Борислав Береза
За Чай.com / 5 канал

Береза про вибори: Якщо люди обирають лайно, то жити вони будуть на сміттєзвалищі

Народний депутат Борислав Береза у програмі "За Чай.сom" на "5 каналі" розповів про те, що: деякі нардепи кришують ігорний бізнес; не вигравав у лотерею три мільйони; багато депутатів живуть як останній день, бо знають, що їх не переоберуть; писати історію "Правого сектору" ще рано

ГУЧНІ СЛОВА СТРЯСАЮТЬ ПОВІТРЯ, ГУЧНІ СПРАВИ СТРЯСАЮТЬ ІСТОРІЮ. Я ТЕПЕР МЕНШЕ ГОВОРЮ, БІЛЬШЕ ЗБИРАЮ ДОКАЗІВ І ДАЛІ ПРАЦЮЮ У ПРАВОВОМУ ПОЛІ

– Будемо чаювати. Дощ закінчився, приємний осінній вечір і я бачу велику кількість символізму. Запросив я до студії людину, яка навіть у наші програмі ходить парами, наші гості взагалі ходять парами. Ми стартували в нашій програмі з чаювання з нашим гостем Янікою Мерилою. Я хочу сказати власне, що моїм гостем є Борислав Береза. Ми знайшли одну фотографію таку з Янікою, бачите, наші гості ходять парами. Так що з Янікою ми починали, а тепер з вами продовжимо наше чаювання. Я хотів зрозуміти ось що, коли вдаряєш клавішами по комп’ютеру, даєш "Борислав Береза" – мегатонний компромат. Від російських до українських ресурсів. Ви позафракційний депутат, кому ви перейшли дорогу, що стільки компромату?

– Легше перерахувати тих, кому я не наступив на хвіст. Це починаючи від незаконних забудовників Києва і закінчуючи суддями-корупціонерами, це від депутатів, які кришують гральний бізнес, і закінчуючи криміналом, відвертим криміналом, які займаються...

– Депутатів, які кришують бізнес?

– Так, ігорний бізнес.

– А хто кришує?

– Кількість велика Я навчився одній корисній речі за останні два роки – гучні слова стрясають повітря, гучні справи стрясають історію. Я тепер менше говорю, більше збираю доказів і далі працюю у правовому полі.

– Тобто ви в прокуратуру носите?

– - Так. Це набагато простіше. З останніх прикладів. Нещодавно з'являється інформація – Береза в декларацію вніс, що виграв в лотерею 3 мільйони. Відбувається це за два дні до того, як ми повинні подавати разом з комітетом Ніни Южаніної новий законопроект, який повністю нарешті проведе детінізацію ігрового бізнесу в Україні і, найголовніше, явно порушить монополію двох структур. Двох структур, у яких, попри те, що офіційно вже немає російського коріння, зараз у них якесь кіпрське, чеське коріння, ще щось. Але ми ж добре розуміємо, як це перереєструвати легко. Тому з'явилася така інформація. Взяли інформацію, яка була в лютому дійсно, додали трохи фантазії, трошки фейк, заплатили журналісту, не дуже чистоплотному. Ви знаєте, що журналістам...

– Ви про декларацію зараз свою говорите?

– Так.

– А ми можемо зараз декларацію побачити власне. По-моєму, наскільки ви говорите, бо ми дивилися різні там були – за 2013, 2014 – за 2015 рік говорите?

– Так.

– Якщо ми можемо зараз подивитися вашу декларацію за 2015 рік, то виходить що варіант такий. У вас зарплата 3500-3300 гривень на місяць, а у членів сім’ї – чотири мільйони.

– По-перше, не 3300, а 6109. Я дотепер пам’ятаю.

– Ага, і ось це разом дає 76509,40?

– Так.

– Тобто не за кожен місяць вам заплатили, виходить?

– Ні, чому? Це 6109 якраз. 12 місяців.

– Добре, і от члени сім’ї – чотири мільйони всі разом, з них подарунки – три мільйони. Якщо ви кажете що не фейк, так а що вам такого надарували?

– Не фейк. Тут все дуже просто. Ну ніби не дуже приємна новина, але все ж таки. Коли помер один із родичів, залишилися гроші, які дісталися моїй дружині.

– У спадок?

– Це виходить, що залишилися її матері, а вона вже віддала, точніше, подарувала, моїй дружині.

– Тобто це був спадок, а тут з'явилася інформація, що це була суперлотерея.

– Я про це написав. Можна було красиво, тихесенько покласти під матрац, ніхто б не дізнався. Взагалі тиша була б ідеальна.

Ну так вам довелося б тоді йти у "Сбербанк" і купувати квартиру.

– Ні, це у нас технологічна ситуація. Можна було по-іншому. Ми зробили інакше. Офіційно було заплачено в момент дарування відсоток, але це нікого не збентежило. Навіщо? Можна ж придумати красиву історію.

– Але ви не знаєте автора фейку про ваші три мільйони в лотерею?

– Чому? Філімонов. Я дуже добре знаю.

– Це хто?

