Віктор Муженко
5 канал

Муженко розповів, як будуть розвиватися ВМС та авіація України – інтерв'ю

Начальник Генерального штабу, Головнокомандувач Збройних сил України Віктор Муженко у програмі "Фактор безпеки" на "5 каналі" розповів про реформування в армії, перехід на стандарти НАТО, якого озброєння потребують ЗСУ і який досвід отримали військові в умовах гібридної агресії РФ

ПЕРІОД ДВОРІЧНОГО ПРОТИСТОЯННЯ ПІСЛЯ АКТИВНОЇ ФАЗИ 2014 РОКУ БОЙОВИХ ДІЙ ПОКАЗУЄ, ЩО У ВОРОГА НЕМАЄ МОЖЛИВОСТІ ПОДОЛАТИ ТУ ОБОРОНУ, ЯКУ СЬОГОДНІ ТРИМАЮТЬ ПІДРОЗДІЛИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

– Зараз Україна зіткнулася з війною нового покоління, так званою гібридною війною. Наскільки вдало вдалося адаптуватися нашим Збройним силам до цих методів гібридної війни і наскільки наш досвід цікавий нашим західним партнерам?

– Що стосується військової сфери, ми готові якраз із вами поспілкуватися саме з урахуванням того досвіду Збройних сил, який вони отримали у цій так званій гібридній війні. Дійсно, 2014 рік застав нас неготовими і по кількісному, і по якісному складу Збройних сил, у тому числі й відповідно розуміючи наявність справного озброєння, військової техніки і підготовленого військового складу, які могли б вести активні бойові дії. Минуло 2,5 роки і на сьогоднішній день армія стала зовсім іншою, у в плані бойового вишколу, і в плані оснащення озброєнням військової техніки. На жаль, ми не можемо говорити, що повністю оснастили Збройні сили на сучасні зразки, що ми маємо модернізовану техніку і озброєння, але те, що в нас є, дозволяє вже достатньо ефективно виконувати ті завдання, які перед нами стоять. І цей період цього дворічного протистояння вже після активної фази 2014 року бойових дій якраз і показує, що у ворога немає такої можливості подолати ту оборону, яку на сьогодні тримають підрозділи Збройних сил України. Це можливо якраз найбільший досвід, який ми здобули за доволі тривалий період – 2,5 роки.

ЗА ПЕРІОД 2014-2016 РОКІВ МИ УКЛАЛИ КОНТРАКТИ З 85 ТИСЯЧАМИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ, І З НИХ ТІЛЬКИ У 2016 РОЦІ УКЛАЛИ КОНТРАКТИ 57 ТИСЯЧ

– Виходячи з вашого досвіду, як на вашу думку як одного з провідних військових аналітиків на сьогодні у нашій країні, виходячи з того, який у нас агресивний сусід, як краще формувати наші Збройні сили – за призовом, чи все-таки це має бути професійна контрактна армія?

– На сьогодні ми ведемо мову про змішаний принцип комплектування. У нас є як військовослужбовці строкової служби, так і військовослужбовці служби за контрактом. Співвідношення на сьогодні приблизно із загальної кількості тільки 10% військовослужбовців строкової служби, і ми будемо продовжувати такий принцип комплектування. Чому? Тому що нам необхідно в тому числі здійснювати підготовку резервістів, підготовку резерву, які при необхідності буде поповнювати наші підрозділи, доукомплектовувати ті військові  частини, які будуть вести відповідні бойові дії. Що стосується контрактної складової, то в нас у цьому плані є суттєві позитивні зрушення. За період 2014-2016 років ми уклали контракти з 85 тисячами військовослужбовців, і з них тільки у 2016 році уклали контракти 57 тисяч, з них порядку 6,5 тисяч – офіцери. Термін підготовки для військовослужбовця строкової служби було два, зараз ми плануємо перейти на трьохмісячний цикл підготовки, і два місяці – для військовослужбовця служби за контрактом, теж на перспективі, думаю, з наступного року ми перейдемо на більш тривалий термін підготовки військовослужбовців служби за контрактом. З метою підвищення рівня їхнього індивідуального вишколу, щоб вони вже приходили у військові частини підготовленими фахівцями для ефективного виконання завдань, які стоять перед Збройними силами.

НА СЬОГОДНІ УЖЕ ПІДГОТОВКУ З ІНОЗЕМНИМИ ІНСТРУКТОРАМИ ПРОЙШЛИ БІЛЬШЕ 2 ТИСЯЧ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ, І ЦЕ ТІЛЬКИ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

– Україна взяла таку для себе планку, що до 2020 року перевести сектор безпеки і оборони на стандарти НАТО. Як цей процес триває у Збройних силах України, які перші успіхи?

– Всього у стандартах НАТО, про які ми ведемо мову, загальна кількість складає 1250 стандартів, із них 65% стандартів – це оперативні , 20% – це стандарти, які стосуються озброєння, військової техніки, засобів зв’язку, і 15% – адміністративні стандарти. Більшість з них, думаю, ми освоїли. А що стосується втілення – це на сьогодні здебільшого стосується підготовки Збройних сил, підготовки підрозділів, підготовки особового складу. Ви знаєте, що залучені й іноземні інструктори. На сьогодні уже підготовку з іноземними інструкторами пройшли більше 2 тисяч військовослужбовців Збройних сил, і це тільки на території України. Крім того, ми уже підготували чотири, і сьогодні, до речі, було відкриття для підготовки п’ятого батальйону саме по стандартах НАТО, який готується. До речі, якраз завершується перша черга створення центру підготовки Сил спеціальних операцій. Там якраз теж передбачається всі заходи по організації підготовки, і не тільки, облаштування в тому числі за натовськими стандартами. Крім того, велика робота проведена в Міжнародному центрі миротворчості і безпеки в Яворові щодо втілення саме матеріальної бази на рівень цих стандартів НАТО, стандартів провідних країн світу. Так що така робота продовжується. Особливе місце займає питання організації система управління і зв’язку – це теж дуже важливий напрямок на сьогодні. Питання логістичного забезпечення – 23 іноземні радники, які працюють у структурі Міністерства оборони, Генерального штабу, які нам надають допомогу, й у тому числі приймали участь у відпрацюванні нашого Стратегічного оборонного бюлетеня, який якраз і є дорожньою картою реформування Збройних сил і досягнення цієї амбітної цілі, яку ми собі визначили, – переходу на стандарти НАТО до 2020 року. Так що робота проводиться.

