Ігор "Тополя" Мазур
5 канал

Командир розвідроти УНСО розповів, що Росія вже у 1993 р. збиралась забрати Крим – інтерв'ю

Офіцер Збройних сил України Ігор "Тополя" Мазур у програмі "За Чай.com" на "5 каналі" розповів про те, що: для Путіна не проблема підірвати школу і звалити на українських націоналістів; оголошений у розшук у РФ уже втретє; росіяни намагалися забрати Крим ще у 1993 році; "Правий сектор" – асфальтні революціонери, а не "стрибуни з трампліну"; українці стають "хунтою" тоді, коли розстрільна стіна починає тиснути у спину

ЗАРАЗ НІХТО НА ВУЛИЦІ НЕ ЗУПИНЯЄ І НЕ КАЖЕ "ДЯКУЄМО, ЩО ВИ НАС ЗАХИЩАЄТЕ". РІК ТОМУ ТАК ЗУСТРІЧАЛИ

– Ігор Мазур – офіцер Збройних сил України, актуально зараз. Скільки зросту?

– Василь Кожелянко, на жаль, його вже немає з нами, колись сказав, що з гір спускався з автоматом молодий високий хлопець з ростом 2 метри 3 сантиметри. Він знав, що колись хлопці були і на Кавказі такі високі. Він вів це в іншому сюжеті.

– Зрозуміло. От у мене комплекс Путіна перед тим, як він оглядає гру у баскетболістів NBA.

– Ні, в тебе немає комплексу Путіна, тому що ти маєш животика, а люди які мають животик, вони добріші. А Путін – воно худе, нещасне.

– У нього немає животика?

– Я щось не помічав, що він розтовстів останнім часом, може це був його двійник.

– Мені ботокс униз пішов, а йому ботокс туди тягне. Я хотів би, щоб ми пішли з іншого боку, подивилися на тебе крізь призму інших очей. Ти приблизно розумієш, як на тебе дивляться.

– Десь одношаблонно.

– Давай так комплексно подивимось, як тебе бачать…

– Як прокуратура Російської Федерації, терорист-націоналіст?

– Про таких як ти і твоїх побратимів, що вони кажуть – одні фашисти. Ще й прийшов у футболці "Україна понад усе" спереду, і УПА ззаду. Ось це призма, якою вони дивляться. І що найсмішніше, соціологія каже, що й у нас достатньо людей, які зараз будуть дивитися і скажуть – що ж він робить, кого він запросив. От скажи мені як фашист фашисту, як то воно бути бандерівцем-фашистом, який поляків і партизан нищив?

– Я скажу, що нефашисти деколи більш небезпечні, ніж так звані фашисти, тому що від нас то хоч можна чекати якихось дій. Мене буквально 10 днів назад, може трошки менше, знову-таки відправили в Підмосков’я, що я там готую терористичні акти. І мені буде болячи, чесно кажучи, якщо завтра там щось станеться, не дай бог. Для Путіна це не є проблема підірвати школу чи ще щось і сказати, що це українські націоналісти. Але мені жалко в першу чергу тих людей.

– Я запитую не через це. Я запитую. як оце знати, що ти робиш якусь справу за своє життя, а тобі в спину все одно хтось каже "фашист". Як жити з цим, які відчуття?

– Мене колись у 2001 році Україна судила за акцію "Україна без Кучми", після вбивства Гонгадзе, з яким ми були разом у Грузії. І воно звучало: "іменем України обвинувачується такий-то такий-то". Мені було дико чути, коли ми вийшли проти системи, проти всієї тієї машини. Нас там було сотні, рідко тисячі демонстрації. Ми щодня ризикували своїм життям, здоров’ям, що нас там заб’ють палками вночі і потім, коли нас таки забили, коли нас заарештували, ще іменем України під жовто-блакитним прапором нас судили. Ось це було дуже боляче.

– А от коли приїжджаєш з фронту як офіцер?

