Під радісну коляду жінки зосереджено снують віночки з пухнастих ялинових гілок та оберемків шипшини, горобини й калини. Уже четвертий рік вони святкують Різдво без своїх найближчих – чоловіків чи батьків, які загинули під час Революції Гідності.
"В очікуванні цього свята ми дуже загострено відчуваємо втрату нашу. Неправда, що час лікує, час загострює нашу біль", – каже дружина Героя Небесної сотні Андрія Дигдаловича Наталя.
Родичі Героїв давно об'єдналися та називають себе великою сім'єю. Кажуть – так легше переживати біль втрати.
Марія Ткачук приїхала з Івано-Франківщини, щоб вкотре навідатись до місця загибелі чоловіка – Ігоря. Багатодітний батько загинув вранці 20 лютого 2014 року від кулі снайпера на вулиці Інститутській. Відтоді, каже жінка, у них вдома щороку сумний Святий вечір.
"Ігор заносив дідуха до хати, три рази казав: "Христос народився!", ми молилися й сідали вечеряти. Тепер у нас додалась ще одна традиція – ми їдемо на цвинтар", – розповідає дружина Героя Небесної Сотні Ігоря Ткачука Марія.
Про свого чоловіка згадує і Наталія Прохорчук із Житомирщини. Віктор був активним "майданівцем", а востаннє бачився з рідними ще у грудні 2013 року. Його вбили 18 лютого 2014 року – тіло з перерізаним горлом знайшли в одному із дворів Хрещатика.
"Невідомо хто, але більше схиляємося до тієї версії, що це були "тітушки" чи як їх називають. Що це від їх рук він загинув", – каже Наталя.
Кілька годин за розмовами та роботою – і віночків назбирується вже достатньо для кожного Героя. А біля імпровізованого меморіалу у середмісті на родини вже чекають вартові – пластуни, які принесли Віфлеємський вогонь, щоб запалити його в лампадках для кожного із загиблих майданівців.
Таку традицію сім'ї, яких об'єднує біль втрати, відтепер продовжуватимуть із року в рік.
Леся Головата, Олександр Горнейчук, "5 канал"
Дивіться також фотогалерею за темою:
Пам'яті початку Революції: Президент вшанував Героїв Небесної Сотні - фото
