17 квітня 1941 емігрант у США Ігор Сікорський, колишній студент Київського політехнічного інституту, продемонстрував перший вертоліт-амфібію. Він був створений на базі моделі гелікоптера VS-300, оснащеної поплавками. Це був перший в історії вертоліт, здатний сідати і злітати з води. Проте це був далеко не єдиний винахід, який переламав хід світового авіабудування.

Хто знає, можливо, якби не більшовицьке лихоліття, Ігор Іванович створив би свої дітища в Україні...

Перший у світі пасажирський літак

Сікорського визнано називали архітектором важкої авіації. Його "перу" належить гігантський чотиримоторний біплан "Ілля Муромець" (біплан – літак із двома парами крил, розташованими один над одним – ред.), що став на озброєння Російського імператорського військово-повітряного флоту наприкінці 1913 р., а в цивільній авіації використовувався до 1923-го.

Технічні дані: довжина літака –19 м, розмах верхнього крила – 31 м, площа крил – 200 кв. м, злітна маса – 7000 кг, корисне навантаження – 2200 кг, тривалість польоту – 4,5 год., швидкість – 130 км/год., гранична висота підйому – 3000 м, екіпаж – 6-8 людей, озброєння – 5-8 кулеметів і 500 кг. бомб з електричним скидачем. Одна з модифікацій літака була оснащена скорострільною корабельною гарматою калібру 37 мм для боротьби з дирижаблями.

"Ілля Муромець" відомий ще й тим, що він став першим у світі пасажирським літаком.

Зірка кіно

У 1918 році, після більшовицького перевороту, Сікорський емігрував до США. Перспектив у нього було небагато, грошей – ще менше, тому авіаконструктор працював репетитором математики й фізики.

А вже 1923 р. доля йому посміхнулася. Композитор Сергій Рахманінов, який теж свого часу рятувався від більшовиків, погодився вкласти у справу Сікорського $ 5000. У новоствореній компанії Ігоря Івановича – Sikorsky Aero Engineering Corporation – композитор зайняв посаду віцепрезидента.

Першим американським літаком Сікорського став двомоторний біплан S-29A. Машина вийшла вдалою.

Машину вигідно продали американському підприємцю, який без поломок і ремонтів експлуатував її, здійснюючи чартерні рейси, перевозячи вантажі і пасажирів. А в 1928 році літак купив ексцентричний мільйонер Говард Хьюз для зйомок фільму "Пекельні ангели" про пілотів Першої світової.

"Літаючий човен"

Наприкінці 1920-х років у світову авіацію прийшла мода на гідролітаки або "літаючі човни", як їх тоді називали.

Сікорський випустив кілька таких машин із відмінними експлуатаційними і льотними характеристиками. Найкращим творінням в цьому класі став чотиримоторний гідролітак S-44, що став логічним продовженням двох попередніх моделей – S-42 і S-43. Він з'явився в 1939 році і швидко почав бити світові рекорди. Екіпаж складався з 4 людей. Літак перевозив 18 пасажирів у комфортабельному салоні.

Антигітлерівський воїн

Найбільшу славу Сікорському принесли гвинтокрилі машини. Власне, Ігор Сікорський і є винахідником вертольота.

1939 року він створив експериментальний легкий вертоліт VS-300. Саме на ньому, обладнаному поплавками, 17 квітня 1941 р. Сікорський уперше в історії сів на воду. Так розвідник S-47 (інше позначення – HR-4) став першим вертольотом у світі, запущеним у серійне виробництво. Головними перевагами S-47, на які пристали ВПС США, була його технологічність виготовлення, надійність і простота управління.

На озброєння він був прийнятий в 1942 році.

За штурвалом цієї машини було встановлено 6 світових рекордів. Наприклад, з одним пілотом вертоліт піднявся на висоту 3650 м.

Вертоліт, що вмів шукати підводні об'єкти

У 1957 році Сікорський вирішив піти на спочинок, передавши управління компанією найманому гендиректору. Але перед цим випустив свій кращий вертоліт – S-58.

Він піднявся в повітря 1954 року.

Параметри: діаметр головного гвинта – 17 м, діаметр хвостового гвинта – 2,9 м, довжина –14,3 м, висота – 4,5 м, максимальна злітна маса – 5900 кг, максимальна швидкість – 200 км/год, дальність – 500 км, екіпаж – 2 людини.

Оснащений навігаційною системою, автопілотом, системою автоматичної стабілізації при зависанні S-58 був розроблений на замовлення ВПС США як протичовновий вертоліт (перший в історії), і був оснащений апаратурою виявлення підводних об'єктів.

Тривалий час він був одним із найбільш експлуатованих вертольотів у світі.

Усього у США Ігорем Сікорським було створено 17 базових типів літаків і 18 – гелікоптерів.

VS-300 – перший і єдиний гелікоптер, застосований у Другій світовій війні

Перший у світі гелікоптер Vought-Sikorsky VS-300 піднявся в небо 14 вересня 1939 року: двигун – 90 к. с., швидкість – 90 км/год. Уряд США замовив 400 (хоча випустили лише 130) бойових гелікоптерів для армії і берегової охорони спочатку США, а потім і Великобританії з бомбовим відсіком, здатним нести до восьми протичовнових бомб вагою по 12,5 кг і сідати на поверхню води, суші або палубу крейсера.

Він став першим і єдиним бойовим гелікоптером, який використовувався у Другій світовій війні.

VS-300 був першим практичним вертольотом Америки та першим успішним вертольотом у світі. Вперше VS-300 здійнявся в небо 14 вересня 1939 року, а вже за 8 місяців – відбувся його перший вільний політ. Випробування тривали успішно, і вже 6 травня 1941 р. Сікорський пілотував VS-300, наближаючись до нового світового рекорду тривалості польоту гвинтової машини – 1 год, 32 хв і 26 сек.