– Коли приїжджаєш з фронту, зараз боліло, чесно, що ніхто на вулиці не зупиняє і не каже "дякуємо, що ви нас захищаєте". Рік тому так зустрічали. А зараз ніби деколи на військових дивляться як на тих, що вже приїлися, щось вас занадто багато стало. Що сталося? Мабуть, просто трошки люди замучилися від війни. Від влади сьогоднішньої, в першу чергу, яка цю війну затягнула, Антитерористичну операцію. Ми боремося з терористами як з сомалійськими піратами – роками.


ГРОМАДЯНИ УКРАЇНИ КОЛИ ЗІ МНОЮ СПІЛКУЮТЬСЯ, НЕ ДУМАЮТЬ, ЩО Я ФАШИСТ. Я БАГАТО БУВ НА ДОНЕЧЧИНІ, МИ СПІЛКУВАЛИСЯ З ПРОСТИМИ ЛЮДЬМИ В СЕЛАХ. І ДУЖЕ ЧАСТО БУКВАЛЬНО ЗА 5-10 ХВИЛИН РОЗМОВИ УЖЕ НЕ БУЛО ШОРИ

– Я про той момент, коли якась частина людей є жертвою пропаганди, а якась абсолютно свідомо буде шипіти тобі "нацист, фашист".

– Від ворогів у деякій мірі знак якості…

– Це від ворогів, а якщо громадяни України шиплять у спину?

– Громадяни України коли зі мною спілкуються, вони не думають, що я фашист. Тут багато залежить від того, чи вони поговорять з людиною. Я багато був на Донеччині, на фронті, і ми спілкувалися з простими людьми в селах. І дуже часто буквально за 5-10 хвилин розмови уже не було шори.

– Знімається весь цей варіант – правосек, УНА-УНСО.

– Ні, вони ж у першу чергу чекають агресивного відношення до себе за те, що він говорить російською мовою, якоїсь вимоги на зразок "дай мені цього, ти сука" чи ще щось таке. Це має бути якась агресія з нашого боку. Коли її немає, коли ти з ними жартуєш, розказуєш анекдот.

– Розрив шаблону?

– Він одразу не відбувається, розрив шаблону, відбувається певний прорив людського відношення до тебе.

– Ліг спати Ігор Мазур, зранку прокинувся, а тут йому кажуть, що слідчий комітет Російської Федерації…

– У який раз, я вже третій раз у них у розшуку, мені за Чечню ліплять, зараз через те, що я терористичні акти готую. А останній раз те, що я зараз не з тобою сиджу, а в Підмосков’ї готую терористичні акти. Що в мене є група з двох терористів, якою я керую. Вони мене шукають з тих часів, і зараз знову шукають. Перший раз було за Осетію, де я ніби там був.

– Ми вчора чаювали з Бачо Корчілавою, він теж пам’ятає цю війну, не перетиналися, бо може таке вийти, що ви десь на тому грузинському фронті перетиналися?

– Я перетинався з Гією Гонгадзе, він фільм робив. З Рональдом Маріані ми пересікалися. Були хлопці, які навіть зараз воюють в українській армії, але ми з ним були ще й там. У них обов’язок "брат за брата". Тобто певна дружба, яка не вибивається нічим.

– Ігор Мазур коли був на тій війні, так це називається як там на сленгу військовому – найманцем, чи як?

– Хемінгвей був найманцем в Іспанії?

– Совєти казали "ми виконуємо інтернаціональний обов’язок" і ми знали, що це брехня.

– Комбатанти, десь щось у цьому дусі, одним словом – це добровольці. Навіть мене от нагороджував Шеварднадзе орденом у 1993 році, тому що ми реально прийшли у тяжку хвилину, ніхто більше не прийшов. Коли приїхали їхні депутати просити Україну допомогти, їх з усіх державних установ посилали у правильному напрямку, і ті казали, нам потрібна ваша військова допомога.

– Це вже Кучма був?

– Ні, ще був Кравчук. І їх відправили до нас, бо ми тільки перед тим повернулися з усіх цих моментів придністровських, де нас також не розуміли – а що українці роблять тут.

МИ БУЛИ ПРОСТІШИМИ, РОЗУМІЛИ – НУ ЯКА МОЖЕ БУТИ ВЕЛИКА РОСІЯ, ЯКЩО Є ВІЛЬНА УКРАЇНА

– Стоп-стоп, офіційні державні чиновники відправляли офіційних державних чиновників Грузії в УНА-УНСО?

– Так, тому що сказали, хто може допомогти. Вони сказали: "ось ці воюють, вони пишуть правильні газети, де кажуть, що треба воювати на чужих городах, тому що ворог прийде до нас, тому краще бути на чужих землях".

– Я згадав фільм мого друга, він напевне наш спільний друг Георгій Гонгадзе, ми знайшли цей фільм у такій якості, в якій він міг бути знятий тоді, але ми знайшли один момент, який я хотів щоб ти прокоментував. Це момент з фільму про ту ще війну у Грузії. Командир Байда каже, що це наш ворог, якщо ми тут не дамо, то він прийде до нас, 1993 рік – 2013 він прийшов до нас.

– У 1993 році на літо вже була розписана операція "Грім-93". Чому формат "Грім", тобто, мав бути удар по Грузії і забрати Крим. Тобто думка не те щоб взяти Київ, а забрати Крим. Зробити через Мєшкова, чи ще якихось чиновників. Створити ці прецеденти, які зараз вони створили. Тоді вони просто зав’язли там.

– Слухайте, ви тоді молоді хлопці у 1993 році, ви хочете сказати, що вони бачили далі, ніж Бжезінський. Тобто з 1993-го ви бачили 2013-й на 20 років вперед, що буде агресія.

– Ми були простішими, розуміли – ну яка може бути велика Росія, якщо є вільна Україна.

– Вам казали – нацисти, фашисти і русофоби, тому ви так мали казати, але…

– Що вони можуть казати? Ми можемо так само багато чого про них сказати з цього приводу. Анекдот. Кажуть, що в Росії 100% жінок хочуть народити від Путіна, і 70% чоловіків. Ми розуміємо, що на той час, де був ще період гарячих точок, не до кінця була завершена Югославія, горів Карабах, були Осетія, Абхазія, і ми розуміли, що для Росії плюс одна гаряча точка не була проблемою і реально розуміли, що може бути Крим. А де ми мали вчитися хоч трошки воювати, по-перше? По-друге, це була рука дружби з боку грузинів. Ми з грузинами ніколи не воювали, все було на рівних. Те, що навіть комуніст Шеварнадзе, коли …писав добровольців-українців, він розумів, що коли він пише "добровольці", він не дає підстав для кримінальних справ в Україні проти нас. І коли нас тут СБУ пробувала тягати у 1993 році по поверненню, ми показували нагородні, де було написано "добровольці-українці". Де ти бачив, щоб найманців нагороджували орденами? Їм платять гроші.

– Я собі уявляю комуністичне КГБ на той час, яке вже називається СБУ, бачить нагородний лист від комуніста Шеварнадзе, і у них починається те, що ми в них нарешті знайшли, ось це розрив шаблону, так. І це вас врятувало?

– Так, це дало завершити юридичні обвинувальні справи проти нас.

Я ВИЗНАЮ ТАЛАНТ БЕРЕЗИ, ЩО ВІН СПРАВДІ ВІДБУВСЯ ЯК ПОЛІТИК, ВІН ЗМІГ ЦЕ ВИКОРИСТАТИ ЯК ТРАМПЛІН

Недаремно ми витягли 2014 рік, всюди там фігурують магічні речі – візитка Яроша, правосєк, але ж Ігор Мазур був, як ще донедавна говорили, "один із керівників "Правого сектора" на Київщині заявив", так у новинах було?

– Слава богу, що ми тоді були разом.

– А чого ви тоді всі розійшлися? Спочатку там посипалося, одні вийшли, другі вийшли. У мене був Береза у гостях, і він пішов, Ігор Мазур пішов, і сам Ярош пішов і візитка пропала. Що сталося?

– Розумієш, Береза такий хлопець такої національності, які завжди шукають де тепло і де сприятливі кліматичні умови.

– Ігор Мазур антисеміт?

– Ні, я просто знаю, що є певна специфіка людей. Він шукав для себе момент реалізації. Він побачив, що є певна нестача кадрів у "Правому секторі". Була певна така ситуація, треба було сказати, що у "Правому секторі" немає антисемітизму, і він якраз дуже гарно підходив. Він прийшов як єврей, націоналіст український і він під час тих розмов з Ярошем, можливо ще з кимось, зміг себе нормально подати, щоб його взяли у керівництво.

– З твоїх слів виходить, що у принципі така людина фактично пробувала поспекулювати на ситуації для того, щоб зробити кар’єру. А з такою логікою я би мав сказати, що Ігор Мазур для того й пішов у "Правий сектор" за те, що УНА-УНСО політично нічого не могли зробити, але тут новий проект, і тут може й у владу би зайшли.

– Ми вже на той час проходили по різних кримінальних справах у Росії, і у нас більший фактор був не той, що ми якусь політичну кар’єру робим, а насправді у нас був фактор, коли ми разом як пальці кулака. Ми кулак, яким можна відбивати ворожі атаки чи влади, чи може Росії, якщо почнеться війна. І це не можна порівняти. Я визнаю талант Берези, що він справді відбувся як політик, він зміг це використати як трамплін.

– А чому Ігор Мазур не використав?

– А ми просто не пригуни з трампліна, ми були асфальтні революціонери.

– А чому Ігор Мазур каже ми, а не я?

– Ми – тому що якось звик фактор команди. Тому що якщо для Берези є фактор "я", то для мене як фактор "ми". І тому, наприклад я зараз дома, але я їжджу до хлопців у батальйон, тому що у мене є фактор "ми". Я був у хлопців командиром роти, я хвилююсь, які у них зараз умови.

НАМ У ПЕРШУ ЧЕРГУ СКАЗАЛИ, ВИ Ж ПАМ’ЯТАЄТЕ, ЩО ВИ У ПЕРШІЙ ЧЕРЗІ І ЯКЩО ЩОСЬ ПОЧНЕТЬСЯ, ВАМ НЕ ТРЕБА ПОВІСТОЧКУ ПРИНОСИТИ. КАЖУ, Я САМ ПРИЙДУ

– Я  не розумію, зараз командир роти Ігор Мазур, що?

– Я демобілізувався.

– Дембель, але у резерві?

– Перша хвиля.

– А перша-друга хвилі – це резерв?

– Так. Перша черга. Нам у першу чергу сказали, ви ж пам’ятаєте, що ви у першій черзі і якщо щось почнеться, вам не треба повісточку приносити. Кажу, я сам прийду.

– Є люди, які по одному використовують один досвід, інші по-іншому. У нас наприклад був двічі легітимний, двічі судимий, двічі зек, двічі мешканець Ростову, але чомусь під Москвою, називається Янукович. Скільки ти відсидів?

– Три роки.

– Розкажи, "Шансон" полюбив?

– Мені пан Шухевич Юрій розказував, що у нього була розмова з Януковичем, і коли той приїжджав і хотів, щоб їх підтримала еліта, громадськість Львова під час певних всіх моментів. І Шухевич як мудра людина каже – у нас схожі життя, ви свого батька майже не знали, і я свого батька не знав. Каже, ви були в інтернаті в Сталіно, і ви були в інтернаті в Сталіно, ви два рази сиділи у тюрмі, і я два рази сидів у тюрмі. Це як порівняння, але сарказм, не сарказм. Це був розрив мозку у того ж самого Януковича, коли він думав, що він як Шухевич у деякій мірі, але реально він не Шухевич.