НАМ ПОТРІБНА ПІДТРИМКА, ЩОБ МИ РОЗУМІЛИ, ЩО УКРАЇНА НЕ ОДНА ПРОТИСТОЇТЬ РОСІЙСЬКІЙ АГРЕСІЇ

– Повертаючись до теми допомоги країн західного світу, у першу чергу країн НАТО. Якої, на вашу думку, потребують допомоги Збройні сили і наша армія, військової техніки, можливо інструкторів, чи новітніх технологій?

– У першу чергу нам потрібна підтримка, щоб ми розуміли, що Україна не одна протистоїть російській агресії, що це є загроза не тільки для України, а й для Європи і для всього світу, це по-перше. По-друге, що стосується військової складової – це дійсно матеріальна допомога і допомога радниками, особливо інструкторами, які допомогли б нам вийти на відповідний рівень підготовки із застосуванням методик, які на сьогодні застосовуються у провідних країнах світу, для того щоби ми могли навчитись можливо тим формам і способам, які на сьогодні ми ще не застосовуємо. І дуже важливе питання в тому числі матеріальної допомоги. Це і озброєння, і військова техніка. Особливо це стосується систем протиповітряної оборони – це одне з болючих питань для Збройних сил і для захисту нашої держави. Питання відбудови і потім розвитку військово-морського флоту. І для сухопутних військ, це і системи контрбатарейної боротьби, системи радіоелектронної боротьби, системи для боротьби з танками, прилади нічного бачення – на сьогодні штатна потреба настільки велика, що ми такої допомоги потребуємо, причому і зі сторони країн-членів НАТО, і в тому числі від нашого промислово-оборонного комплексу.

– У нас запрацював військово-промисловий комплекс, і ми бачимо постійно репортажі, що надходить озброєння у війська. І в той же час ми звертаємось до наших партнерів, щоб вони надали нам летальну зброю, оскільки ми ведемо справедливу війну за свої території, обороняємося. Як ви думаєте, який тут може бути найприоритетніший шлях? Ми можемо у найближчій перспективі розраховувати у тій же протиповітряній обороні на власні сили, чи модернізацію старих радянських зразків, чи все таки ми можемо сподіватися, що ми отримаємо і освоїмо їх?

– Тут потрібен комплексний підхід – це по-перше, а по-друге, ми повинні самі у першу чергу себе забезпечувати тим озброєнням, військовою технікою, якою на сьогодні спроможний забезпечити Збройні сили український оборонний комплекс. Технології – це теж один із напрямків допомоги від іноземних партнерів, і в тому числі ті технології якраз повинні брати на озброєння підприємства нашого оборонного комплексу для того, щоб дійсно виготовляти сучасні зразки озброєння військової техніки, у яких є потреба для Збройних сил. Те що стосується модернізації і новітніх зразків, це повинен бути комплексний підхід і на сьогодні найбільш реальний напрямок – модернізація нашого війська, це набагато дешевше і набагато швидше. Хоча на перспективу повинні бути новітні сучасні зразки, які відповідали б вимогам, які ми на сьогодні формуємо для підприємств нашого оборонного комплексу.

– Ви дещо розповіли, що потрібно нашу авіацію, військово-морський флот розвивати. Яке бачення на ці два напрямки, враховуючи теж усі складнощі? Тобто є якесь комплексне бачення, як ми, враховуючи переважаючи сили тієї ж Росії, будемо розвивати?

– На сьогодні ми ставимо питання у першу чергу – розвиток корабельно-катерного флоту і уже перші зразки, причому це наші вітчизняні зразки таких засобів, надійшли на озброєння військово-морських сил України. Другий напрямок – це розвиток сил берегової оборони військово-морських сил. Перше завдання у нас – це захист нашої території, захист нашої держави, а вже потім можна вести мову про відповідний контроль комунікації і таке інше. Було б непогано, щоб це можна було вирішувати комплексно, але, на жаль, ресурс і можливості дають нам можливість тільки поетапно цим питанням займатись. Що стосується повітряних сил, я вів мову про протиповітряну оборону, це стосується і зенітно-ракетних і радіотехнічних військ і авіації. Я думаю, що при умові виконання цього року ми суттєво підвищимо боєздатність і боєготовність повітряних сил України.

– Я вам дякую за розмову. Бажаю вам і вашим підлеглим бути завжди сильними духом і стояти на сторожі України і її інтересів.

Сергій Череватий, "5 канал" 

Попередній матеріал
В Авдіївці створили мурал місцевої вчительки
Наступний матеріал
Теракт у Туреччині: смертник підірвався під час поліцейського рейду

Полторак розповів, як за кордоном сприймають нову українську армію – інтерв'ю

Полторак розповів про строки завершення реформування Міноборони і Генштабу

Полторак про летальну зброю: М'яч на полі США, і рішення залишається за ними

Полторак розповів про курс зближення зі США поза НАТО