вишу одразу наказав вести освітній процес за підручниками та методичками лише українською мовою, згадує Олександр Ульянченко.

"У нас для навчання студентів жодного підручника нема російською мовою. Проте в бібліотеці є література іноземними мовами – і російською, і німецькою, і англійською, і французькою”, – додає він.

ХНАУ
ХНАУ5 канал

“Нам 205 років цьогоріч – і бібліотеці теж. Польські університети приїздять до нас в архів і бібліотеку – там є рідкісні книги, для яких виділено спеціальну залу. Є 1700-х, 1800-х років книги. Є, наприклад, підручник, написаний ректором Скворцовим 1911 р. Його можна брати на лекцію. Це база, скелет – а далі вже масу нарощуйте", – розповідає ректор Ульянченко про книжковий фонд закладу.

ХНАУ
ХНАУ5 канал

Іноземні студенти мають змогу навчатися англійською мовою... Для цього наявна навчальна література і підготовлені викладачі. Зокрема, за останній рік 60 викладачів ХНАУ склали іспит з іноземної мови на рівні В2, що дає право на викладання цією мовою, каже керівник вишу.

Окрім типових навчальний програм, передбачених Міносвіти, університет має доробки власних наукових шкіл, викладачів, тобто авторські програми. Цьогоріч успішно пройшли акредитацію чотири аспірантські програми ХНАУ.

Викладачі пишуть посібники в тандемі з науковцями, виробничниками – все це видається великим тиражем. Попри відсутність власної типографії, заклад знаходить спонсорів.

"Навчання починається з молодшого бакалавра за окремими спеціальностями – і ми можемо випускати докторів наук", – пояснює ректор.

ХНАУ
ХНАУ5 канал

Крім того, з вишем працюють стейкхолдери (зацікавлені у процесі викладання особи – ред.) – фахівці з наукових установ, виробництв. Періодично за кожною спеціальністю на кожному факультеті вони проводять лекції, практичні заняття. Це передбачено програмою, пояснює ректор, і без цього не може бути акредитована спеціальність будь-якого рівня.

За словами Олександра Ульянченка, університет цілком благополучно пережив коронавірусну епідемію. Зокрема йдеться про містечко для немісцевих студентів – 5 гуртожитків по 500 місць. Керманич вишу каже: завдяки певній ізольованості гуртожитків вдалося уникнути високої захворюваності серед його мешканців.

"Випадки захворювання були, але не масово. Я не хотів навіть відпускати студентів на карантин, трималися до останнього", – пояснює він.

Де студенти проходять практику?

Студенти проходять практику як в Україні – на дослідних полях, у господарствах, зокрема фермерських, – так і за кордоном, на сільгосппідприємствах 11-ти країн світу. Натомість на базі ХНАУ проходять підготовку іноземні студенти з 11 країн. За словами Ульянченка, університет має угоди з 22-ма закордонними вишами щодо обміну досвідом студентів, підвищення кваліфікації викладачів.

Крім того, на базі вишу працюють за низкою програм іноземні викладачі – викладають за спеціальностями агрономічними, економічними, інженерів землевпорядкування.

ХНАУ
ХНАУ5 канал

За словами Олександра Ульянченка, після завершення навчання переважна більшість студентів працює за фахом – і в селі, і в місті. Буває, їх уже на останніх курсах запрошують на роботу – таких майбутніх фахівців заклад переводить на індивідуальні плани.

"Ми допомагаємо працевлаштуватися. Зараз немає обов'язкового відпрацювання декілька років, як було раніше, зараз це спрощено. Але ми робимо все щоб вони працювали за фахом", – каже ректор.

"Сюрприз" від держави: чому ХНАУ проти укрупнення вишів?

Як стало відомо, згідно розпорядження КМУ № 431 від 12.05.2021 про утворення Державного біотехнологічного університету, ХНАУ має входити в планове укрупнення вишів. У ХНАУ таку ініціативу уряду категорично розкритикували. Ректор пояснює: якщо укрупнення відбудеться, виш втратить власну наукову базу, необхідну для якісної підготовки майбутніх фахівців, а місцева ОТГ – одне зі своїх джерел доходу.

"Ми вважаємо це помилкою уряду, помилкою Міносвіти і науки. Ми звернулася і до президента, і до МОН, щоб переглянули це питання. У нас університет розрахований на 10 тис. студентів. А якщо в нас 3 тис., то 7 тис. студентів ми можемо прийняти на свою територію", – каже ректор вишу Олександр Ульянченко.

ХНАУ
ХНАУ5 канал

Він пояснює, що фахівці, які здобувають практичні вміння і виходять зі стін вишу, мають попит серед товаровиробників, тому університет краще залишити на своїй власній базі.

