День вишиванки відзначають у світі. Це свято започаткували студенти з Чернівців не так давно – 2006 року. Ідея припала людям до душі. Свято знаходить відгук у серцях дедалі більшої кількості людей у всьому світі. Тим паче в умовах великої війни росії проти України. Наш Юрій Пугач вирішив дослідити феномен цього свята. А ще з'ясувати різницю між вишиванкою та вишиваною сорочкою, традиціями і шароварщиною, ну і, звісно ж, він пройшовся магазинами етнічного вбрання. Далі – його матеріал.
Вишивана сорочка здавна мала важливе значення для українців. Це не тільки красивий елемент гардероба, але й прояв нашої національної ідентичності, історії та культури. Тож нині українці вишиковуються у черги до магазинів з етноодягом.
"Це вже другий магазин, у якому я побувала. У першому була величезна черга і я не стала стояти, приїхала сюди. У мене була сорочка. Але я її передарувала і виявила, що сьогодні у мене її немає. Але настрій був одягти її", – розповіла киянка Інна.
Тож Інна після невдалої спроби купити вишиванку в ТРЦ приїхала до магазину дизайнерського етноодягу. Та констатує, коштує така краса немало.
"Сорочки чоловічі стартують від вартості 3200 гривень і закінчуються у середньому 5200. А жіночі вишиванки – ціна так само, але верхні грані сягають десь 7-8 тисяч", – зазначив адміністратор магазину українського етноодягу Андрій Гарницький.
Такі ціни тут аргументують і 100-відсотковим льоном, і закритим циклом виробництва, і використанням автентичних орнаментів, і навіть дизайнерським переосмисленням традицій. На вітрині впізнаємо сорочку, в яку торік до Дня вишиванки вбрався президент Зеленський. Та от пані Інна попри те, що вже у новенькій вишиванці, каже, що на старому доброму ринку було б таки дешевше. Фольклористи запевняють: де б ви не надумали купувати етноодяг – усюди можна як натрапити на щось справді гідне, так і стати жертвою так званої "шароварщини".
"Шароварщина – це власне про несмак. А тут уже, власне, межа твого власного досвіду", – каже фольклористка Ярина Сізик.
І нав'язування такого несмаку українцям, виявляється, свідомий крок, до якого вдалися "совєти". Знецінити, підмінити поняття, навіяти комплекс меншовартості – усе це вже добре відомі пункти у методичках кремля впродовж десятиліть.
"Якщо ми зараз поїдемо в село і запитаємо бабусю, як називається цей елемент одягу, вона вам, найімовірніше, скаже, що сорочка, вишивана сорочка або вишита сорочка. В традиції не зустрічаємо "вишиванка". В період радянського союзу за часів Хрущова, коли створювалися у промислових масштабах такі блузи короткі, які власне називалися "вишиванка". І звісно цей одяг переосмислявся і наділявся новою символікою, орнаментикою, часом взагалі не дотичною до української традиційної вишивки", – пояснює фольклористка Ярина Сізик.
А от орнаментику чи не з усіх куточків України нині можна добре роздивитися в офісі "5 каналу". Вишивані сорочки нині і в журналістських ньюзрумах, і в апаратній, і в кабінетах керівництва. Й українці нині до всього етнічного охочі як ніколи. Закохала глядачів у народні традиції і перемогла на "Голосі країни" співачка й фольклористка Марія Квітка. У світі ж моди вона давно і добре відома як авторка, кураторка, консультантка та стилістка різноманітних проєктів. Знімальній групі "5-го" ексклюзивно розповідає про свою колекцію старовинного вбрання.
"У мене є власна невелика колекція вишитих сорочок з різних регіонів України. І загалом я колекціоную традиційний одяг, прикраси, традиційні строї. Не лише сорочки. Мені б хотілося, щоб люди трошки переосмислили цей термін, бо він до нас прийшов фактично з радянського союзу і тому все, що сучасне – так, дійсно можна називати вишиванкою. Все, що стосується того, що носили наші бабусі і прабабусі, краще називати вишитою сорочкою", – вважає співачка, фольклористка та художниця з костюмів Марія Квітка.
У Національному музеї голодомору-геноциду відбувається виставка саме таких унікальних сорочок. І йдеться тут насправді не про традиції вишивки, а про історичну пам'ять народу.
"Цю вишиванку вишивала моя прабаба. Баба Христя. Це були десь 30-ті роки. Цю вишиванку передавала з покоління в покоління родина мого батька", – розповідає дарувальниця експоната, помічниця гендиректора Національного музею голодомору-геноциду Ганна Ткач.
Так, ця вишивана сорочка перейшла до чоловіка пані Ганни. І хоча він народився у росії, та змалечку ріс в українському Криму. Сорочку одягав виключно на свята. Щоправда, усього кілька разів.
"Почалося повномасштабне вторгнення. Ну і таки він довів, що він достойний. Мій чоловік пішов на війну і не повернувся. Я на собі відчула знову цю руку росії: нагадування, що століттями і що робить росія сьогодні", – наголошує дарувальниця експоната, помічниця гендиректора Національного музею голодомору-геноциду Ганна Ткач.
Ставлення до Дня вишиванки, або ж радше вишиваної сорочки, нині змінюється і трансформується. Як і Україна та українці. Бо зі свята народного вбрання, в умовах великої війни воно перетворюється на день, покликаний зберегти етнічні традиції та пам'ять про наших предків.
Юрій Пугач, Ганка Кудрявцева та Микола Чеботарьов, "5 канал"
Як повідомляв 5.UA, в Україні відзначають День вишиванки.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Дивіться також відео за темою:
"Цвіт вишиванки", – естафета створення міжнародного рушника єднання.
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
