голова Верховної Ради України
5 канал

Парубій розповів про відновлення державності УНР – інтерв'ю

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій в ефірі "5 каналу" розповів про те, що: Україна має потенціал для регіонального лідерства; українці впродовж тисячоліття за першої можливості проголошували свою державу; ті, хто вважає Україну недостатньо незалежною, мають на увазі окупацію частини території російськими агресорами; урочистого засідання парламенту 24 серпня не планували через те, що центральним заходом цього дня мав стати військовий парад

НА СЬОГОДНІ УКРАЇНА МАЄ НАЙПОТУЖНІШУ АРМІЮ У ВСЬОМУ РЕГІОНІ, ЯКА МОЖЕ СПРИЯТИ І НАШИМ СУСІДАМ – ПОЛЬЩІ, КРАЇНАМ БАЛТІЇ, У РАЗІ НЕОБХІДНОСТІ ЇХ ЗАХИСТУ

Пане Андрій, почну з несподіваного варіанту: от у американців є таке поняття як американська мрія, American dream. Українська мрія – це що?

– Я думаю, що українська мрія – це потужна українська держава, яка може подбати про безпеку і благоустрій своїх громадян. Я впевнений, що українська мрія – це держава, в якій кожен громадянин буде почуватися і в безпеці, і затишно, і в добробуті. Я думаю, що українська мрія – це українська держава як потуга. Наголошую ще раз: як потуга, яка має достатній потенціал для того, щоб бути навіть регіональним лідером у східно-центральній Європі. І до речі сьогодні, коли я дивився парад, я згадав свою тезу, що вже на сьогодні Україна має найпотужнішу армію у всьому регіоні, яка може сприяти і нашим сусідам – Польщі, країнам Балтії, у разі необхідності їх захисту. Я думаю, що українська мрія – це Україна, за яку боролись наші попередники, які завжди бачили її незалежною, вільною, потужною, і водночас державою, яка може дати добробут кожному громадянину.

Ви як голова парламенту як вважаєте – в нас 25 років незалежності чи 25 років відновлення незалежності?

– Звичайно, що відновлення. Я сьогодні це неодноразово згадував. Українська історія державності – це тисячолітня історія. І за той період українці протягом дуже багатьох етапів ставали на захист своєї держави. Були етапи, коли втрачали свою державність, але хочу наголосити: як тільки Бог давав Україні шанс, тут же українці, якщо була необхідність – зі зброєю у руках, відновлювали свою державність. Зрештою, один мій дід воював в Українській Галицькій армії, коли проголосили Західноукраїнську Народну Республіку, другій дід по материній лінії – в армії Української Народної Республіки, коли проголосили УНР. Кожен момент протягом того тисячоліття, як був в українців шанс – українці проголошували свою державу. І тому звичайно сьогодні ми святкуємо визначну, важливу дату, 25-ту річницю все ж таки відродження і відновлення тисячолітньої української держави.

Тоді мусили би бути щось подібне до постанов Верховної Ради, що це є відновлення державності Української Народної Республіки, втраченої під російськими штиками в 20-х роках і визнання періоду між УНР і сьогоднішньою Україною, як періоду радянської окупації. Але цього немає.

– Напевно, хоча нагадаю, що у нас зазначено у декларації про тисячолітню історію України. І напевно, що є потреба і є сенс на тих моментах, які ніби є очевидними, щоб їх фіксувати у законодавчих документах. І напевно є сенс, щоб можна було це зафіксувати і у постанові Верховної Ради України, яка би визнала тяглість і продовження сучасної української держави. Нам доводиться одночасно і вести війну за нашу незалежність, і проводити реформи, тому не завжди є час для історичних моментів. І хоча за освітою я історик, але впевнений, що й до того дійдуть руки, щоб ми змогли і юридично, формально зафіксувати, що сучасна українська держава має тяглість і продовження усіх попередніх етапів українського державотворення.