– А це журналіст, який бігає по Верховній Раді. Якщо я не помиляюся, помічник одного з нардепів, якому дали завдання – він намалював.

– Нардепа з якої фракції?

– Раніше був, здається, у фракції Ляшка, потім звідти, по-моєму, втік у "Волю народу", погано пам’ятаю прізвище.

КОЛИ Я ЗРОЗУМІВ, ЩО ВЖЕ БУДУ ЖИТИ ВЕСЬ ЧАС В УКРАЇНІ, В ПЕВНИЙ МОМЕНТ Я ЗДАВ ІЗРАЇЛЬСЬКИЙ ПАСПОРТ І ОТРИМАВ УКРАЇНСЬКЕ ГРОМАДЯНСТВО

– Дивіться, я пропоную вам. Ви ж маєте хороший журналістський досвід, я пропоную вам щоб ми одним скопом відстрілялися.

– Поїхали.

– Я вибрав варіанти, де найбільш резонансні інтернет-форматні компромати вкиди, а ви одразу у режимі бліц. Читаємо, Вікіпедія – у 1991-му виїхав жити як репатріант у Ізраїль. У 1993 році повернувся в Україну.

– Правда.

– Де ізраїльський паспорт?

– Ізраїльський паспорт був зданий у певний момент. Коли я зрозумів, що вже буду жити весь час в Україні, в певний момент я здав ізраїльський паспорт і отримав українське громадянство.

– Ми знайшли ваше свідоцтво про народження, народилися ви в місті Києві, корінний киянин.

– Так, це правда.

– Дивимося далі, що на вас пишуть. Ви не просто повернулися. Ви втекли з Ізраїлю, бо не хотіли в ЦАХАЛ, в збройних силах Ізраїлю.

– Відповідно до закону Ізраїлю, якщо ти тікаєш звідкись або ще щось, ти не можеш потім приїжджати до Ізраїлю. Я щороку їжджу до Ізраїлю.

– А ви кожен рік їздите в Ізраїль.

– От не пощастило.

– От бачите. Слухайте, а там ще цікавіше ми знайшли. Ви агент "Моссада", інтегрований у "Правий сектор".

– Дивіться, насправді я намагався, я працював над цим питанням, але не пройшов у "Моссад" за ваговою категорією. У них потрібні маленькі, компактні.

– Щоб в танку поміщалися…

– Звісно. У "Моссаді" треба бути в танку або літаку.

– Вікіпедія – Закінчив Київський національний торговельно-економічний університет. А тут ми дивимося в Інтернеті існує ніби інформація, що якийсь активіст подавав запит, і з університету нібито існує документ, зараз ми вам його покажемо, що такий у нас ніколи не вчився. Це підробка, фейк?

– Так. Найцікавіше, що ні печатки, ні штампів – нічого. Хороший папірець. Давайте намалюємо таке саме щось тут.

– Мені, наприклад, у тому чиcлі.

– Та байдуже.

– А це хто замовив?

– Це було під час виборів у мерську кампанію, дуже знаєте слово гарне "мерзкая" кампанія, вона дійсно виявилася дуже мерзенною. Вигадувалася маса всього, негативу. Колись я з одним політологом розмовляв, запитав у нього – скажіть, будь ласка, а чому ви не йдете? Ви стільки часу в політиці, чому ви не йдете у велику політику, в реальну? Ви консультант, ви можете виправляти ситуацію, ви можете самі приймати рішення. Він мені відповів приголомшливо – я не хочу, щоб копошилися в моїй брудній білизні, але ще більше я не хочу, щоб придумували то, чого немає.

В НАС МОЖНА НАПИСАТИ ЩО ЗАВГОДНО, ПРО КОГО ЗАВГОДНО І ЗА ЦЕ НІХТО НЕ НЕСЕ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

– У продовження цього, так вже щоб крапку поставити, навіть оприлюднили таку собі ухвалу Печерського суду, де є кримінальна справа, заголовки виглядають, що вам за підробку…

– Тільки маленький нюанс – там немає мого прізвища, а так все чудово.

– Так, там немає прізвища власне. Але кажуть, що то практика така. Справа існує, поки йдуть слідчі дії… Так от, цю ухвалу ми перечитали вздовж і впоперек. Вашого прізвища немає і фігурує якась людина… так існує якась кримінальна справа?

– Якби існувала, то я думаю, що вже давно б опублікували.

– Так от Печерський суд що зробив, опублікував?

– Ну я ж не бачу поки.

– Ну там немає вашого прізвища, але щось…

– У вас взагалі тут абсолютно про інше зараз.

– Ні-ні-ні, це те саме. Це є інтернет-ресурси, вони не є ЗМІ, тому нам було цікаво…

– Та я розумію. А це прикро трошки. Знаєте, насправді ж той самий інтернет-ресурс нічим не гірший за будь-яке якісне ЗМІ, і іноді його читають більше і краще.

– Але не несе жодної юридичної та іншої відповідальності.

– Спробуйте внести хоч якесь рішення законодавчим шляхом і вас одразу звинуватять у чому? Що ви наступаєте на горло свободі слова. Тому в нас можна написати що завгодно, про кого завгодно і за це ніхто не несе відповідальності.