КЛИЧКО ТОДІ ТО ДАВАВ ДОБРО НА СИЛОВУ АКЦІЮ, ТО ДАВАВ ЗАДНЮ

– То цей "фаберже вдарений" навіть не зрозумів, що його підколюють?

– Він мабуть зрозумів, але не до кінця. У мене була розмова з Кличком з цього приводу. Ми пересіклись на революції. Коли були ці моменти, 10-11 грудня коли збивали верхні барикади, йшов перший штурм на Майдан і серед ночі вони змагались, ще не стріляли, навіть дубинками сильно не махали. І там якраз Кличко вписався на якомусь етапі, і це мене врятувало від другого разу вихоплення "Беркуту", бо перший раз вихопили, я вже почав думати Новий рік – тюрма, потім років 8-10. Я розумів, що шансів виграти мало, значить буде тюрма. Так як вже сидів, насиплять.

– Так Кличко тебе врятував? А через це Ігор Мазур врятував Кличка, була ситуація коли його обсипали мукою?

– Ні, мене тоді не було у тій ситуації.

– А Ігор Мазур давав коментарі на захист. Представник "Правого сектору" на Майдані виступив на захист Кличка.

– Я не пам’ятаю, щоб прямо на захист, бо тоді в тій ситуації я пізніше підійшов. Кличко тоді то давав добро на силову акцію, то він давав задню. Ми коли з ним пересіклись, і він дивиться мені в очі і каже "приятно смотреть человеку прямо в глаза", а я кажу, що на три сантиметри вищий. І я бачу, що він починає плавати, щось він не зрозумів, що я хотів цим сказати, бо у мене 2 метри 3 сантиметри, а у нього 2 метра. Він постояв, йому хтось ззаду підказав – ну він вище чуть-чуть за тебе, і його відпустило. Він мабуть подумав, що я не просто щось таке сказав.

– Ваш приклад нагадав, що анекдоти живуть своїм життям. Цей самий персонаж живе віртуальним анекдотом. Значить, три роки зек. Кажуть, що це якось міняє людину, звідти вона щось виносить. Тому я кажу, "шансон" ти не полюбив, наскільки я зрозумів?

– Трохи полюбив. У мене через пару років після того було весілля, і як буває, другий день весілля, коли чіпляють на гільце шампанське, на високу яблуню і все інше, у мене з чим це пов’язано, бо я коли сидів у сусідній камері, туди проник якось магнітофончик, і там була одна касета "Жиган лимон" Михайла Круга і її крутили кожного дня по 80 разів.

– Якісь блатні її крутили?

– Може і блатні. Це було за стіною, але було чути. І десь воно так приїлося, а потім якраз хтось із хлопців приїхав на весілля і у нього у машині були касети різні, і я думав, що ж поставить, і давай…

БІДА НАША У ТОМУ, ЩО МИ ХУНТОЮ СТАЄМО ТОДІ, КОЛИ РОЗСТРІЛЬНА СТІНА ПОЧИНАЄ ТИСНУТИ У СПИНУ

– Що ще залишилося від в’язниці, крім здоров’я, яке довелося лікувати?

– Так, туберкульоз, який мені там подарували. Залишилося те відчуття, що там можна бути людиною і можна знаходити людей. Там були якісні люди, з якими можна було цікаво поговорити, це коли вже зона пішла, там більше людей. Вони тебе знаходять, ти їх знаєш через когось.

– Ти кажеш – ми, значить вас усіх разом називали – фашисти, хунта. Що у тебе за хунта така? Чому в тилу, на фронті, не на передовій, а на внутрішньому гібридному фронті вся ваша хунта і всі ваші фашисти не можуть дати, як то кажуть, по мармизі відкритим ворогам?

