Академіка Бориса Патона, який помер у 101-річному віці, поховають 22 серпня. Попрощатися з людиною, яка упродовж 58-ми років очолювала спочатку науку радянської, а пізніше – незалежної України, можна буде в клубі Кабінету Міністрів. Кореспондент "5 каналу" Петро Троць згадав життєвий шлях людини, яка за життя стала справжньою легендою.
Людина унікальної долі. Народжений у Києві ще за часів Гетьманату Павла Скоропадського, 14 листопада 1918-го. Був сучасником Другої світової війни, значну частину свого життя прожив у Радянському Союзі, де прославив своє ім'я науковою діяльністю. І помер, як і народився, в українській державі. Видатний науковець Борис Патон до свого 102-го дня народження не дожив лічені місяці.
"На майбутнє мої плани ось які: по-перше, щоб продовжувала розвиватися наука", – наголошував Патон.
Випускник Київського політеху, Борис Патон одразу зі студентської лави потрапив до евакуації: 1941-го він виявився потрібнішим на заводі, де виготовляли танки, ніж на передовій Другої світової війни. На заводі в Горькому метод автоматичного зварювання під флюсом, розроблений його батьком, дав можливість пришвидшити випуск танків Т-34. Після війни ці технології уже прославляли Патонів у мирному контексті.
Найстаріший київський автомобільний міст усі просто називають – міст Патона. Названий він на честь батька Бориса Патона – Євгена Оскаровича, який проєктував і будував цю споруду. Його син теж долучився – як керівник Інституту електрозварювання. У результаті на світ з'явилася революційна, перша суцільнозварена споруда у світі.
З 1962-го року Борис Патон очолює спочатку Академію наук УРСР, а з 1991-го – уже незалежної України. Саме він 1998-го стає першою людиною, нагородженою званням Герой України. Зокрема, за ідею електрозварювання живих тканин, яка принесе авторам Державну премію в галузі науки і техніки 2004-го року. Уже тоді українська наука жила надголодь – про що не раз казав головний український науковець.
"Щоб наука розвивалася, потрібні тепер зовсім не ті кошти, не ті можливості, які були ще недавно і давали позитивні результати. Якщо це не буде зрозумілим, то буде дуже погано", – казав Борис Патон.
На тлі безгрошів'я, від'їзду молодих науковців за кордон Академія наук часто потрапляла під критику – комусь не подобався похилий вік її керманичів, інші хотіли гучних здобутків. І хоч хто зараз посів би спорожніле крісло президента цієї установи – йому точно буде непросто на цій посаді. Адже замінити треба буде людину, яка ще за життя стала справжньою легендою.
"Спасибі вам, і бажаю великих-великих успіхів. І впевнений в тому, що вони будуть", – наголошував Патон.
Петро Троць, "5 канал"