ВОНИ ЗАРАЗ ЖИВУТЬ ЯК ОСТАННІЙ ДЕНЬ. ЇХ НЕ ДУЖЕ ЦІКАВИТЬ ТЕ, ЩО ЗАРАЗ ІЗ КРАЇНОЮ – ЇХ БІЛЬШЕ ЦІКАВИТЬ, ЯКЕ В НИХ БУДЕ МАЙБУТНЄ, ТОМУ ВОНИ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ СЕБЕ

– Давайте бліц закінчимо. Просто є цікавіші моменти, які б хотілося обговорити. Ви потрапили в парламент. Ви ходите в гібридному парламенті – з одного боку люди, які пройшли і передову, і фронт, є комбати, які поряд з вами пройшли різні події буремні останніх двох років. А є "Опоблок" і інші фракції, в яких розмазана "Партія регіонів" тонким шаром, тільки під іншими назвами. Я просто хотів вам подати один із моментів. Філософія Верховної Ради багатьох скликань, чи цього – я не знаю, і допоможуть мені в цьому пінгвіни.

– Хто?

– Пінгвіни.

– Давайте.

– Давайте подивимося пінгвінів.

(мультфільм "Пінгвіни Мадагаскару")

"Хай ставка лишається, заберемо тих хіпі і повернемося в Нью-Йорк стильно. Купимо собі аеробус. Зі щирого золота, лялю! Вибачте, але золотий літак не зможе літати. Ковальські, ми багаті – закони фізики на нас не діють".

– Скільки депутатів поряд із вами можуть так само сказати – ми настільки багаті, що закони фізики в Україні на нас не діють?

– В сесійній залі їх дуже велика кількість. Я розумію, що дехто потрапив туди випадково. Вони зрозуміли, що вони більше ніколи в житті більше туди не повернуться, не тому що вони не хочуть, а тому що їх не переоберуть. Тому вони зараз живуть як останній день. Вони живуть і, як би це так пом’якше сказати, їх не дуже цікавить те, що зараз із країною – їх більше цікавить, яке в них буде майбутнє, тому вони забезпечують себе.

– Ну дивіться, а не має у вас бажання, тут теж є про літачок у цьому мультфільмі цікавому філософському, посадити їх на літак за 25 млн Хомутинніка, всіх десь відправити в Ніццу і домовитися, не знаю, з кимось… з "Ісламською державою" і таким чином провести люстрацію.

– А навіщо?

ЛЮДИ МОЖУТЬ ЗРОЗУМІТИ, ЩО ЯКЩО ВОНИ ОБИРАЮТЬ ЛАЙНО, ТО ЖИТИ ВОНИ БУДУТЬ НА СМІТТЄЗВАЛИЩІ? В УСЬОМУ СВІТІ ЛЮДИ РОЗУМІЮТЬ. МИ ПОВИННІ ПРОЙТИ ЦЕЙ ЕТАП

– Що значить навіщо? А що ви обіцяли? Ви обіцяли вичистити все сміття з Ради, от я вам і пропоную сценарій.

– Є легший спосіб.

– Який?

– Дивіться, у нас будуть вибори. Люди можуть зрозуміти, що якщо вони обирають лайно, то жити вони будуть на сміттєзвалищі?

– Не можуть.

– Треба. Розумієте, в усьому світі люди розуміють. Це ж етап. Ми повинні пройти цей етап. Так, не дуже легкий, не дуже приємний, але повинні. І коли ми пройдемо його, ми будемо казати – ми пройшли еволюційний період, ми піднялися, ми стали розумнішими, ми стали відповідальнішими. Отож, будь ласочка, поважаймо себе. Треба поважати себе, робити кроки вперед і пам’ятати, що кожна наша дія має наслідки в майбутньому.

– Добре, але як такого очищення руками виборця не буде. Ви ж в це не вірите?

– В найближчому майбутньому – так, не вірю.

– Давайте повернемося до одного важливого моменту. Ви вирішили як "Рішучі громадяни", так називалася ваша партія?

– Вона так і називається зараз.

– Багато рішучих громадян?

– Є.

– Тобто, ви партія всеукраїнського масштабу чи локальна?

– В нас є 12 осередків по областях.

– Ми єдину таку фотографію знайшли. (дивляться фото)

– Так, є.

БЕЗ АДМІНРЕСУРСУ, БЕЗ ФІНАНСОВОЇ ПІДТРИМКИ І БЕЗ ДОСИТЬ СЕРЙОЗНОГО ДОСВІДУ ЗАХИСТУ СВОЇХ РЕЗУЛЬТАТІВ НЕМОЖЛИВО ДОСЯГТИ. МИ Ж АМАТОРИ. МИ ПОКИ ТІЛЬКИ ВЧИМОСЯ

– Окей, варіант тоді варіант такий. Ви тоді йшли на вибори і вийшли на друге місце. І як "рішучий" Борислав Береза на своєму рідному окрузі Троєщина що робив в першу чергу? Розливайки? Як ви називали це, нелегальні розливайки?

