Надати Україні далекобійну зброю та скасувати обмеження на її використання. До цього закликала Парламентська асамблея НАТО. Відповідну резолюцію депутати країн-членів Альянсу ухвалили на пленарному засіданні Асамблеї. Тема протидії російській агресії стала провідною під час дебатів. Посилити тиск на москву та разом протистояти загрозам закликав і п'ятий президент України. Петро Порошенко взяв участь у дебатах Парламентської асамблеї НАТО. Зі столиці Словенії, де збиралися політичні лідери, ексклюзивний сюжет "5 каналу".
Неприпустимість поступок, подарунків агресору і допомога Україні. Це основні теми 71-ї сесії Парламентської асамблеї НАТО, яка відбулася в Любляні – столиці Словенії. Величезна кількість доповідей, які парламентарі та експерти з 32-х країн НАТО підготували до цієї сесії, були присвячені саме Україні. Звіти стосувалися як загроз від російської федерації, так і від коаліції авторитарних країн, що протистоять вільному демократичному світу.
Парламентарі використовували дані розвідки та безпекові прогнози у своїх країнах. А тепер діляться напрацюваннями.
"Йдеться про рамку, політичну, яку задають парламентарі для своїх урядів, для ухвалення подальших рішень. Йдеться про використання таких майданчиків для десятків двосторонніх зустрічей. Вирішуються речі і формулювання, які потім стають частиною рішень, які важливі для України", – пояснила голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Клімпуш-Цинцадзе.
Говорили про подальшу допомогу Україні, дискутували про виділення коштів для військових потреб України. Для цього можна було б використати заморожені російські активи, – пропонують учасники. Політичний комітет одностайно ухвалив дуже ґрунтовну та важливу для України доповідь. Документ визначає "червоні лінії", які мають врахувати в дипломатичній роботі над досягненням тривалого і справедливого миру для України.
"Неприпустимість поступок і подарунків агресору. Про те, що всі полонені, всі депортовані – мають бути повернуті в Україну. Йдеться також про критичність збереження територіальної цілісності і державного суверенітету. Це ті речі, які для нас є принциповими і важливими", – додала Іванна Клімпуш-Цинцадзе.
Авторка доповіді, яку підтримали всі члени політичного комітету, – італійська парламентарка Сімона Флавія Мальпецці наполягає на тому, що Україні треба запропонувати сильні гарантії безпеки. У майбутньому це може бути членство України в Альянсі. У перехідному періоді необхідні подібні, за зразком 5-ї статті НАТО, гарантії безпеки для України:
"Ми додали декілька "червоних ліній" до документа. По-перше, не може бути жодного мирного процесу без України. Не може бути жодних територіальних поступок. По-друге, ми маємо продовжувати підтримувати Україну, маємо продовжувати підтримувати громадянське суспільство. Ще один аспект – дискусія стосувалася заморожених активів. Ми переконані, що маємо використовувати їх для підтримки відновлення України, тому що не Україна має платити за війну. За війну має платити росія".
Участь у пленарному засідання парламентської асамблеї НАТО взяв і лідер "Європейської Солідарності", п'ятий президент України Петро Порошенко. Він особисто зустрівся з Марком Рютте та провів низку важливих зустрічей.
Зокрема, відзначив важливу роль генерального секретаря Марка Рютте в захисті інтересів України – щодо діалогу зі Сполученими Штатами та важливих програм озброєння:
"Координації питань санкцій, мотивації країн-членів НАТО щодо розширення поставок зброї в Україну, безумовно, викликає дуже різні предмети обговорення з генеральним секретарем. Ми дуже добрі знайомі, для мене велика честь сказати, що ми – друзі. Дуже інтенсивна робота, яку ми провели, лише засвідчує, яким важливим для України є майданчик Парламентської асамблеї НАТО".
Західні політики та дипломати, а також військові аналітики дедалі більше усвідомлюють, що це – не лише війна проти України. москва здійснює приховану кампанію проти країн-членів Альянсу і намагається зірвати подальшу підтримку України.
"росія продовжує свою жорстоку війну проти України. Російські атаки не обмежуються військовими об'єктами. росія систематично атакує критичну інфраструктуру, цивільних та житлові райони", – наголосив генеральний секретар НАТО Марк Рютте.
А ще кремль проводить шпигунські операції на території країн-членів Альянсу, – наголосив Рютте. Водночас перелік цілей саботажу не обмежується критично важливою інфраструктурою, оборонною промисловістю та військовими об'єктами. У ньому навіть є громадська інфраструктура. Велика Британія нещодавно викрила використання військовою розвідкою рф шпигунського програмного забезпечення. Також генсек нагадав про нещодавні порушення росією повітряного простору країн-членів НАТО. І саме тому, на його думку, вкрай важливо продовжувати підтримувати Україну.
"Безпека України означає нашу безпеку. росія продовжує проводити кібер- та шпигунські операції проти союзників. Як ми бачили, росія продовжує небезпечну поведінку в небі. Однак ми маємо інструменти і можливість захищати свою територію. Сила в єдності", – наголосив Марк Рютте.
У фінальній резолюції Парламентська асамблея НАТО звернулася з рішучим закликом до урядів країн Альянсу продовжити інвестиції в оборону, посилити стримування, а надто на східному фланзі Альянсу, та розширити підтримку України. А вже 15 жовтня у Брюсселі відбудеться засідання у форматі "Рамштайн". На ньому міністри оборони країн НАТО обговорять, як найкраще посилити можливості стримування та оборони. А головно – радитимуться про посилення протиповітряної оборони України для захисту від російських атак.
Наталія Шумакова, спеціально для "5 каналу"
Нагадаємо, "Працюємо, щоб Україна стала членом НАТО": Порошенко зустрівся з Марком Рютте.
Дивіться також:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською
