На його рахунку сотні пранків росіян, які зараз стали не лише способом розвеселити слухачів, а й справжнім інструментом протидії кремлівській пропаганді.
"5 канал" поспілкувався з Євгеном Вольновим, щоб спробувати зрозуміти, що ж воно таке – звичайний пересічний росіянин. І чи здатні взагалі ці люди змінитися.
Євгене, як давно ви займаєтеся пранком росіян? Де знаходите їхні контакти?
– Я займаюся пранками з 2009 року. Після першого нападу московії я спрямував свої навички у дзвінках для боротьби з російською пропагандою, я вважав, що здатен підбурити росіян на революцію. Тоді я ще був юний та наївний, і для мене було не зрозуміло, наскільки ми різні.
Я сподівався, що вони здатні взяти з нас приклад та змінити свою країну на краще.
Декого мені вдалося "розватнити", ці люди вже давно поїхали з мордора та інтегрувались в нормальні суспільства, моїх зусиль не вистачило, щоб спричинити глобальні зміни – я знаю щонайменше про одну людину, яка була завзятим слухачем моїх дзвінків, але це її не спинило від добровільної участі у складі окупаційних сил ворога.
Щодо джерела контактів їх мені відправляють самі слухачі. І хоча я не знаю, чому, але люди знають, що якщо потрібно комусь зателефонувати, то краще звернутись до Вольнова. Можливо, вони думають, що моя іронія та сарказм є найбільшою зброєю проти російської пропаганди. І хто знає, може, вони мають рацію?
Ви це робите, бо…? Це для вас розвага, робота? Чи, можливо, маєте якусь місію?
– Початково дзвінки до росіян для мене були розвагою, як спосіб експериментувати з гонзо-журналістикою та отримувати інформацію від людей, способами, про які інші навіть не мріяли. Однак, після подій 22 року моє ставлення до цього заняття змінилося.
Тепер я роблю це, бо відчуваю потребу відплатити за вчинки окупантів, повертаючи їм біль та страждання, навіть якщо лише на мить, щоб відновити справедливість.
Дикі волання окупантів у дзвінках, викликають приємні почуття, особливо коли слухаєш їх ховаючись від їхніх ракет. Мої дзвінки стали свого роду національною психотерапією, адже, здається, усі українці отримують задоволення від моїх дзвінків.
Чи помітили якісь "зсуви" у свідомості "братьєв" за час повномасштабної війни? Чи відрізняється росіянин (умовно) 2018-го від росіянина 2023-го?
– На мою думку, єдиний доступний їм зсув – це фізичний, углиб українського чорнозему. Головна відмінність у тому, що раніше росіяни маскувалися під маскою людяності, але тепер весь світ нарешті збагнув, хто такі московити. І це, звичайно ж, завдяки нашим непереможним воїнам ЗСУ, які не лише захищають Україну, але й відкрили перед світом таємницю приготування "справжнього русского" – "зі скоринкою"!
Чи часто трапляються під час телефонних розмов (і чи траплялися взагалі) люди, які не підтримують війну проти України?
– Більшість людей після усвідомлення, що окупант не повернеться з награбованим, а на картку вже не прийдуть гроші, починають клясти Україну та пропонувати використання ядерної зброї для знищення бандерівців.
Трапляються й ті, хто засуджував військового злочинця путіна. Але як тільки вони усвідомлюють, що це пранк – перевзуваються у повітрі та знову вмикають шарманку про бандерівців та знищення України.
Було сподівання на початку повномасштабного вторгнення, що такий контент змінить щось, але, на жаль, тепер очевидно, що ці надії були марні.
За вашими особистими спостереженнями, чим відрізняється середньостатистичний росіянин від українця?
– Середньостатистичний росіянин схожий на бота, єдина здібність якого – віддати своє життя, лише аби залишитися рабом.
Тим часом українці, неначе супергерої, готові вступати в бій за свою свободу, навіть якщо їм доведеться вбивати. Що ж, кожен народ має свої унікальні "суперсили", чи не так?
Як часто ті, кого ви пранкуєте, розуміють, що це розіграш?
– Іноді люди, яких я пранкую, дійсно розуміють, що це розіграш. Однак, здебільшого вони навіть не усвідомлюють, що потрапляють в історію у ролі якісного історичного наративу.
Важко залишатися серйозним і не сміятися під час дзвінків?
– О, вам би знати, скільки разів мені доводилося вимикати свій мікрофон, щоб посміятися під час дзвінків! Але з часом я навчився керувати своїми емоціями та зберігати серйозність. Важливо зрозуміти, що відсміятися можна після завершення розмови. І це одна з навичок, якій я навчаю у своїй академії пранку.
Є якась особлива історія, яку хотіли б розказати? Щось найбільше запам'яталося?
– Зараз найпам'ятнішим моментом у майора Чорнобаєва було, коли я дзвонив батькові трьох окупантів щодо одного з них, а він мені сам розповів про інших двох, і я "пробив" їх та "похоронив" прямо під час розмови. Послухайте розіграш "У батька було троє синів".
Може хочете розказати щось про себе? Хто такий Євген Вольнов за межами образу Майора Чорнобаєва?
– Я просто хочу, щоб люди раділи, намагаюся щось для цього робити.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.