– Наливайки.

– Наливайки. Розливайки-наливайки.

– Я поясню, насправді дуже багато хто плутає. Тут теж один фейк – Береза громить незаконні казино і наливайки. Не було жодного розгромленого закладу. Ми закривали всі заклади за допомогою правоохоронних органів. Нічого не громили. Ми завжди приходили з міліцією, потім з поліцією, приводили їх за руку і привчили до того, що коли ми приводимо їх – вони повинні виконувати свої обов'язки.

– Чому друге місце, не перше? Запитує чемпіон світу з боксу.

– Все дуже просто. Без адмінресурсу, без фінансової підтримки і без досить серйозного досвіду захисту своїх результатів неможливо досягти. Ми аматори, ми ж аматори. Ми поки тільки вчимося.

– А я думаю, що у вас причина в іншому. Ви просто в конкретних "троєщинських пацанів" забрали щасливе дитинство з цими "розливайками", от вони й помстилися.

– Ви знаєте, все набагато цікавіше. У нас цікава ситуація в чому – дуже багато молодих хлопців, які стали вливатися в наші лави, коли зрозуміли, що це вже не тимчасово, а це вже постійна основа.

МИ СТАЛИ ДЛЯ НИХ СТРАШИЛКОЮ, ДЛЯ ЯНУКОВИЧА, ДЛЯ БУДЬ-КОГО. В ТОЙ ЧАС ЦЕ БУВ ПОКЛИК СУСПІЛЬСТВА. ВОНИ ПОКЛИКАЛИ І З’ЯВИЛАСЯ СИЛА.

– Ви маєте досвід, зокрема і я був глядачем певний період – "Книга.UA". Я вам зараз запропоную трошки іншу річ. Я дивився навіть на Петрівці, немає такої книжки там. Борислав Береза "Історія "Правого сектору". Немає. А ви були речником "Правого сектору". Давайте зараз спробуємо написати якісь глави цієї книжки.

– Це не моя книжка. Взагалі це дійсно не я маю право її писати. Я вважаю, що історію "Правого сектору" має писати колектив авторів.

– З ФСБ?

– Вони вже писали цю історію, але вона не відповідає реальності.

– Слухайте, але так жодна партія не була розкручена за гроші російського бюджету як "Правий сектор".

– Не російського бюджету. Ви не праві зараз. Ми стали тоді для них страшилкою, дійсно страшилкою, бо вони нас не розуміли.

– Так стали чи вони з вас таких робили?

– Стали. Вони нас не розуміли. Ми стали для них страшилкою, для Януковича, для будь-кого. В той час це був поклик суспільства. Вони покликали і з’явилася сила. Але зрозумійте, я колись пану Кличку, це було десь на початку Майдану, казав, що якщо ви не запропонуєте рішучих дій, то з’явиться сила, яка запропонує і буде робити це.

– Слухайте, один момент просто – от "Правий сектор", от Ярош, ось ви, в кишені там візитка Яроша 100%, я знаю. Логічне питання – хто під кого? Всі кажуть – та ви родичі. Як брати виглядаєте.

– Це випадково.

– Як випадково?

– Ну ми взагалі почали розуміти, що трошки схожі, за місяці три-чотири. І це після того як хлопці казали, слухай, в тебе дуже небезпечна схожість з Ярошем. Кажу, чому? Ну, снайпер може помилитися.

– Слухайте, є один момент. "Правий сектор" – це не є одна така структура. Це різні достатньо такі скажемо радикальні організації, які мають коріння ще в 90-х роках, об’єдналися разом.

– Вони стали радикальними, більшість із них, на Майдані, тому що це було єдине, що тоді можна було зробити.

– Так і до того були – "Тризуб"…  Вони всі були.

– Так. Але була дуже велика кількість людей, котрі ніколи не були в цих організаціях. Вони були незаприсяжені, вони прийшли.

– Ключовий момент хотів просто… Спецслужбісти, особливо ветерани СБУ, казали, що цих організацій ми дуже боялися, на початку 90-х, в кожну з них ми своїх агентів напхали. Не знаю як там – інформатор чи стукач, хто як хоче називає.

– Може й так.

– Так, а коли ви очолили прес-службу вже в часи Майдану, скільки стукачів було? І де вони?

– Не знаю. Це нам невідомо. Але те, що були люди, які були не дуже порядними – так. Ми робили все для того, щоб відчиститися від них.

КРАЩЕ ПІДГОТОВЛЕНІ КРАЩЕ ВИЖИВАЮТЬ. НА ЖАЛЬ, ТІ ХТО ПІДГОТОВЛЕНІ ГІРШЕ – ЦЕ ПРОСТІША ЦІЛЬ

– Ярош був візиткою "Правого сектору", а в Яроша була своя візитка – і він вже не з "ПС". Ви були речником – і ви вже не з "Правим сектором". Де проблема? Проблема в Яроші і в Березі? Чи проблема в "Правому секторі"?

– Чого проблема? Щось змінюється, ми йдемо, ми дорослішаємо, ми змінюємось. У кожного свій шлях, ми обираємо самі.