"Біля нас поля, де проводяться досліди. Площа сільгоспугідь в оперативному управлінні – державні землі – 2,5 тис. га. І 8,5 тис. га лісу, де теж проводяться досліди вже понад 60 років. Ми читаємо лекції, а практичні заняття проходять прямо біля університету – за 100 м, на дослідних полях. Підготовка фахівців прив'язана до практики, і фахівці користуються попитом у товаровиробників. Тому ми хочемо, щоб університет залишили на його базі, а до нас приєднали – на різних умовах – науково–дослідні установи. Бо ХНАУ ім. Докучаєва протягом своєї історії створив 5 науково-дослідних установ у Харкові, які раніше були кафедрами. Тепер це окремі інститути, підпорядковані Національній академії аграрних наук України. І така можливість поєднання освіти, науки і виробництва – це саме європейський рівень підготовки фахівців", – наголошує Олександр Ульянченко.

Керівник ХНАУ каже, його непокоїть доля аграрного сектора держави. Україна – аграрна держава, тож треба посилити і науку, і відповідну освіту. Зокрема, зазначає він, кроки в цьому напрямку робить Національна академія аграрних наук України.

ХНАУ
ХНАУ5 канал

ХНАУ входить до об'єднання вишів, наукових установ і практики господарства, яке охоплює Харківщину, Луганщину, Донеччину і Сумщину. Це об'єднання проводить цікаві заходи, останній із яких відбувся на базі ХНАУ. За два дні в цій виставці досягнень узяли участь близько 600 чоловік.

"Привезли свої досягнення науково-дослідні установи, приїхали фермери, укладалися договори... Але Академія аграрних наук підпорядкована безпосередньо Кабміну, а навчальні заклади – Міносвіті. На нашій базі дуже цікаво було би зробити такий комплекс, де була б і освіта, і наука, і практика. Для того є всі підстави. Та зі зведенням (Державного біотехнологічного – ред.) університету це просто неможливо зробити. Руйнується аграрний сектор, аграрна наука, аграрна освіта", – бідкається він.

Що не так із випускними іспитами?

Ще одна ініціатива влади, яка викликає занепокоєння в освітянина, пов'язана зі складанням незалежних іспитів випускниками коледжів і бакалаврату. Ректор ХНАУ зазначив, що з цього року всі спеціальності при переході від бакалавра до магістра повинні здати ЗНО з англійської мови. А це не завжди під силу, адже, за програмою, не на всіх спеціальностях іноземну вивчають чотири роки.

"По Україні, як мені відомо, з тих, хто пішов складати ЗНО після бакалаврату, склали лише 42% – у нас 47% вийшло. Але студенти не отримують далі повної освіти, залишаються бакалаврами з базовою освітою. Це, я вважаю, негатив. В програмі університетів треба тоді вводити англійську мову з І курсу кожен семестр. Бо вони вчать на І курсі, а потім забувають", – каже Олександр Ульянченко.

ХНАУ
ХНАУ5 канал

Крім того, ректор вважає, що студентам необхідно викладати спеціалізовану англійську: агрономічну, економічну тощо. А потім організувати ЗНО з предмета – і не для бакалаврів, а для магістрів.

"Я мав пропозицію зробити такий іспит (з іноземної мови – ред.) після закінчення магістратури. А тоді вже дивитися – видавати дипломи чи довідку про завершення. Але кажуть, що ми так права студентів обмежуємо. Вважаю, що на виході як вони захищають диплом, так вони повинні здавати іспит і тоді вже отримувати диплом", – каже Олександр Ульянченко.

ХНАУ
ХНАУ5 канал

Схожі ситуація і в агрономічних технікумах, каже він, – де випускники обов'язково мають скласти ЗНО з математики, хоча вивчення цього предмета не передбачено. Але лише після цього іспиту здобувачі освіти мають право бути зарахованими на ІІ і ІІІ курси університету. Пан Ульянченко таку систему називає нонсенсом:

"В технікумі агрономам ввели обов'язкове ЗНО з математики. Але вони не вчать математику в технікумі й коледжі, а повинні після коледжу здати математику... Це теж нонсенс. Тому зменшується кількість студентів, вони їдуть до Польщі, Німеччини. Минулого року це було не за всіма спеціальностями, зараз зробили агрономам, лісникам. Це велика проблема: ми не добираємо здобувачів з технікумів, коледжів і не добираємо тепер магістрів".

Серед випускників ХНАУ були відомий автор мініатюр Микола Сядристий, колишній міністр екології Словаччини та експосол Словаччини у Швейцарії Юрай Грашко, ексвіцепрезидент НАН України і колишній директор Інституту економіки України Іван Лукінов... І ректорат, і викладачі, і студенти ХНАУ сподіваються, що їхній навчальний заклад продовжить свою славетну історію.

Попередній матеріал
Цікавився ісламом та мав за свідка на весіллі Тараса Шевченка: маловідомі факти з життя Пантелеймона Куліша
Наступний матеріал
Злочини Сталіна: за що Кремль кинув у табори мільйони власних солдатів
Теги:
Loading...