Війна – це смертельна загроза для нашої держави, вона потребує концентрації всіх сил та єдності українців. Але чи є можливим закінчення війни хоча б у перспективі найближчих років? Про це говорить Петро Порошенко.
Спілкування з лідером партії "Європейська Солідарність" і п'ятим президентом України відбулося під час Парламентської асамблеї НАТО в Любляні. Асамблея саме ухвалила резолюцію із закликом до союзників надати Україні далекобійну зброю й нові системи протиповітряної оборони. Також парламентарі країн-членів НАТО підтвердили, що ніколи не визнають окупацію українських територій.
Порошенко пояснив, чому шлях України до НАТО – невідворотний, і дуже критично висловився про те, як можна врятувати державу та примусити кремль завершити бойові дії на умовах України.
Розмову, яка відбулася 13 жовтня, вела журналістка Наталка Шумакова.
Петре Олексійовичу, Парламентська асамблея НАТО ухвалила резолюцію на підтримку України із закликом до союзників надати нову далекобійну зброю. Нині відбулася ще одна подія – ви особисто зустрілися з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Про що ви говорили? Можливо, є якісь домовленості?
Я хотів би відзначити дуже важливу лідируючу роль генерального секретаря НАТО Марка Рютте в захисті інтересів України. Насправді для мене велика честь сказати, що ми друзі. Ця дружба почалася з трагічної атаки на MH17, де найбільша кількість потерпілих були саме мешканці Нідерландів.
І ось уже більш як 10 років ми дуже ефективно координуємо наші дії – і щодо діалогу зі Сполученими Штатами, і щодо забезпечення важливих програм, починаючи від спільних інвестицій у розвиток оборонної промисловості, координації питань санкцій, мотивації країн-членів НАТО щодо поставок зброї в Україну, координації питань санкцій та розширення НАТО.
Дуже інтенсивна робота, яку ми тут провели, лише підкреслює, яким важливим для України є майданчик Парламентської асамблеї НАТО. Треба казати абсолютну правду: без НАТО, без допомоги Сполучених Штатів, без допомоги наших партнерів Україні буде набагато важче. Якщо взагалі Україна буде. Триває наша боротьба.
Для НАТО – це не є просто допомога Україні. Під час Асамблеї я звернувся з проханням не використовувати термін "допомога Україні", бо це інвестиції в їхню власну безпеку. І я попросив політиків пояснити це своїм народам, не даючи росії можливість перехопити ініціативу.
Асамблея – це елемент саме парламентського діалогу, саме парламентської дипломатії, який більшість країн-членів НАТО вважають найбільш визначальним. Наша боротьба за НАТО має бути продовжена на всіх рівнях. Я сьогодні хотів би тут бачити посла України при НАТО. Я вважаю, що відсутність згадки про 5-ту статтю Вашингтонської угоди 1949 року для України – це послаблення резолюції. Це недопрацювання. У цьому разі ми маємо на 100 відсотків використовувати ці можливості. Це – зброя, координація санкцій, спільні інвестиції в оборонну промисловість, це вторинні санкції проти країн і компаній і країн, які допомагають росії обходити санкції. І припинення транзиту через територію України російської нафти.
НАТО, Європа, Сполучені Штати і весь цивілізований світ має навчитися жити без російського газу, має навчитися жити без російської нафти і має навчитися жити, врешті-решт, проти авторитарної диктаторської росії.
"На жаль, Європа не готова сьогодні до відсічі російської агресії"
Я мала нагоду побувати на кількох комітетах на цій Асамблеї. Україна була наскрізною темою багатьох доповідей, зустрічей та дискусій. Чимало звітів стосувалися також інших загроз, які походять від російської федерації. На вашу думку, чи цього достатньо? Наскільки високо стоїть питання України на ПА НАТО?
Ви праві, тема України сьогодні є пріоритетною. Тому що тема безпеки України є безпекою НАТО. Звичайно, ми маємо більше уваги приділяти співпраці з НАТО. Я можу сказати, що в Європі є абсолютно чітке розуміння: ми переходимо вже межу від гібридної війни до фази і стадії війни гарячої.
Ставлення до цієї війни в ЄС кардинально змінилося. Починалося воно, що це є конфлікт на сході України, потім це була війна в Україні, потім це була війна росії з Україною. Зараз це вже війна росії з Європейським Союзом і з НАТО. Що цьому розумінню сприяло? Поява російських дронів у польському повітряному просторі, поява російських дронів над Мюнхенським аеропортом, порушення повітряного простору балтійських і скандинавських країн – це те, що змінює ставлення. Уже не просто міністри оборони чи парламентарі, а громадяни цих країн почали сприймати росію як загрозу для себе особисто. І це мотивує країни для того, щоб інвестувати і у власну оборону, збільшувати видатки на підтримку НАТО, і, врешті-решт, збільшувати видатки на підтримку України, розуміючи, що це видатки для їхньої безпеки.
Ми маємо – це і був мій меседж – перевести економіку країн Європейського Союзу і НАТО на військові рейки. Ми маємо різко наростити можливості виробництва артилерійських снарядів, засобів радіоелектронної боротьби, ударних і розвідувальних дронів. І використати цей досвід, який має Україна сьогодні, для зміцнення обороноздатності континенту. Тому що я можу сьогодні зробити дуже тривожний висновок. На жаль, Європа не готова сьогодні до відсічі російської агресії. За 11,5 років воєнної агресії проти України росія кардинально модернізувала свої збройні сили. Генсек озвучив ці цифри: фактично ворог витрачає більш як 40% свого ВВП на війну. А ми ще не дійшли до того, щоб перевищити 3% у країнах-членах НАТО. Це має змінитися.