– Я знайшов такий цікавий момент, просто для того щоб розуміти, як ця книжка буде кимось написана, а можливо ви все-таки будете одним зі співавторів, там має бути така штука як міфи "Правого сектору".

– Легендарізація.

– Так, міфи і легенди рідного краю. "Правий сектор" вже історія завдяки ФСБ, "Лайфньюзам" і всім іншим. Тепер тільки треба з’ясувати, дивіться, один із таких міфів, про який ніби дискутують…

– А ще Нацгвардія, добробати, ви ж пам’ятаєте?

– Пам’ятаємо, але по добробатах вже книжка є – презентувалася на Львівському форумі.

– Я сподіваюся, що "Фоліо" зможе видати ще одну книжку про "Правий сектор".

– Дуже важливий момент, коли згадуєш ці найстрашніші події Майдану, це подія, які після всіх тих мирних речей – спроби витіснити Майдан, потім почалися силові дії. І от є такий міф, що "Правий сектор" розпочав справжню революцію на вулиці Грушевського 22 січня. Що ми читаємо в Інтернеті? Ми читаємо – а реальність інакша: після невдалого штурму 11 грудня, цитую я вам зараз, мирного Майдану, Клюєву було поставлене завдання показати картинку фашистів і бандерівців в Києві для легітимізації кінцевої зачистки і розгону Майдану. З’являється "Правий сектор" з коктейлями, горять автобуси і ввшники, але відбувається неконтрольована реакція, картинка відзнята, але на місці декорації телезйомки приходять справжні. Ось так там і написано. І починається напівозброєна боротьба. Так реально це так, як пишуть в Інтернеті? Міфологізують "Правий сектор" чи ні?

– Демонізують. Демонізують - це слово можна сказати. Найлегше повірити в найжахливішу брехню, а в правду вірити не дуже хочуть. Коли звичайні хлопці, які раніше були техніками, медбратами, бізнесменами, електриками, ким завгодно, і вони раптом розуміють, що потрібно міняти щось в цьому житті – вони беруть у руки коктейлі Молотова, каміння і вони йдуть, фактично захищені дерев’яшками і бляшаними щитами, які нічого не тримають.

– Знаєте, який аргумент закидають? Що серед Небесної Сотні немає нікого з "Правого сектору".

– Я можу сказати одну з речей. Говорити, що когось більше, когось менше... На Майдані були всі. Запитайте краще, хто підпалив той знаменитий БТР, який штурмували в ніч останню Майдану, коли горіли профспілки, згадайте, хто відбивав основні атаки, хто не побіг, хто стояв до кінця. Краще підготовлені краще виживають. На жаль, ті хто підготовлені гірше – це простіша ціль.

– А знаєте є один такий момент, коли тоді вже все показували, коли вже Майдан фактично переходить у такий момент достояти. А в цей час вже рускіє спецвійська, бо все-таки це була спецоперація, ССО тільки їхня, проводять вже в Криму гру в зелених чоловічків. В цей момент і ви, і "Правий сектор" мали штаб де? В готелі "Дніпро"?

– У готелі "Дніпро".

– Я пам’ятаю, ми сьогодні з архіву подивилися, це наш навіть матеріал, це той момент, коли "Правому сектору" запропонували покинути його.

– Це ніч на 1 квітня.

– Ось ви виїжджаєте і "Правий сектор" відправляють десь за Київ на полігон.

– Це був полігон "Десна", де ми проходили спецпідготовку.

– Хочеться просто зрозуміти, коли від’їжджали хлопці з "Правого сектору" – от стоять хлопці-правоохоронці, наскільки я розумію, так?

– Так.

– І вони стоять дуже напружено, з автоматами. Тобто у вас фактично тоді що було – протистояння? Ви протиставляли себе державній структурі чи як?

– Давайте не забувати, що тоді ті самі люди були, які перед цим розганяли Майдан, і як вони ставилися до тих, хто їм опирався на Майдані. Тому говорити про те, що були дружні стосунки, не доводиться. Однак ворожих відносин, таких, що один одному в глотку впивалися, такого ви теж не побачите. Відповідно, чітко були не друзі, але й не опоненти.

КОЛИ ЛЮДИ НЕ ОТРИМУЮТЬ ВІДПОВІДІ, ВОНИ ДОДУМУЮТЬ ІСТОРІЮ

– А чого так вийшло? Дивіться, всі добровольчі батальйони, які фактично взяли перший удар гібридних військ Росії і так званих ополченців, то фактично всі добробати потім вирішили – вони йдуть в структури МВС, Нацгвардію чи вони йдуть в структуру армії, а історія Ярош і ДУК ПС тривала весь час і дотепер хлопці воюють на передовій, вони ніде.

– Ну по-перше, не всі – були і ОУН, і УНСО, і інші були. Але так, дійсно.

– Чого так, в чому була причина?

– Запитайте самого Дмитра Яроша, я ніколи не відповідаю за інших. Я відповідаю за себе. Я можу сказати, що у Дмитра є відповіді.

– А що він вам нічого не розказував?

– Але це не моя відповідь, це його.

– Але ж зараз це вже історія, це вже інформація.

– Це вже не історія, це реальність. Більше того, якщо ви захочете запросити його сюди, я думаю, що він не відмовить вам.

– Обов’язково запросимо, але ж хочемо зрозуміти логіку. Я ж казав, що парами наші гості ходять. Тепер ми просто зобов’язані його запросити.

– Будь ласка.

– Але дивіться, яку логіку запускали. Хто такий Ярош, який фактично її очолює? Це помічник народного депутата Наливайченка. Хто такий Наливайченко? Депутат, який очолив СБУ і, як казали його недруги, він фактично є продовженням ЦРУ, тільки в спецслужбах України. Правда, потім інші почали казати ні, він же закінчив московський вуз, значить він все-таки продовження ФСБ.

– Ми ж обидва з вами знаємо, що насправді Наливайченка підготував "Моссад" у Польщі і заслала сюди розвідка Мі-6 для того, щоб підготувати зулусів для спецоперації в Сомалі. Але він не впорався.

– Все правильно, але ви розумієте, що чим більше загадок і невідповідей на такі питання, тим більше буде міфотворчості довкола цього.

– Завжди, коли люди не отримують відповіді, вони додумують історію.

– Правильно, так чому ви і інші хлопці тримаєте в секреті те, що вже можна…

– Це не секрет, чому? Хлопці залишилися на передовій, тому що вони поки знаходяться в лавах ДУК і тому що вони дійсно займаються спецопераціями. Це дозволяє мати їм певний комфорт в діях і певну свободу в діях.

– Спочатку ініціатор такого ще мирного студентського Майдану, а тепер депутат, ваш колега по сесійній залі Мустафа Найєм знайшов ось цю книгу обов’язкового запису контролю на Адміністрації Президента і сказав – Ярош ходив фактично у дні розстрілу.

– То і не приховував цього.

– Потім Ярош сам підтвердив.

– Так.

– А люди сидять зараз з огляду сьогоднішньої історії і так, стоп, Ярош сказав, що він не піде, ні-ні-ні сказав… "Ні" можна було відправити смскою, для чого було йти до Януковича?

– Слухайте, він тоді сказав ... Було єдине питання – як зупинити кровопролиття? Він пішов, вислухав Януковича і мовчки пішов назад. І все. На цьому все закінчилося. Насправді цю історію він розповідав, мабуть, сотню раз, при чому розповідав від українських каналів до журналу Esquire.

– А як ми можемо це перевірити?

– Тільки, мабуть, очною ставкою з легітимним любителем страусів.

КОЛИ ПРИЙДЕ ЧАС, З'ЯВИТЬСЯ КНИЖКА СПОГАДІВ ТИХ, ХТО БРАВ НА ПОЧАТКУ УЧАСТЬ, ТИХ, ХТО ДІЙСНО ТВОРИВ ІСТОРІЮ, ТИХ, ХТО ЇЇ МІНЯВ І ХТО В ПІДСУМКУ ДОМІГСЯ ПЕВНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

– Давайте повернемося ще до таких моментів, коли все це завершилося…

– Ой як вам подобаються легенди.

– Так, чекайте, легенди нашого краю. Ми ж хочемо зрозуміти, книжка буде теж продовженням міфотворчості чи це буде правдива історія про "Правий сектор"?

– Ні, а це не потрібно. Я думаю, що якраз коли прийде час, з'явиться книжка спогадів тих, хто брав на початку участь, тих, хто дійсно творив історію, тих, хто її міняв і хто в підсумку домігся певних результатів.

– А де гарантія, що це не буде, як, знаєте, Жуков писав історію Другої світової – коротше, він всіх переміг; коли читаєш "Малую землю" Брєжнєва, то розумієш, що крім Брєжнєва ніхто не воював, а весь світ у той час на дискотеки ходив. Де гарантія?

– Водночас, коли читаєш Черчилля "Історія Другої світової війни", то там чітко дано оцінки ситуації та висловлено повагу до всіх сил, які брали участь. Питання, напевно, не в тому хто читає, питання в тому – хто пише.

– От я про це і запитую, де гарантії, що буде написана правдива історія?

– Треба почекати.

– Добре, є ще один момент. От ми побачили золотий батон. Тепер ми, всі журналісти, дотепер не знають, куди той золотий батон зник, бо він був реальний. Мені вдалося навіть з однією людиною познайомитися, ювеліром…

– Яка виготовляла цей батон?

– Він мені каже, що їм замовляли і він ніби готовий був розказати, але потім не відгукнувся. Я не знаю, правда, неправда, але золотий батон він був чи ні?

– Його фото були.

– Ми пам’ятаємо, що в Межигір'я, в ось це королівство Януковича, "Правий сектор" зайшов тоді, коли було безвладдя.

– Ні.

– А як було?

– "Правий сектор" прийшов потім. Тоді коли вже бачили, що грабують Межигір'я. Тоді був запрошений "Правий сектор" і хлопці із "Самооборони" були запрошені, там дуже велика кількість. Першими, хто зайшов тоді…

– Ну "Правий сектор" там теж був?

