Що таке "цвітіння"
У Дніпрі ростуть синьо-зелені водорості. Вони, зазвичай, поширюються в стоячій воді, в ставах і ріках, що повільно течуть. Дніпро має на шляху дамби з водосховищами, тому й відноситься до таких річок.
Головна водна артерія країни починає "цвісти" через великий вміст фосфору в ній. Він є основним поживним елементом, який є чинником розмноження водоростей у воді. Спостерігати період озеленення Дніпра можна під час високої температури води, тобто влітку, там, де мала проточність або низький рівень води.
"Річка Дніпро перестала бути річкою. Її перекрили греблями і тому вона не в змозі викинути те, що в неї потрапляє. На березі стоять хімічні, металургійні заводи, мегаполіси зі своїми зливними трубами. Вода в сховищах нагадує коктейль з таблиці Менделєєва", – сказав голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков.
За його словами, у такій воді не бажано купатися, адже зелений "кисіль" може завдати опіки шкіри, а токсини, які вивільнюються від водоростей, можуть погіршити здоров'я людини. Окрім того, риба, яка живе у такому середовищ, вмирає від задухи. Річ у тім, що рівень кисню у річці, що "цвіте" значно знижується.
Звідки фосфор у річках
Під час прання та миття посуду, використовується засоби з фосфоровмісними речовинами. За рік зі стічними водами міста з населенням у 1 млн. виливається приблизно 748 тонн фосфору.
"Фактично всі автомийки Києва, а їх більше ніж 2700 штук, незаконно вливають у спільний злив використану воду. І ось ця вода з автохімією, мийними засобами, з бензином, мастилами також напряму потрапляє в Дніпро. Ми п'ємо воду, розбавлену відходами з автомийок", – зауважив Чистяков.
На жаль, очисні споруди, через які проходить вода до домівок людей, не здатні повністю очистити воду від хімічних сполук. За рахунок первинного (фізичного) очищення вилучається 10% фосфору, а за вторинного (біологічного) – ще 20%.
"В Україні ще не заборонені пральні засоби з фосфатами. Наші очисні споруди можуть впоратися лише з 30% води. А для великих міст – це тонни на рік. Якби Дніпро не був у водосховищах, це була б проточна річка, тоді ситуація була б кращою, втім тоді страждало б Чорне море", – розповіла експерт проекту Європейського Союзу "Водна ініціатива" Олена Марушевська.
Чим це загрожує
Фосфати надзвичайно шкідливі для організму людини. Вони викликають різні онкологічні захворювання. Також надлишок фосфору в організмі може погано вплинути на засвоюваність кальцію та вітаміну D, а ще – викликати проблеми в роботі серця і нирок.
Що ще знайшли у водних ресурсах України
Через надмірне споживання пластику у воді також знайшли іншу хімічні сполуки – фталати.
Завдяки цим добавкам більшість пластмаси і гуми стає міцнішою і здобуваються такі властивості, як прозорість і гнучкість. Їх використовують при виробництві: ПЕТ-пляшок й упаковок, штор для ванної, гумових качечок, одягу та інших предметів із ПВХ, іграшок, ароматизаторів, МРЗ-плеєрів (включно з навушниками і шнурами), парфумерних виробів, лаків для волосся та нігтів і т. д.
Фталати належать до групи слаботоксичних препаратів. Втім, в організмі вони перетворюються в метаболіти, вражають печінку, нирки, органи дихання і впливають на гормональний фон.
"В Європейському Союзі фталати входять до переліку 45 пріоритетних речовин-забрудників, за якими оцінюється хімічний стан масивів поверхневих вод. В Україні моніторинг їх концентрацій не проводиться, але планується з 2019 року. В аналізі проби, яку ми взяли в Дніпрі, зафіксовано перевищення в 1,6 раза. До речі, підвищена концентрація фталатів була зафіксована і в Чорному морі, навіть в його глибоководній частині", – зауважила Олена Марушевська.
Також фталати, які випаровуються із пластику, роблять його крихким. Риба через це гине, тому що у багатьох випадках вона ковтає дрібні шматочки пластику і засмічує свій шлунок. Окрім того, мікропластик має здатність абсорбувати в собі токсини.
Який є вихід
Експерти зазначають, потрібно діяти на двох фронтах: на законодавчому та побутовому. Для початку екологи закликають людей не використовувати мийні засоби з вмістом фосфатів. Вони також зазначають, що напис "еко", не завжди говорить про те, що засіб є безпечний для навколишнього середовища. У складі можуть бути такі добавки, як: солі натрію, лимонна кислота, цеоліти і трилон Б, втім із фосфатами та фосфонатами купувати мийні засоби не варто.
Окрім того, у країнах ЄС заборонили фосфоровмісні мийні засоби, або ж частково обмежили. Згідно з Додатком 30 в асоціації з Євросоюзом Україна має з 2019 до 2024 року промоніторити стан усіх водних ресурсів і скласти програму заходів для їх відновлення.
"Нещодавно 19 вересня Кабмін прийняв нову систему моніторингу водних ресурсів. І коли вже ми будемо знати, скажемо так: "діагноз" наших річок, то тоді застосовуватиметься відповідні заходи як для потенційно хворих річок, так і для здорових водних ресурсів", – розповіла Марушевська.
Нагадаємо, раніше 5.ua повідомляв, що у Макіївці на Донеччині вже 117 осіб отруїлися питною водою. Усі недужі в лікарні з попереднім діагнозом – кишкова інфекція. Серед госпіталізованих – 13 дітей.
Також можна переглянути фотогалерею за темою:
Дизайн "кислотний бархат": нові моторошні фото наслідків хімічного викиду в Армянську