ГРОМАДЯНИ УКРАЇНИ, НЕЗАЛЕЖНО, ЧИ ЗІ СХОДУ, ЧИ З ЗАХОДУ, ОСОБЛИВО В ОСТАННІ ДВА РОКИ, В ГОРНИЛІ БОРОТЬБИ ПРОЙШЛИ ТОЙ ЕТАП, ЯКИЙ ЧАСТО МОЖУТЬ НАЗИВАТИ САМОІДЕНТИФІКАЦІЄЮ І ВІДЧУВАЮТЬ СЕБЕ СЬОГОДНІ УКРАЇНЦЯМИ

Бачите, ви згадали двох своїх дідів. А що ви скажете тим, хто по той бік екрану скаже: "А мої діди, наприклад, один служив у радянській армії, а другий, наприклад, в органах НКВД"? Для них це свято чи ні?

– Це наша велика трагедія, що Україна була розділена і Україна перебувала під окупацією. Це велика наша трагедія. І мільйони українців були в тому числі і в Червоній Армії і по-своєму захищали Україну від загарбників. І очевидно, що багато з тих, батьки яких були в Червоній Армії, а сьогодні пішли в АТО, цілковито відчувають це і своїм святом. Я впевнений. І це показує будь-яка соціологія, яка ставить питання: "Чи гордитесь ви тим, що є громадянином України?", "Чи вважаєте, що блакитно-жовтий прапор є ваш?", "Чи вважаєте, що українська держава є ваша?" Майже 90% відповідає позитивно. Це є очевидною відповіддю на те, що всі ці люди, громадяни України, незалежно, чи зі сходу, чи з заходу, особливо в останні два роки, в горнилі боротьби пройшли той етап, який часто можуть називати самоідентифікацією і відчувають себе сьогодні українцями, і гордяться тим, що вони українці і для них сьогоднішнє свято, День Незалежності, близьке однаково, як для усіх інших громадян України.

От ви згадали соціологію, я одразу вирішив перевірити. "Демініціатива", це Фонд імені Ілька Кучеріва, власне до свята зробив опитування українців, цифри не такі оптимістичні, фактично пів-на-пів: половина вважають Україну справді незалежною державою, половина вважає, що вона є залежною.

– Це трошки не з тої сфери питання. Тобто питання, яке ви ставили інакше. Люди, які вважають, що Україна на сьогодні ще не є достатньо незалежною державою – це переважно люди, які є найвищого рівня патріотизму і вважають, що Україні необхідно докласти ще зусиль, щоб мати повну незалежність.

Тобто ви як голова парламенту і ваш голос при опитуванні куди би пішов?

– Я оптиміст.

СЬОГОДНІ І В ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ, І У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНІЙ, І В БУДЬ-ЯКІЙ ІНШІЙ СФЕРІ ПРОДОВЖУЄТЬСЯ АГРЕСІЯ РОСІЇ. І НА ЖАЛЬ, В УКРАЇНІ ЩЕ ЛИШИЛОСЬ БАГАТО ІМПЕРСЬКИХ ЗАЛИШКІВ, ЯКІ ДОВОДИТЬСЯ ВИКОРІНЮВАТИ ВСІМ СПІЛЬНО

Ви вважаєте незалежною?

– Я би сказав, що Україна є на сьогодні достатньо незалежною державою. Але знаючи позиції багатьох, в тому числі своїх знайомих і соратників, напевно ті люди, які дають відповідь в інших 50%, вони є не меншими патріотами, ніж ті, які вважають, що є незалежною. Напевно ті люди, які говорять про те, що ще недостатньо є незалежності, вони очевидно мають на увазі в тому числі й те, що частина нашої землі на сьогодні є окупованою російськими агресорами, і те, що, на жаль, на сьогодні продовжується і в економічній сфері агресія, і у сфері інформаційній, і в будь-якій іншій сфері продовжується агресія Росії. І, на жаль, в Україні ще лишилось багато імперських залишків, які доводиться викорінювати всім спільно. І тому я не вважаю її песимістичною, цю соціологію, а вважаю, що вона лише підтверджує і підтримує мої слова.