– Так, але потім.

– Добре, коли ви були в Межигір'ї, просто після того з'являється дуже така трагічна сторінка, коли було поховання Музичка – "Правий сектор" Рівненщина – тоді з'являється ця машина і всюди йде варіант, що Ярош приїхав на машині з автопарку Януковича.

– Так.

– Так ви ж кажете, що ми зайшли, щоб там не було грабунку, а потім Ярош з’являється на машині з колекції Януковича.

– То це не ті вже машини, це було в іншому місці, не в Межигір'ї, я не пам'ятаю, по-моєму, чи то в Гостомелі ...

– Там фотографії з Рівного.

– Я не про те кажу. Автопарк Януковича, там були старовинні автомобілі, а ці були взяті в іншому місці зовсім тоді, в той момент. І були використані чисто для того, щоб пересуватися, тому що вони були броньовані і була небезпека. Але насправді потім вони були передані правоохоронним органам. До речі, цікаво, де вони зараз? Ось це питання дуже цікаве, тому що віддані були під відеокамери і розчинилися. Ярош не ховав їх, вони були – ось вони.

ЯКЩО Я Б НЕ ПОТРАПИВ У КРІПОСНИЙ ПРОВУЛОК, КОЛИ ТАМ "БЕРКУТНЯ" І "ТІТУШКИ" ВБИВАЛИ ЛЮДЕЙ, ТО МОЖЕ І Я Б ПО-ІНШОМУ ДИВИВСЯ НА ЖИТТЯ

– Був ще один момент. Там є ще в менших розмірах жлобство, чи як ми казали "період пізнього донецького бикоко", це була садиба Пшонки, пам’ятаєте її?

– Фотографії там, звісно, приголомшливі.

– Там було фантастичні фото, а ми от знайшли відео потім – як виглядало це. Це початкові кадри, а тепер бачимо, що садиба фактично розгромлена, з дивними якимось речами. І після цього всі кажуть, так чекайте, ось так "Правий сектор" охороняв ці садиби від мародерства. Що ви скажете?

– Теж легенда не дуже коректна. "Правий сектор" увійшов туди пізніше і як раз потім, коли з'ясувалося, скільки пограбованого всього було, то "Правий сектор" разом з деякими представниками силових служб їздив по окрузі і збирав все, що там було розкрадено. А розікрали, справді, смішно – від вазонів з якимись квітами до ...

– До розеток.

– До золотих монет. Від картин до статуеток. А потім, до речі, між іншим, все це зібране було, відвезено і передано тоді міністру Ніщуку в Музей мистецтв України. Це, до речі, теж є відео. Передавали дуже великий обсяг, вони були вражені колекцією.

– А взагалі історія "Правого сектору", на вашу думку, вона задокументована, так щоб потім ми купили книжку і сказали – ну так, це правдива книжка, її будемо дітям давати.

– Тоді ніхто не документував. Знаєте, дуже багато речей відбувалися спонтанно. Дуже багато речей відбувалися з тої чи іншої нагоди. Я думаю, що взагалі цей випадок, жереб, я не знаю, каміння, що котиться, змінювали дуже багатьох у той момент. Припустімо, якщо я б не потрапив у Кріпосний провулок, коли там "беркутня" і "тітушки" вбивали людей, то може і я б по-іншому дивився на життя.

– А чого на вашій сторінці або в Інтернеті не можна знайти фотографії Борислава Берези на Майдані?

- Хочете, я вам надішлю? Так буде простіше.

– Так.

– Насправді, якщо ви подивитеся, я фотографую когось. Я фотограф, коли з того боку ...

– Що вас ніхто не сфотографував?

– Чому? Є фотографії, я з сином приходив на Майдан, з ним є фотографії, зі старшим, щоправда, тільки. І є фотографія ... у Валерія Калниша є відео, як я лаюся з Кличком на Майдані. Є різні речі. Просто, скажімо так, хтось документував себе на Майдані, а хтось документував для себе Майдан.

– Не можу не згадати один момент, бо це було майже як в анекдоті, коли Береза виступив проти Берези. Я маю на увазі Юрій Береза на трибуні Верховної Ради проти Борислава Берези зокрема, давайте згадаємо.

"Побачивши переписку про те, що це успішні проекти Російської Федерації, для мене сумно і боляче на це дивитися. Тому від "Народного фронту" народним балалаєчникам, каналу "Інтер" ми даруємо інструмент, на якому вони повинні працювати."

– Ну з Капліним ще якось зрозуміло, з Добродомовим ми ще поговоримо. Ну слухайте, варіант?

– А чого варіант? Це все просто пояснюється.

– Все би було просто, я так реально сказав, дивлячись, що, ви кажете, всім дорогу перейшов, всі на мене тепер все що хочуть пишуть, але якби не було цих дампів по переписці. Наш колега Сергій Іванов взагалі сидів, розбирався, задовбався це все читати. Ніхто за язик не тягнув?

