Таке бачили на власні очі лише обрані науковці. Папірець закладений - тут якраз інформація про народження Тараса Шевченка.

Метричну книгу 1795-го року оберігають в архіві, як зіницю ока, і до рук навіть працівникам музею не дають.

Юлія Шиленко, головний зберігач Національного музею Тараса Шевченка: "Кожне доторкання до експонату йому шкодить".

Та тепер кожен може погортати сторінки експоната і пересвідчитися, що Шевченко дійсно народився у Моринцях, а батька його звали Григорієм. Щоправда, лише он-лайн.

Тетяна Беляєва, директор компанії "Електронні архіви України": "Мы старались не изменять сильно фон документа, тот, который он был первоначально. Мы старались его сохранить для того, чтобы показать дух времени".

На сайті музею документи посортували. Відсканували у кольорі, написане можна збільшувати і переглядати он-лайн на веб-сторінці. І все це - безкоштновно.

Дмитро Стус, директор Національного музею Тараса Шевченка: "Коли захалявну книжечку, ну більш-менш всі її уявляють, виставляють в вітрині - це тільки один розворот, а завдяки цим архівам зможете подивитися усі розвороти".

Місяць сканували, кілька місяців обробляли і розміщували в електронному архіві. Оприлюднити встигли 138 позицій із 35 тисяч, які складають основний фонд. Та музейники хочуть викласти усі документи.

Михайло Зубор, керівник проекту "Віртуальний архів": "До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка ми б хотіли викласти його весь творчий спадок - мистецька спадщина, картини, замальовки, а також є попередня домовленість, що буде відсканована і оцифрована його творча спадщина, як поета".

Архів он-лайн потрібен не лише для популяризації Кобзаря, а й для науковців: про всяк випадок, у такий спосіб створюють страхові копії раритетів.

Ксенія Дворнікова, Олена Сорокіна, 5 канал.