Тоді поясніть ще один момент, це досить жвава дискусія у мережах, і у соціальних, і у інших, де люди комунікують. Про те, що вперше за історію святкування Дня Незалежності України парламент не провів урочисте засідання.

– У нас була з цього приводу довга розмова з Президентом і з головами фракцій. І ми спільно дійшли розуміння, що військовий парад має бути ключовою подією Дня Незалежності. Власне в тому аспекті, аналізуючи День Незалежності, проговорювали контекст загальнодержавний, і в тому загальнодержавному контексті в час війни, коли нація у війні, спільно дійшли розуміння, що військовий парад має стати ключовим, центральним заходом цього дня.

А чому тоді відмовились від парламентського засідання? Там можна було озвучити багато інших речей, не військового ґатунку.

– Можливо. Тому і наголошую, в системі прерогатив визначили, що ця подія має бути ключовою і основною під час святкування Дня Незалежності. Я переконаний, що для мільйонів українців, які сьогодні дивились військовий парад, відповідь на це питання була б така сама.

Давайте повернемося до цікавого моменту, запрацювала по-новому якось Генеральна прокуратура, дуже зацікавилася подіями дволітньої давності на Майдані. Ви очолювали "Самооборону", вже вдруге ходите…

– Десь вчетверте, по-моєму.

Вчетверте, вже?

– Так.

А що це означає? Можете розказати, не розкриваючи таємницю слідства, але що це означає? Голову парламенту чомусь так часто кличуть для свідчень.

– Очевидно, що питання не в тому, що голову парламенту, ну а в тому, що я був комендантом наметного містечка на Майдані і був керівником "Самооборони". Власне більше в тому і є підстава і причина. Єдине, що мене дивує, що деякі рази я був у окремих епізодах, то вчора я знов протягом п’яти годин розповідав від першої хвилини, до останньої хвилини всі події на Майдані. І я питався в слідчих, чому так? Я все це вже подетально розповідав, всі ці давав свідчення, є вони. Слідчі назвали певні уточнюючи деталі, які їх цікавили, в деяких моментах більш глибоко вони хотіли дізнатися про систему прийняття рішень, про певні події. Подетально мені, в черговий раз, довелося розповісти як створювалась "Самооборона", про всі сотні "Самооборони", де який підрозділ стояв, які функції виконували, про наметове містечко, про те, хто де розміщувався. Було видно, що слідчі дуже ретельно до своєї справи віднеслись. Разом з тим я їм наголосив, що говорив не раз, що суспільство чекає результатів. Я сказав, що я в повній готовності і самостійно давати свідчення. Я пішов вчора і весь свій вихідний день, півдня пробув у них, тим не менше, я готовий приходити вдень і вночі.

Пане Андрію, а керівництво прокуратури вам хоча б натякнуло, коли ми можемо побачити справу в суді вже? Отаку загальну, велику, по історіям злочинів у центрі столиці.

– Очевидно, що таке питалось в керівництва, звичайно, ми з того приводу мали розмову, але визначити певні дати на сьогодні є складно. Але той момент, що слідство активізувалось, ми повинні швидше вітати, і тому я запропонував їм будь-кого, хто їм потрібен, я забезпечу його прихід у прокуратуру, який би пришвидшив цю справу. Головне питання, яке сьогодні стоїть по "справі Майдану": розслідувати злочини, визначити і назвати злочинців, і суспільство повинно це бачити і розуміти.

Як керівник "Самооборони" ви частину тих злочинців бачите, сидячи в керівництві парламенту, у сусідній залі. Чому так важко притягнути тих, хто сховався за депутатською недоторканністю?

– Мене ж обрали головою Верховної Ради України, а не генпрокурором, ви ж у курсі?

Я ВВАЖАЮ, ЩО ЦЕЙ ПАРЛАМЕНТ ЗРОБИВ СВІЙ ВЕЛИЧЕЗНИЙ ВНЕСОК У РОЗБУДОВУ І УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ, І УКРАЇНСЬКОЇ АРМІЇ, І ПОВЕРНЕННЯ ІСТОРИЧНОЇ СПРАВЕДЛИВОСТІ

А які відчуття, коли дивитесь у залу?

– Як голові Верховної Ради мені доводиться виконувати свої функції, які полягають в організації роботи парламенту, прийнятті ключових законопроектів: антикорупційних, по підсиленню безпеки і оборони країни. І можу сказати, що цей парламент за цих неповні два роки прийняв одне з найбільш досконалих антикорупційних законодавств, прийняв величезну кількість законів, які посилили українську армію, і фінансово, і в плані реформ, і я можу відповідати дуже детально за цю ланку роботи, яку мені доводиться виконувати на цей раз, доводилось на Майдані, доводилось в РНБО, сьогодні у Верховній Раді України. І звичайно, що там сконцентрована моя думка, моя дія, але разом з тим я дуже бажаю успіху Юрію Луценку, йому то кожного разу підтверджую, і рішучості, щоб виявити всіх тих, хто був причетний не тільки до злочинів проти Майдану, а і до знищення української держави, до розграбування української держави. І можу вам сказати, що його не така вже і тривала присутність на посаді генпрокурора демонструє успіх і бажання ці справи довести до кінця.

Пане Андрію, до парламенту, запитання, яке в суспільстві, певно, не один раз озвучувалось, полягає в тому, що останні два місяці на російсько-українському фронті дуже гаряче, порушені усі домовленості, які закріплювались у Мінську, так? А при цьому парламент фактично на канікулах. Чи не вважаєте ви, що парламент мав працювати зараз із відкритою сесією увесь цей час?

– Звичайно, що вважаю. І нагадаю вам, я по-моєму чотири рази ставив подібне рішення на голосування.

І воно набирало максимум скільки?

– 186, по-моєму. 186 голосів.

Ви згадали про перший парламент, те, що сьогодні ми побачили депутатів першого скликання. Вони тоді були меншість, порівняно з "Групою 239", комуністично-енкаведешною. І їм вдалося багато що зробити. Чому зараз, маючи в парламенті фактично державницьку більшість, не збираються голоси на важливі речі?

– А я наголошую – збираються на дуже важливі речі. Я ще раз наголошую, ті закони, які прийняв український парламент, я згадав про безпеку і оборону, я згадав питання боротьби з корупцією, відкриті реєстри, створення НАБУ, САП. Я вам ще одне згадаю, вам ця тема певно так же близька, як мені – декомунізація, ми її завершили в середині липня, весь процес декомунізації, сотні українських міст повернули свої історичні назви. І коли ви говорите про півсклянки, як говорять, чи вони повні, чи пусті, ви скажете – напівпуста, я скажу – напівповна. Бо я вважаю, що цей парламент зробив свій величезний внесок у розбудову і української держави, і української армії, і повернення історичної справедливості.

Але міг би ще більше, якби не йшов на канікули!

– Звичайно, міг би більше. Як у всіх сферах, можна було б зробити набагато більше, як у кожного з нас є бажання, зробити набагато більше. Але тим не менше, я переконаний, діючий український парламент, попри всі труднощі, які існують, як існували в кожному парламенті… Ви мені кажете про канікули, я згадую парламенти, які по три місяці не працювали, бо з кульками "Проти НАТО" ходили.

Пам’ятаємо.

– Може пригадуєте ті етапи, коли не було дня без масової бійки? Може пригадуєте, коли парламент не збирався місяцями напередодні можливих дочасних виборів? У нас нібито спадають з пам’яті ці речі. Парламентаризм весь час був непростим, парламентаризм по своїй суті є майданчик дискусій і майданчик, де знайти спільно-консенсусне рішення дуже важко. Але цей парламент, попри всі ці труднощі, які існують, на мою думку, крок за кроком проводить фундаментальні, наголошую ще раз, фундаментальні реформи, які допомагають будувати нову українську державу.