– Біда наша у тому, що ми хунтою стаємо тоді, коли розстрільна стіна починає тиснути у спину. От як був Майдан, тоді була хунта не в тому плані, що ми до влади прийшли, а у тому плані, що ми були єдиною командою і розуміли, що десь якщо треба буде прориватися чи тримати бій, то ми будемо всі разом – хто не втік, не захворів, у кого геморой не появився.

– Тобто якщо куля у лоб, то куля в лоб, сказав один персонаж – це щиро було?

– "Кулявлоб" не був у ніч на 20 число, вони усі появилися, коли вже з’явилася Львівська сотня і коли були ці всі атаки і відступ з боку так званих правоохоронців. Не буду називати прізвища тих, хто там захворів у той час, у кого там зі здоров’ям стало погано, але ми то реально розуміли, що десь перед нами був той самий приклад навіть холодноярівців, які у тій самій Лук’янівці зробили спробу прорватися, а потім коли це закінчилося так уже невдало, то вони просто гарно зустріли смерть. І так вони один одного… не здались.

– Хлопці, які йшли по Інститутській чи по Грушевського, у це можна повірити. Але я хочу повернутися до моментів – ну що ж ви за хунта. Я маю на увазі УНА УНСО – це одна з найстаріших, як нам казали, уу-ух яких радикальних правих організацій, так нам казали?

– А хто казали, російське телебачення?

Я БИ НЕ БАЧИВ СЕНС ХУНТИ В АКЦІЯХ ПРЯМОЇ ДІЇ. Я БАЧИВ БИ СЕНС ХУНТИ ЯКРАЗ ВЗЯТИ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ДЕРЖАВУ, СТАТИ ДЕРЖАВНИКАМИ, ТОБТО ФАКТОР – ОБ’ЄДНАТИ СИЛИ І ПРИЙТИ ДО ВЛАДИ

– Всі, і українське телебачення. Але я зараз, наприклад, кажу – якщо ви хунта…

– Українське телебачення часів Леоніда першого і Леоніда другого.

– Сьогодні, думаєш, багато чого змінилося? Реалії Києва, ти ж теж виходиш на вулиці і бачиш таку діяльність газети, яка фактично… ну ти знаєш, про яку я газету говорю.

– "Вести"?

– Так. Ми ж знаємо, що і у часи Гужви, і після того як Гужва утік, тепер в інтернет тим самим фейкометом займається, і ось ця газета – це фактично один із способів гібридної… там і федеральні оголошення були. І тоді постає питання – яка ви хунта, які ви радикали, що у вас там пару десятків різних правих організацій і жодна з них, коли, як то кажуть, акти прямої дії, нікого немає. Як піти Бенкендорфа побити – то всі є, а от коли треба щось зробити, то нікого немає.

Ти ж сам знаєш, що якісь такі акції прямої дії бувають деколи. Але я би не бачив сенс хунти в акціях прямої дії. Я бачив би сенс хунти якраз взяти відповідальність за державу, стати державниками, тобто фактор – об’єднати сили і прийти до влади. Мати якогось полковника, як був Коновалець, на жаль, такого полковника в Україні немає, і прийти зробити державний переворот. Ось це мабуть хунта. Може він десь і на часі, цей державний переворот, але, на жаль, ми не маємо тієї сили, яка би… Нас зараз знову роз’єднали.

– Офіцер Збройних сил України каже мені, що у принципі непогано було би зробити державний переворот.

– За чаєм я можу розказати різні речі. Багато людей мене би у цьому підтримали. Але ти сам розумієш, що, на жаль, на сьогоднішній день реалії такі, що, по-перше, націоналісти роз’єднані.

– Я і запитую, у вас так багато різних правих партій, які кажуть, що вони правіші, ніж ті правіші, ми такі націоналісти, що душу й тіло положим. Але коли дивишся довкола, що відбувається в гібридному просторі того другого внутрішнього фронту, – нікого немає.

