5 канал

Семен Семенченко розповів, за що йому соромно – інтерв'ю

Народний депутат Семен Семенченко у програмі "Рандеву" на "5 каналі" розповів про недовіру до військової прокуратури, амністію для бійців АТО, хто фінансував батальйон "Донбас" та коли відновиться українська влада на окупованих територіях

– Мій гість – командир батальйону спеціального призначення "Донбас" та народний депутат України Семен Семенченко у "Рандеву".


Семен Семенченко, до зміни імені – Костянтин Гришин, народний депутат України, №2 у виборчому списку всеукраїнського об’єднання "Самопоміч", почесний командир батальйону "Донбас". До цього, як сам стверджує, був редактором двох газет, керівником благодійного фонду та декількох громадських організацій. Тривалий час займався підприємницькою діяльністю, також пробував себе в режисурі. 2016 року балотувався у мери Кривого Рогу замість Юрія Милобога – посів друге місце, здобувши 11% голосів. Півроку тому був розжалуваний до рядового у зв’язку з розслідуванням Головної військової прокуратури про незаконне отримання військового звання. Одружений, має трьох дітей.


МИ ВВАЖАЄМО, ЩО ВСІ ТІ, ХТО ЗАХИЩАВ БАТЬКІВЩИНУ, ПОВИННІ МАТИ МОЖЛИВІСТЬ ДОВОДИТИ СВОЮ НЕВИНУВАТІСТЬ НА СВОБОДІ. Я НЕ КАЖУ, ЩО ВОНИ ПОВИННІ БУТИ АПРІОРІ ВИПРАВДАНІ, АЛЕ ВОНИ ПОВИННІ ДОВОДИТИ СВОЮ НЕВИНУВАТІСТЬ НА СВОБОДІ

– Мої вітання, рада вас бачити. Дякую, що знайшли час прийти. Коли ми вирішили вас запросити, ми вже хотіли це зробити досить давно, розказали про це у Facebook. Дуже часто виникає запитання у наших глядачів, хто на даний момент є героєм і антигероєм. От для нас людина, яка потрапляє на війну, а ще є комбатом відомих батальйонів, це апріорі – герой. Виникає запитання: як нам, українцям, відрізняти, хто є на цій війні герой, а хто – антигерой. Я хочу почати з історії пана Лихоліта. На даний момент певна група людей – народні депутати, ви в тому числі – добилися приїзду генерального прокурора в місцину суду і добилися того, що ця людина не знаходиться в СІЗО, а знаходиться вдома. Як думаєте, чому так? Чому державі на даний момент потрібні ось такі справи? Що вона хоче цим продемонструвати?

– Там кілька пластів. Перший пласт найпростіший – це бажання прийняти закон про амністію для терористів, і суспільству легше буде продати цю ідею, якщо буде якась кількість посаджених добровольців, яких теж можна амністувати. Другий пласт – це те, що наша держава, на жаль, так і не очистилася від багатьох чиновників часів Януковича, які були важливими стовпами в системі. Я наприклад вчора був у суді по військовому прокурору АТО Костянтину Кулику. Ну, вибачте, коли СБУ і прокуратура не помічають, що людина не просто знайома з терористом Жиліним, а й свою квартиру віддає в заставу за його кредити і їздить на машині, яку сам же батько Жиліна йому виписав за довіреністю; коли людина не може пояснити свої доходи і звинувачується НАБУ в незаконному збагаченні, а ця людина відповідає за законність у зоні АТО, це головний військовий прокурор АТО, то виникає питання...

– Проте ця людина під слідством і командир батальйону під слідством?

– Так. Виникає питання – а в чиїх інтересах він діяв? Це все породжує недовіру до прокуратури, це неправильно. Тому ми вважаємо, що всі ті, хто захищав Батьківщину, повинні мати можливість доводити свою невинуватість на свободі. Я не кажу, що вони повинні бути апріорі виправдані, але вони повинні доводити свою невинуватість на свободі, так само як Костянтин Кулик, військовий прокурор АТО. І друге – потрібно ті злочини, які стали злочинами через ось ці проблеми "війна-мир", через відсутність законів воєнного часу, так зване "віджимання" машин, якщо воно не для особистого збагачення; посадили сепаратистів у підвал, якщо там немає ніяких викупів. І третє – це, напевно, з гранатою його знайшли. Це повинно бути декриміналізовано і підлягати амністії.

– На даний момент ви є людиною, яка не голосувала – ви утрималися – за зміни до судової реформи. Це правда, так? У мене до вас запитання, як до вояка – яка альтернатива цьому, які ви бачити зміни в судовій реформі? І друге питання. Які ви бачите альтернативи Мінських угод?

– Щодо Мінських угод, ми запропонували свою альтернативу – це законопроект по тимчасово окупованій території, це визнати ці території тимчасово окупованими, зараз там заборонити будь-які вибори і займатися наведенням порядку в тій частині України, яка нам підконтрольна. Наведемо лад, станемо сильними, і у нас розроблена ціла стратегія деокупації.

СКРІЗЬ Є ФАКТИ, КОЛИ ЛЮДИ, КРІМ ТОГО ЩО ЙШЛИ ЗАХИЩАТИ БАТЬКІВЩИНУ, ЩЕ СКОЮВАЛИ ЗЛОЧИНИ. Я, НАПРИКЛАД, СВОГО ЧАСУ ТАКИХ ВИГАНЯВ ВІД СЕБЕ

– Але чи не буде це несправедливо до тих вояків, які загинули за ті території Донбасу?

– Ні, не буде несправедливо, тому що вони зараз теж позбавлені можливості захищати цю Батьківщину, вони позбавлені можливості наступати, багато відведені на третю лінію і у них альтернатива яка? Не звільнення тих територій, а створення терористам і сепаратистам статусу депутатів, народних міліції і судів. Це навпаки – плювок в обличчя. І друге, у справі Лихоліта суддя просто підтримав ті клопотання і ті аргументи, які висувала прокуратура. Якщо справа сфальсифікована, а це не виключено, то тут відповідати повинна прокуратура, а не суд.

– Ви знайомі з доказовою базою?

– Він у 2014 році пішов захищати Батьківщину. Виходить, він пішов захищати Батьківщину, щоб зловити мера Сєвєродонецька, посадити його в підвал, забрати у нього, як у тому фільмі – куртки замшеві три, магнітофони вітчизняні. Потім же він два роки продовжував захищати Батьківщину і зараз, коли його заарештували, він був бійцем 72-ї бригади. У нього немає таких квартир, як у Кулика, він не їздить до Москви, як Онищенко, і там не залишається, та й де власне ці "куртки замшеві три"?

– Ті розмови, які ведуться серед вояків, я не раз розмовляла з ними, і "Айдар" інколи має таку негативну фарбу, пов’язану зі злочинами, досить жорстокими злочинами. Безумовно це все в повітрі і це все не має конкретних… так, щоб ви мене зараз запитали – Яніно, назви мені конкретні речі. Я зараз не можу вам їх назвати, але вояки про це часто говорять. Чому так? Якби не було вогню, то не було б і диму.

– Скрізь є факти, коли люди, крім того що йшли захищати Батьківщину, ще скоювали злочини. Я, наприклад, свого часу таких виганяв від себе і потім багато людей, яких я виганяв, використовували з моїми політичними противниками в засобах масової інформації під виглядом вояків, вони приходили і щось про мене розповідали. Я знаю, що таке є і в "Айдарі".

– Готуючись до нашого ефіру, я передивилася одне відео. Ви напевно його бачили. Це телеканал "Дождь"

- Що стосується вищеназваних вами людей, то це типовий приклад чорного піару. Володимир Шилов ніколи не мав жодного стосунку до батальйону "Донбас", ніколи в ньому не служив, це перше. Друге, Сергій Єрьомін після цієї публікації зустрічався зі мною, приносив вибачення.

До речі, він теж не має жодного стосунку до батальйону "Донбас".

– Було сказано, що він один із, так би мовити…

– А ким це було сказано?

– Ну це було сказано журналістами, які робили цей матеріал.

– Я перепрошую, тобто я правильно розумію, у нас журналісти вже призначають командирів батальйонів?

– Ні, я вас про це питаю.

– Сергій Єрьомін це...

– Ви мені кажете, що він ніхто. Я кажу, що було сказано.

– Ні, я не кажу, що ніхто. Я кажу, що він до батальйону "Донбас" не має жодного стосунку. Ні один, ні другий. Ось наша якість журналістів.

– Чому вони давали це інтерв’ю, ви в них спитали?

– Що?

– Чому вони давали це інтерв’ю проти вас, ви в них питали?

– Перша людина, якщо ми кажемо про…

– Шилова.

– Один із них виконував це за гроші. Другий…

– Він зізнався вам у цьому?

– Другий більше, скажімо так, заплутався і помилився. У багатьох є така штука, як особиста нереалізованість. Це додаткове тло. Коли вони на війні, коли ось ці пікові моменти для країни, вони в загальній увазі і світлі софітів. Потім вони йдуть у тінь і багато хто намагається ось таким ось чином, просто плескаючи на когось лайно, знову на це світло софітів вилізти.

АР'ЄВ ОСОБИСТО ЖЕРТВУВАВ ГРОШІ НА КАРТКУ, І ТОМУ Я З НИМ ЖАРТУВАВ ЩЕ ДО ТОГО ЯК НАС РОЗВЕЛА ПОЛІТИКА, ЩО НА ЗАПИТАННЯ, ХТО ФІНАНСУЄ "ДОНБАС", Я ЗАВЖДИ ВІДПОВІДАЮ – АР'ЄВ

– Все ж таки, хто фінансував "Донбас" ці всі роки?

– На початку я публікував у Facebook наші потреби. Тобто у нас же був досвід Майдану, коли публікували потреби, люди приносили, годували, бувало, іноді брали додому людей. І після цього навіть іноді були такі випадки, як у Нових Петрівцях, привозили протягом місяця кейтерингове харчування на 300 осіб, повністю профінансували виїзд батальйону "Донбас" вже з Києва – це повна заправка всіх машин, все бронежилети, всі каски, вся форма.

– Тобто вас фінансував народ, я правильно вас розумію?

– Абсолютно вірно.

– Весь цей час?

– Весь цей час.

– Коломойський мав відношення до фінансування "Донбасу"?

– Жодної копійки не дав.

– Ніколи?

– Ані копійки.

– Хтось із політиків або бізнесменів фінансував колись "Донбас"?

– Ар’єв фінансував.

– Ар’єв фінансував.

– Особисто. Жертвував гроші на картку, і тому я з ним жартував ще до того як нас розвела політика, що на запитання, хто фінансує "Донбас", я завжди відповідаю – Ар'єв. У нас перші п'ять чоловік, які загинули у Краловці, прийшли люди просто по 200 тисяч видали кожній родині. Народ повністю фінансував добровольчий батальйон, який у той момент виконував функцію, яку не могла виконати армія.

– Ну а оці розмови про, так би мовити, рахунок вашої дружини, тобто гроші, які перераховували на "Донбас", це були гроші, які були перераховані на який рахунок?

– Ще раз: дивіться, я розумію про що йдеться, якщо це нова хвиля нової заказухи, то я рекомендую...

– Ні, ніякої заказухи.

– Можна, я договорю?

– Клянусь.

– ...то я рекомендую звернутися до прокуратури з цього приводу. Якщо вам цікаво просто як людині, то спочатку це були волонтери, які давали номери своїх карток, а потім, коли ми змогли вже більше впорядкувати нашу діяльність, це був благодійний фонд.

Я НЕ ЇЖДЖУ НА БРОНЬОВАНИХ МІКРОАВТОБУСАХ, ЯК БАГАТО КОМАНДИРІВ БАТАЛЬЙОНІВ, Я ХОДЖУ АБСОЛЮТНО ОДИН І БЕЗ ОХОРОНИ, АЛЕ БЕЗПЕКА МОЄЇ РОДИНИ - ЦЕ ВСЕ-ТАКИ ТЕ, ЩО МЕНЕ ТУРБУЄ.

– Ви за рахунок чого живете?

– Я живу за рахунок своєї зарплати.

– Зарплати народного депутата, правильно?

– Так.

– Де ви живете, я можу запитати?

– Я особисто живу в готелі "Київ", а якщо ви будете питати, де моя родина – ось на це я відповідати не буду. Я не їжджу на броньованих мікроавтобусах, як багато командирів батальйонів, я ходжу абсолютно один і без охорони, але безпека моєї родини – це все-таки те, що мене турбує.

– Як ви ставитися до тих людей, які вже вас називають не вояком, а політиком і говорять – а, слухайте, Семенченко вже давно займається тим, чим хотів з самого початку займатися, а то все було мімікруванням таким собі?

– Я цих людей не бачив ні коли ми відбивали "Батю", ні коли вчора ми домагалися справедливого рішення у справі Кулика, я не бачив цих людей на фронті, я не хочу нікому коментувати.

– Ви вояк чи політик?

– На даний момент я намагаюся стати політиком. А щодо того, що я хотів цього від початку – це неправда. Не факт було, що ми взагалі, дуже малоймовірно було, що ми б дожили до цього дня. Це не той шлях комфортний, за допомогою якого можна стати політиком.

– Пане Семене, що ви робили 3 березня 2014 року в Донецьку?

– 3 березня 2014 року?

– Так.

– Зараз не пам’ятаю. Нагадайте якісь додаткові обставини.

– Є фотографія на тому сайті, з яким ви судилися. Це вже фото, а не публікація, на якій ви поруч з тими, кого ми зараз називаємо терористами-сепаратистами – паном Губарєвим і рештою.

– Разом із тодішнім помічником Парубія й Авакова, колишнім сотником Майдану Миколою Якубовичем, коли ми створили самооборону Донецька, ми заходили в захоплені будівлі. Тоді не було ще терористів і сепаратистів, вони з'явилися через місяць, тоді повністю була наша влада в місті, але так само як ходили майданівці на "антимайдан" і дивувалися, ми ходили, дивувалися, ми не хотіли повторення Криму, збирали інформацію, Якубович передавав її потім до Києва – про те, як поводилася міліція, як поводилися люди, хто звідки і куди. І це було не єдиний раз. Я ходив на 5 або 6 подібних зібрань і готувався, до створення батальйону в тому числі.

КОЛИ МИ ПОВЕРНУЛИСЯ, МИ ПОБАЧИЛИ, ЩО ТІ ЛЮДИ, ЯКИХ МИ ВИГАНЯЛИ, ЯКІ СТВОРИЛИ ЦЮ ВІЙНУ, ВОНИ ВСІ НА СВОЇХ МІСЦЯХ. Я ВИБАЧАВСЯ ПЕРЕД ЛЮДЬМИ ЗА НАШУ НАЇВНІСТЬ

– Як вам у війні допомагає освіта кінорежисера?

– Я розумію всі ті пропагандистські історії, які закидує нам Росія, які є, в тому числі у внутрішніх олігархічних структур. Я бачу, з чого вони зібрані, я можу їх розбирати і пояснювати людям, що правда, а що ні.

– Це допомагає?

– Так.

– За що вам соромно?

– За те, що в 2014 році ми пішли звільняти далі міста, а не почали зачищати Донецьку область, а потім і всю Україну від корупціонерів, від усякої швалі. Тому що коли ми повернулися, ми побачили, що ті люди, яких ми виганяли, які створили цю війну, вони всі на своїх місцях. Я вибачався перед людьми за нашу наївність. Мені соромно за мою наївність.

– Як пояснюєте своїм синам, хто герой, а хто – антигерой? Не тільки на війні, а й в житті.

– Треба вчинки порівнювати з тими цінностями, які закладаються в дитинстві. Я розповідаю своїм дітям, що таке добре, а що таке погано. Я беру їх з собою, вони спілкуються з хлопцями, я сподіваюся, потім вони будуть порівнювати вчинки тих чи інших людей з тими, що їм розповідали в дитинстві. Тільки практика.

– Солдати плачуть?

– Так, звісно.

– Чому? За яких обставин ви востаннє плакали?

– Ну, плакати не плакав, сльози були, текли. Коли ти бачиш дійсно дуже серйозний прояв мужності духу людей, коли ти втрачаєш своїх товаришів, іноді так, навертаються сльози.

– Ну вояки плачуть?

– Ну, цей плач проявляється по-різному. Буває, що просто сльози. Ми ховали дуже багато своїх товаришів, у нас трохи тут огрубілі вже почуття, але дуже часто буває. Востаннє сльози трохи наверталися на очі, коли хлопці забарикадувалися в Печерському суді, збиралися штурмувати і співали гімн, і одна жінка розуміла, що її можуть і прибити при цьому, абсолютно вона стояла, трималася. І ось коли я бачу, що настільки люди вірять в Україну, що і на фронті, і в тилу її захищають, іноді це впливає на почуття, але це не означає, що плакати треба.

– Що потрібно, щоб закінчилася війна?

– Необхідно стати сильними.

– Зараз ми не сильні?

– Ні. Ми не сильні. У нас є люди, сильні духом, у нас сильний народ, але держава не сильна.

– І справа не в зброї, не в кількості зброї?

– Справа абсолютно не в зброї, тому що в 2014 році, коли зброї було мало, бувало, що один автомат на двох, як ось показують фільми про Другу світову війну, домагалися набагато більшого, ніж зараз. Коли хлопці-правосеки разом із розвідкою Збройних сил заходять кілька тижнів тому в Широкине і беруть 8 полонених, там питання не у зброї, питання в дусі. Зараз країна сильна, народ сильний, хоча й ослаблений усім цим беззаконням і розчаруванням. Держава не сильна. Потрібно виводити корупцію, потрібно ввести відповідальність за порушення закону для всіх і політичну відповідальність за невиконання своїх обіцянок, тоді ми почнемо поступово з цієї трясовини вилазити.

У НАС ТАК САМО НЕ ЧУЛИ Й ЧЕРНІВЦІ, НЕ ЧУЛИ Й УЖГОРОД, НЕ ЧУЛИ І ХЕРСОН, І ХАРКІВ. У НАС ЧУЮТЬ ТІЛЬКИ ШЕЛЕСТ ГРОШЕЙ ДУЖЕ ЧАСТО

– Ваш прожитковий мінімум?

– Я не знаю свого прожиткового мінімуму. Я іноді приходжу додому ввечері, щось там їм, а потім йду назад. У мене всім цим займається дружина.

– Вона з вами?

– У якому сенсі?

– Ну, вона в Києві?

– Вона в Києві.

– І ваша родина в Києві?

– Вона мені допомагає. Вона мені допомагає і з роботою фонду і з роботою організації дружин і матерів "Об'єднання дружин і матерів бійців-учасників АТО", і як мати моїх дітей. Тобто ми разом боремося і займаємося тією справою, яка зараз для нас є головною.

– Як ви ставитеся до фрази, що лунала довгі роки про те, що Донбас не чують? Його дійсно не чули?

– Так, його зараз не чують. Ось я у тому числі представляю зараз Донбас і говорю про те, що припиніть вести цю згубну політику. Нам не можна зараз, поки держава така слабка і не є привабливою для людей, які там, не можна в жодному разі пускати сюди цю заразу. У нас так само не чули й Чернівці, не чули й Ужгород, не чули і Херсон, і Харків. У нас чують тільки шелест грошей дуже часто, 20 років.

– Якби була можливість зустрітися з тими, хто на даний момент проповідує абсолютно іншу ідеологію? Я маю на увазі тих людей, які є категоричними прихильниками руського світу, Новоросії, які напевно подивляться зараз це інтерв’ю, я в цьому не сумніваюся, бо я знаю, що вони дивляться. Ви б знайшли слова, як переконати їх у зворотному? Чи це все не має жодного значення для них?

– Я думаю, що я б витратив час для того, щоб зрозуміти їхню позицію. Я можу навести вам приклад. У травні 2014 року, коли у нас був бій під Карлівкою, мені зателефонував командир батальйону "Восток" Ходаковський і сказав, що полонених немає, є тіла, і вони їх відспівають там, все таке; і сказав, що йому теж не подобається вся ця війна, що він проти олігархів, те і се, і п'яте і двадцять п'яте. Мені цікаво, чи існує дійсно з того боку та частина людей, яка не проти України, вони не за Росію, а які проти оцієї олігархічної Малоросії, яка всі ці роки будувалася?

– Скільки років, місяців, я не знаю як це рахувати, вам напевно видніше, ви воїн, ще буде тривати цей процес? Це зараз суб’єктивно ваша думка як людини, яка була в процесі.

– Ви маєте на увазі – війна і Мінськ?

– Так.

– Тільки процес десепаратизації, інформаційної реабілітації, примирення, виборів, відновлення нашого контролю над кордоном – він займе мінімум 6-8 років. І те, що зараз беруть і тягнуть вибори в початок цього процесу, це неправильно. Це повинно бути в самому кінці.

– Я дякую, що ви до мене прийшли і дякую за цю розмову. Тримайтеся.

– Дякую.

Яніна Соколова, "5 канал" 

Попередній матеріал
Деякі райони Києва та області на кілька днів залишаться зовсім без води (карта)
Наступний матеріал
"Запитайте у Президента, чи можна показувати" – Краснов прокоментував "5 каналу" бізнес-зв'язок із Царьовим і Медведчуком

"Це повзуча окупація України" – Семенченко зробив заяву стосовно виборів у Кривому Розі

Матіос спростовує звинувачення Семенченка в незаконних методах розслідування Іловайської трагедії

Вихідці з батальйону "Донбас" офіційно відреклись від зв'язків з Семенченком

Семенченко вже не є командиром "Донбасу" - Нацгвардія