– Звичайно, особливо якщо людина пише – у мене зламали... Я спеціально потім прочитав це листування. Я можу сказати, що мене дуже розважило інше. Там цікава фраза є. "У мене зламали пошту", – вона пише. І потім пише, продовжує далі. Скажіть, якщо у вас зламали пошту, ви будете писати ось те саме або ви будете писати для того, щоб когось дезінформувати?

– Я можу подумати, що це гра слів і всілякі речі про оргазм чи інше, але коли вона в переписці зі своїми кураторами пише – зі всіх своїх… ось вони Каплін, Добродомов, Пузанов, Опоблок… вона каже – це мої проекти. "Борислав Береза – мой самый удачный проект". Так це ви хочете сказати, що хтось зламав і хакер написав?

– Ні, навіщо? Чому б самооцінку не підняти собі? Знаєте найпростішу річ? Вона – журналістка з Москви, що не знає політологію, не працювала ніколи на виборах, не має ніякої інформації, приїжджає працювати в Україні на каналі "Інтер"...

– Та вона до того часу працювала на всіх їхніх зливних бачках – НТВ, РТВ.

– Ще раз, телебачення. Вона не працювала ніколи в політиці. І раптом вона, чому б не підняти самооціночку собі, чому б їй не розповісти ще щось?

– Слухайте, а ви жертва в цьому випадку чи хто?

– Якщо їй це підняло самооцінку – це її рішення.

– Та яка там самооцінка? Її викинули як ворога української незалежності.

– У той момент, коли вона писала, на жаль, вона вважала інакше.

– Але ж мабуть бачили цю переписку в іншій частині, яка вас не стосується? Столярова, "ДНР" по той бік, спецслужби відповідно, вона й там працювала, і Шувалов. Ви як народний депутат вважаєте, що якось некоректно, що Столярову викинули з України, а Шувалов грає далі?

– Я взагалі вважаю, що у нас останнім часом недооцінюють Службу безпеки України. Коли "Народний фронт" після цих балалайок звернувся до СБУ, знаєте, як СБУ їм відповіла? "Ми просимо народних депутатів не використовувати в своїх політичних іграх Службу безпеки України". Я вважаю, що вони повинні чітко оцінювати ту чи іншу дію. У будь-якому випадку оцінку повинні давати тільки вони. Вони захищають інтереси України. Або ми їм довіряємо, або ні. Я СБУ довіряю.

– Окей, а "Інтер" не довіряє їм, каже…

– Це проблеми "Інтера". Стоп, секундочку, я СБУ довіряю.

– А я про підпал, наприклад, зараз. От ви як для себе сказали – це був підпал чи це була контрінформаційна операція, щоб забути про Столярову?

– А ось я знову ж кажу, як на самому початку, я навчився за два роки збирати інформацію і тільки з нею оперувати. Я хочу побачити звіт правоохоронних органів. В першу чергу я хочу побачити, на чому він ґрунтується і їхні висновки. До цього ані я як народний депутат, ані ви як журналіст не можете підміняти собою суд і правоохоронні органи. А інакше – ми маніпулюємо суспільною думкою. Тому що зараз я скажу, що це був підпал і зробив його насправді Роман Чайка, який хотів цілеспрямовано знищити канал, який давно дратував його. З іншого боку, це зробив Шувалов, який хотів, щоб всі подумали, що це зробив Роман Чайка, який дратував Шувалова. Ось бачите, я показую вам, як можна маніпулювати. Це неправильно. Тому давайте почнемо нарешті довіряти якимось органам. Я хочу побачити офіційне рішення профільної структури і тільки після цього я зможу говорити, вірю я чи не вірю в це.

– В одному з інтерв’ю ви сказали одну дуже просту річ. "Я потраплю у Верховну Раду, – сказав Борислав Береза. – Неважливо як і коли, я дуже добре знаю, для чого я йду туди. Ми переможемо і я не скурвлюся". А як я можу і всі наші глядачі перевірити, що останній ваш девіз, хороший тост, до речі, під чайок такий реально? Коротко.

– Коротко? Тоді я скажу так. За весь цей час я не був замішаний в жодному корупційному скандалі або тендері, за весь цей час я не пішов у жоден комітет, який займається дерибаном грошей. Я пішов туди чим займаються люди, я пішов боротися з корупцією. Але я ще одну річ скажу, люди на Троєщині – запитайте у них, так простіше. Запитайте у людей, які живуть там, де я чищу район.

– Дякую вам, їду на Троєщину, але ми ще п’ємо чай. Це був Борислав Береза і він відповів на ті речі, на які, напевно, не захотіли б відповідати багато народних обранців. Я дякую за розмову, завтра поп’ємо чайок з іншим гостем.

Роман Чайка, За Чай.сom, "5 канал"

Попередній матеріал
Унікальна операція: У США морському піхотинцю пересадили донорські кінцівки
Наступний матеріал
У Стамбулі біля аеропорту прогримів вибух

Береза подав до СБУ депутатське звернення на шеф-редактора "Радио Вести"

Береза: Голосування за зняття недоторканості з Онищенка - це іспит для нинішньої Верховної Ради

Маргінальні майдани мають право на існування - Береза

У другий тур виборів міського голови Києва виходять Кличко і Береза