– В тому й біда, що українська природа така, я чому сказав, що розстрільна стінка нас зробила єдиною силою, потім, коли вже ця стінка залишається трохи далеко позаду, то тоді починається бігання по пошуку в деякій мірі ресурсу, і один собі знаходить Коломойського, інший починає мати справу з Аваковим, як десь зав’язки "Азова", в деякій мірі є якісь зобов’язання. Хтось не знаходить і тому "клеймит позором" тих, які знайшли, але у цьому може пробиватись певний момент такого – хлопці встигли швидше за мене туди зайти.

– Але ти не можеш пояснити, чому стільки правих організацій, і немає моменту зупинки ворожих до держави і народу дій.

– Мабуть, якщо так подивитися реально, десь ще ті сліди 90-х років певної роботи спецслужб не пройшли даремно.

– Ага, були все таки в кожній цій організації свої стукачі. А скільки в УНА-УНСО було?

– Не стільки стукачів, скільки працювали певні куратори, засилалися певні люди, які стравлювали між собою, якийсь був певний момент роботи на різнобій.

– Так скільки у вас "інородного тіла" було в УНА-УНСО?

– Кажуть, що під час великих демонстрацій на 20 демонстрантів має бути один засланий "гадьониш". Орієнтовно таке співвідношення у тих партіях було.

– У всіх правих організаціях?

– Я думаю, що десь так. Це залежало від того, чи вона наверху, тоді туди засилали більше. Якщо собі хлопці десь там бігали, чай пили і листівки клеїли, то могли одного заслати, щоб він тільки відслідковував чи не виріс якийсь новий…

– Дав маячок в потрібний момент. Я ж недаремно запитував, от, про цю зміну, пояснень, чому так змінилося, коли ще рік тому дякували за те, що можуть ходити тут по торгових центрах, дискотеках і інших гламурних місцях, то тепер не дякують. А ще що змінилося з того часу, я хочу почути. От чинний офіцер збройних сил, крім того, з таким, власне, бекграундом, про який ми говорили – УНА-УНСО, "Правий сектор". От коли ти бачиш, ти кажеш – у нас немає сили, щоб прийти до влади, або взагалі зайти у владу, а є люди, які зайшли у владу. І от є той момент – ми живемо в гібридному суспільстві, і політики роблять гібридні зашквари, навіть не такі прямі. Багато хто на цій війні спробував зняти певні вершки. Але ми ж за руку не впіймали, свічку не тримали, не можна сказати, хто там спекулював, а хто помагав, хто воював, а хто волонтерам давав тихенько ці гроші. Але є такі моменти, які впіймали. От давай ми ці два моменти подивимося, це підготовка до зйомки двох сюжетів, які пройшли по всіх телеканалах. Герої фронту.

– Третій дубль, там неправильно, Лозовий, напарник Ляшка, падав зарано, ще постріли не пролунали, там камеру перекривав, бачиш? От коли ти бачиш чинних, причому впливових, з точки зору розкладів, політиків, незалежно, де вони є, от коли вони такі речі роблять на фоні війни.

– Я ще перескочу трошки назад. Пам’ятаєш, відео 1993 року, літо з Ляшком, ну ти розумієш про яке я говорю відео.

– Це те, що було у слідчих діях.

– Так, брав він чи не брав, та все інше. У цей час, я, той же самий Байда і Гія Гонгадзе, в серпні 1993 року ми були під Сухумі. І от коли ти дивишся всі ці моменти і знаєш, що там була кримінальна справа по тих лже-полковниках, і все інше, і думаєш, як таку людину витягнули на вершину політичного...

– Добре, але це є 1993 рік, і як то кажуть, скелети у шафі. У тебе теж є скелети в шафі? Ну як, вони не скелети. Пам’ятаєш, оцей варіант коли була Врадіївка із цими всіма речами?

– Вдалося підставити їм непогано мене

– Ну так а ти взяв гроші, чи не взяв, тоді?

– Ні, не взяв я ніякі гроші

– Але вони їх демонстрували, що ніби Тополя, взяв гроші за організацію, ніби то псевдо…

– Там якщо послухати, то чути, що ми виходимо, а він за нами йде, - нате, візьміть, і все інше.