В СУДОВІЙ РЕФОРМІ МИ ПЕРЕДБАЧИЛИ ІНШУ ПРОЦЕДУРУ ЗНЯТТЯ НЕДОТОРКАННОСТІ З СУДДІВ І ВЖЕ З 1 ВЕРЕСНЯ ЦЯ ПРОЦЕДУРА БУДЕ НАБАГАТО ПРОСТІША, ЛЕГША, АНІЖ ЦЕ БУЛО ДОСІ. ТИМ САМИМ МИ ХОЧЕМО УНИКНУТИ ТІЄЇ КОЛІЗІЇ, ЩО БУЛО 20 ЧИ 30 ДНІВ У ПІДОЗРЮВАНОГО МОЖЛИВОСТІ ВТЕКТИ

Потенційно підозрювані у важких злочинах, корупційних і не тільки, люди – і судді, і депутати – завдяки тому, що парламент не прийняв певні рішення, втікають з України. Восени, зараз у вересні, почнеться сесія. Ви вже анонсували, що по судді Чаусу буде рішення. Які вже подання вже є у парламенті, власне на початок процедур?

– Хочу вас поінформувати з самого початку: жодна людина з України не втекла через рішення парламенту. Тому що охорона підозрюваних знаходиться в повній компетенції відповідних силових відомств і немає жодної підстави і ресурсу парламенту не дозволити тому чи іншому чиновнику втекти. Що стосується зняття недоторканності, жодного разу парламент ані на день не затягував своє рішення. Звичайно, є процедура, яка виписана законодавчо, і ця процедура потребує свою етапність.

І будь-який Клюєв нею скористається.

– Як тільки ми порушимо процедуру, я вам нагадаю, в нас був такий випадок, потім суд скасує рішення Верховної Ради України, і це вже було. Порушуючи цю процедуру, ми даємо великий шанс…

Ви по Мосійчуку маєте на увазі, так?

– Звичайно, так. Ми даємо великий шанс корупціонерам піти в суд і скасувати рішення Верховної Ради. Я як голова Верховної Ради не можу допустити дати такий шанс чи ворогам України, чи корупціонерам. Тому завдання правоохоронних органів – подавати відповідні до закону дії та документи. Завдання Верховної Ради – знімати недоторканність. Жодного разу ми ніде не затягнули, ні з Клюєвими, ні з Онищенком, і з Чаусом ні на день не буде затяжки у прийнятті рішення. Але більше того я скажу, в судовій реформі ми передбачили зовсім іншу процедуру по зняттю недоторканності з суддів і вже з 1 вересня ця процедура буде набагато простіша, набагато легша, аніж це було досі. Тим самим ми хочемо уникнути тієї колізії, що було тих 20 чи 30 днів у підозрюваного можливості втекти.

Пане Андрію, в нас остання хвилина, хочеться трошки глянути в парламентське майбутнє. Ви спілкуєтесь з керівництвом фракцій, керівниками і заступниками, частина з них є тими людьми, які грають на дочасні вибори, на розхитування ситуації. Буде робота восени в парламенті, чи в стінах парламенту будуть розігрувати сценарій дочасних виборів?

– Звичайно, є ряд фракцій, в першу чергу "Опозиційна"... Я впевнений, це не український, це чужий, московський сценарій, і я впевнений, що він не має жодної перспективи і успіху. Верховна Рада України буде працювати, буде працювати ефективно і буде працювати дієво. І хай у вас не буде в тому сумніву!

Я дякую за розмову, Андрій Парубій, голова українського парламенту. Вітаю вас ще раз зі святом.

– Дякую!

Роман Чайка, "5 канал"

Попередній матеріал
Сьогодні Україна відзначає День авіації
Наступний матеріал
У Вінниці встановили новий рекорд

Міністр оборони Полторак та голова ВР Парубій привітали військовослужбовців ЗСУ з Днем Незалежності

Парубій розповів деталі свого допиту в ГПУ

Парубій доручив профільному комітету Ради розглянути питання про арешт судді-хабарника Чауса

Плани Путіна масштабніші, ніж агресія проти України – Парубій