VS-300 зазнав декількох основних змін, і 8 грудня 1941 р. він полетів у остаточній конфігурації: єдиний основний підйомний ротор для регулювання крену і кроку, а також один хвостовий ротор як для управління напрямком, а також регулювання протикрутного моменту.

7 жовтня 1943 року VS-300 був представлений Генрі Форду та його музею Едісона в Дірборні, штат Мічиган.

За час своєї експлуатації VS-300 пролетів 102 год, 35 хв і 51 сек.

Розробка VS-300 встановила концепції та принципи, які були надалі використані у світовій вертолітній промисловості. Власне з VS-300 ця промисловість і зародилася.

Бонус

Із промови Ігоря Сікорського про вертоліт VS-300 ​​на засіданні Інституту аеронавігаційних наук 29 січня 1941 р.

...Нинішня робота була розпочата в 1909 році будівництвом двох експериментальних вертольотів і завершена нещодавною розробкою простого і дуже задовільного вертольота моделі VS-300.

З березня по жовтень 1940 р. цей літак пройшов екстенсивний політ і здійснив кілька сотень польотів. Продемонстрував здатність підніматися прямо, вертикально чи навскоси, затримуватися над одним місцем протягом декількох хвилин за різних погодних умов, починаючи від мертвого спокою і закінчуючи свіжим поривчастим вітром близько 25 миль/год. Корабель летів уперед, назад і вбік; він здійснив безліч злетів і посадок із дуже маленьких просторів між будівлями, зі стоянки, більшу частину якої займали автомобілі, з дуже невеликого простору між парканом та городом тощо. Ґрунтовно продемонстрував практичну можливість керування літаком із невеликих просторів на задньому подвір'ї в будь-яку погоду, крім незвично сильного вітру.

Хоча вертоліт VS-300 був побудований як експериментальна модель, він безумовно довів величезні практичні можливості гелікоптерів прямого підйому в цілому. VS-300 можна вважати першим успішним вертольотом із одним головним ротором, ця характеристика дозволила отримати необхідний підйом та управління за допомогою простого механізму, який пропонує можливості недорогого виробництва та простоти обслуговування.

...Корабель складається з трубчастого звареного каркаса, який включає поблизу центра ваги двигун потужністю 90 кінських сил Aircooled Motors Corporation та просту трансмісію... Завдяки використанню допоміжних роторів можна дублювати звичайні рухи літака, щоб контролювати, чи він нерухомий над заданим місцем, рухається вперед, убік, назад, вгору чи вниз. На основі дії обертових повітряних гвинтів ефективність управління залишається практично незмінною, коли повітряне судно витає над однією точкою або коли воно рухається з різною швидкістю.

...Основний підйомний ротор забезпечує більшу частину підйомної сили і має три лопаті радіусом по 14 футів. Ця підйомна сила може бути настільки різною за величиною і напрямком, щоб забезпечити політ у вертикальному, вертикальному вперед, убік і назад напрямку... Напрям польоту регулюється трьома допоміжними роторами, потрібно лише трохи нахилити весь корабель у бажаному напрямку польоту.

...Вся система приводу роторів з'єднана з приводом двигуна за допомогою блоку "вільного ходу". Якби кількість об/хв головного ротора зменшилася нижче визначеного значення, автоматичний пристрій змінив би крок основного ротора (співвідношення між швидкістю обертання головного і хвостового гвинтів – ред.); отже, у разі відмови двигуна всі обертові поверхні продовжують працювати в режимі автоматичного обертання. Ця функція забезпечує безпечну посадку без живлення.

Новою та цікавою особливістю VS-300 є метод синхронізації між дроселем двигуна, головним підйомним ротором та двома горизонтальними допоміжними роторами. Ця синхронізація стає дуже необхідною при переході від зависання або вертикального польоту на політ вперед... Так рівень польоту забезпечується у будь-який час. Пілот може самостійно змінювати фактичну потужність двигуна за допомогою окремого ручного дроселя...

Кілька найважливіших польотів на вертольоті VS-300:

• 18 липня – 15-хвилинний політ, протягом якого транспорт весь час був майже нерухомим, зависаючи над одним місцем;
• 6 вересня та 14 жовтня – польоти відповідно 15 та 14 хвилин. Він пролетів над полем зі швидкістю від 30 до 45 миль/год, роблячи повороти в обидві сторони і описуючи кілька разів у польоті цифру "вісім". Під час польотів корабель досяг висоти від 80 до 100 футів.
• 10 січня 1941 року VS-300 здійснив політ тривалістю 25-1/2 хв. Це, як вважають, найдовший політ будь-коли здійснений на вертольоті в Америці.

Під час кількох польотів можна було наблизитись вертольотом до людини, що стоїть на вершині купи каміння, і дозволити їй, не рухаючись зі свого місця, завантажити валізу на борт. Під час польоту потрібно було наблизитись до чоловіка і після завантаження валізи рухатися прямо назад.

Більшість із цих польотів були спеціально здійснені над місцями, де вертоліт не міг бути посаджений. Тож було повністю продемонстровано цілком задовільний контроль машини, який дозволяв наближатись до людини... Тому може вважатися доведеним, що вертоліт з управлінням такого типу успішно долатиме всі проблеми, пов'язані з експлуатацією повітряного судна з перевантажених місць між будівлями або деревами, дозволить приземлятися на платформи, розташовані на будівлях або на борту кораблів тощо. Безсумнівно, повітряне судно з такими характеристиками відкриє великі можливості для авіаперевезень.

Читайте також: Один загін УПА проти кількасот нацистів: хроніка оборони Загорівського монастиря 1943 року