Розуміння небезпеки росії точно приведе до якісної зміни в обороноздатності країн Європейського Союзу. І можу наголосити, що більше з'являється розуміння, наскільки велика тут роль і можливостей, і потенціалу України. Нині ми точно готові співпрацювати з нашими колегами. Точно вже нікого не треба переконувати. І точно понад усе нам треба тримати єдність із партнерами.
А якщо ви збираєтеся тримати єдність із партнерами, то у вас немає іншої альтернативи, як тримати єдність усередині країни. Забезпечувати демократію. Не використовувати правоохоронні органи для переслідування громадських активістів, опозиційних політиків. На жаль, ці питання теж є одним із пріоритетів, на які нам доводиться відповідати як українській делегації.
Потрібна якісніша підготовка, ефективніший результат. Для нас це питання життя і смерті. Маємо нарешті припинити щоденно втрачати людей, втрачати наші території й втрачати час. Нам треба рятувати державу.
"Що буде після припинення вогню? Початок будівництва фортифікаційних споруд, захисту території й руйнації будь-яких російських планів або сподівань, що інший наступ буде успішним"
Чимало дискусій стосувалися потенційного завершення війни й досягнення тривалого та справедливого миру для України. Зокрема, політичний комітет ухвалив дуже ґрунтовну доповідь – документ, що визначає червоні лінії, які мають бути враховані при дипломатичній роботі над досягненням сталого, тривалого і справедливого миру для України. На вашу думку, чи можемо ми говорити про мирне врегулювання, завершення війни проти України хоча б у найближчі 5 років?
Ви не знайдете іншу націю у світі, яка прагне миру більше, ніж ми, українці. Україна прагне миру і бореться за мир. Але мир – це не капітуляція.
Ми виставляємо декілька позицій, які є ключовими для збереження національної ідентичності. Перше – це збереження Збройних сил України як гаранта безпеки держави.
Друге – це збереження української національної ідентичності, включно з українською мовою. І третє – збереження української церкви, Православної церкви України. Тобто, збереження армії, мови й віри. Збереження суверенітету, національної ідентичності і незалежності. По всьому іншому ми можемо реально говорити, обговорювати. Але перше, з чого ми повинні почати, і це те, чого і американський президент, і наші європейські, і натівські партнери вимагають – негайно припинити вогонь. Не в повітрі тільки, не на морі, не на суші, а скрізь.
Що буде наступного дня після припинення вогню? Початок будівництва фортифікаційних споруд, захисту території й руйнації будь-яких російських планів або сподівань, що їхній наступний наступ буде успішним. Я точно підтримую позицію boots on the ground і перебування військових контингентів наших партнерів як гаранта безпеки держави.
Чим відрізняється стаття 5 Вашингтонської угоди від будь-яких двосторонніх безпекових гарантій, які я вважаю піаром? Тому що двосторонні безпекові гарантії, вони можуть бути про зброю, про гроші, про санкції, про будь-що, тільки не про безпеку. Безпека – це готовність наших союзників воювати за Україну. В жодній безпековій двосторонній угоді цього немає. А ось у статті 5 НАТО – є. І тому для нас питання вступу України до НАТО – це питання життя або смерті. Нічого важливішого не існує. Це моя позиція і я дуже щасливий, що день за днем дедалі більше українців приходять до цього розуміння.
"Час президента США буде звільнений для концентрації на роботі з припинення вогню в Україні, для тиску на путіна – щоб мотивувати його зупинити війну"
Як ви оцінюєте останні події в секторі Газа – укладення угоди про перемир'я, що відкриває шлях до остаточного припинення війни? Чи створює це нові можливості для України?
Насамперед я хочу привітати родини заручників з тим, що їхні рідні повернулися додому. По-друге, хочу привітати народ сектора Газа, що припинені нарешті атаки, зокрема й проти цивільного населення. По-третє, я хочу привітати президента Трампа. Тому що його важлива місія досягнула дуже переконливого результату. І я сподіваюся, що зараз час американського президента буде звільнений для концентрації на роботі на припинення вогню в Україні, для тиску на путіна – щоб мотивувати його зупинити війну. А якщо путін не піде на це – щоб з такою самою рішучістю, яку президент Трамп демонстрував на Близькому Сході, щоб з такою самою рішучістю ми застосували "план Б". І щодо передачі додаткової зброї, включно з високоточною і далекобійною, з крилатими ракетами, для того щоби путін не мав жодної ілюзії: і його енергетична система, і нафтопереробна система, і газотранспортна система, і нафтотранспортна система, – все буде під українськими ударами.
Друга позиція – це вдосконалення санкційного механізму. І санкції будуть уже застосовані не лише до росії, а й до тих компаній і країн, які допомагатимуть росії обходити санкції. До чого це приведе, врешті-решт? До того, що у путіна не буде можливості фінансувати війну. Тому що вже зараз путін витрачає понад 40% свого ВВП на фінансування війни. Так довго тривати не може.
Ми маємо об'єднатися і закінчити війну на умовах, які точно не будуть капітуляцією. На умовах, де ми примусимо путіна припинити вбивати українців. Я в це вірю. І думаю, що досягнення мирної угоди в Газі цьому сприятиме.
Маємо нарешті припинити втрачати людей, наші території і втрачати час. Нам треба рятувати державу.
Із Любляни, Наталка Шумакова для "5 каналу"
Читайте також: Україна отримає понад $1 млрд підтримки – підсумки засідання "Рамштайну".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.