– Так, я пам’ятаю, тобто ті кадри цієї провокації згадали, воно там якось пройшло, і вважається, що саме завдяки цим речам, цим грошам, які нібито за Врадіївські протести мав взяти Ігор Тополя, от його так і скинули з політичної стежки. А Ляшко ці от кадри знімав на фоні чого? На фоні цієї війни, вона все ще триває. От коли Ігор Мазур буде йти по Києву і зустріне ось так ніс в ніс Олега Ляшка, який знімав такий сюжет, що скажеш?

– Я йому нічого не скажу, тому що мені просто гидко з цією людиною, скажімо так, навіть спілкуватися, як з громадянином.

– Та яка ви хунта? Навіть не маєте, що йому сказати, гидко, все, такий інтелігентний, погано пахне.

– Ні, ну це людина нечесна, в першу чергу, перед тими людьми, які в його команді, тому що є певне замовлення, яке він виконує. Ті люди до нього пішли в першу чергу через те, що вони бачать, що він має "зелену" від когось, йому зробили цю дорогу.

– І Шухевич так само зламався, і пішов до нього?

– Я думаю, що пан Юрій просто вирішив, що він стане народним депутатом і зможе там якісь певні моменти зробити. Я виходжу з того, що він як людина, якій за 80 років, не побачив іншого шансу туди піднятися, і йому хотілося бути народним депутатом Шухевичем, щоб комусь...

САВЧЕНКО ВИПУСТИЛИ, ДУМАЮ, ТОМУ ЩО ЗРОЗУМІЛИ, ЩО ВОНА БУДЕ ГОВОРИТИ

– А Ігор Мазур каже – а я б теж би був не поганий і самостійний народний депутат.

– Я був би самостійний народний депутат, але я йшов від "Правого сектору".

– Ну тоді ми пам’ятаймо результати.

– Ну чому? Четверте місце.

– Але чого "Правий сектор" все тоді програв?

– Тому що їх бояться. От бачиш я сказав тобі про хунту, що її треба зробити, але нема сили, і для тебе це різануло вуха.

– Мене не різануло, мене просто здивувало, дивися, бо про це саме говорить Савченко, а при цьому там такий зашквар, оце мене здивувало.

– Савченко, знаєш, як правило, багато хлопців там сидять, так? І випустили її, я думаю, тому що зрозуміли, що вона буде говорити. Я все ж таки вірю в те, що вона не настільки, як її там могли загнати в певні рамки, я думаю, що вона просто є така, і тому то її відпустили, а не зробили з неї героя посмертно.

– Оце в сумі що ви сказали, проговорили, я ще тисячу і одне питання залишу за ефіром, бо ми будемо продовжувати чаювати, але вже не маємо часу в ефірі. Дякую за розмову. Ігор Мазур, я так і не встиг запитати, чому Тополя?

– Тополя – це абхазське псевдо, мене так зашифрували просто.

– Завтра чаюємо в цій самій студії, а за розмову дякую.

– З богом.

Роман Чайка, "5 канал"

Читайте також: Береза про вибори: Якщо люди обирають лайно, то жити вони будуть на сміттєзвалищі

Попередній матеріал
Луценко повідомив про затримання екс-головного бухгалтера "Укрспирту"
Наступний матеріал
Гелікоптер Мі-6: в Олександрії презентували діючий музейний експонат

Олланд: Якщо Путін зробить "ще бодай щось", то Україна отримає зброю та увійде до НАТО

Яценюк на допиті в ГПУ розповів, коли Янукович домовився з Путіним про силовий розгін Майдану

Російський слідчий комітет передумав садити в СІЗО мільярдера Каменщика

Прокуратура Іспанії: Слідчий комітет РФ очолює ставленик мафії

Слідчий комітет і суд готують Савченко вирок у вигляді 25 років ув'язнення – адвокат

"Правий сектор" на передовій: як воюють бійці у складі ЗСУ