Олександр Данилюк
5 канал

Данилюк розповів, чи відбудеться підняття пенсійного віку у найближчий час – інтерв'ю

Міністр фінансів України Олександр Данилюк у програмі "Погляд" на "5 каналі" розповів про те: яким вийшов державний бюджет-2017; як треба реформувати українську освіту; куди йдуть гроші від збільшення акцизів на тютюн і алкоголь та як необхідно витратити ресурси, отримані від спецконфіскацій

– Сьогодні Прем’єр представляючи бюджет у Верховній Раді, сказав, що "це чесний, реалістичний і водночас народний бюджет". Як можна вмістити такі взаємовиключні ознаки в одному фінансовому документі?

– Цікаво, а чому ви думаєте, що вони взаємовиключні?

– Починається бюджетний процес і, зазвичай  це, ви знаєте, політика була між "крапельками", то бюджет між побажаннями народних депутатів окремих і міжнародних організацій.

– Так, але знаєте, все набагато простіше, коли ти не пробуєш отак от пройтися ("між крапельками" – 5.ua), а робиш це абсолютно чесно і відверто. І тоді у нас виходить, що у нас нема ніяких протиріч між тим, що може бути реалістичним, справедливим і народним. Коли ти відкритий, то тут немає жодних протиріч, бо те що ти робиш, воно зрозуміло і реально - нічого не приховується. Саме такий спосіб ми і вибрали, як урядова команда. І тому реалістично - все дуже просто, тобто ми вивчили досвід і планування бюджету на 2016 рік. а також досвід реалізації цього бюджету. Я вам хочу сказати, що, у принципі, зараз дуже багато часу доводилося витрачати на те, щоб якось там виявляти ці питання, які... Або проблеми були створені під час планування, або під час реалізації. Тому до цього бюджету ми підходили з наступних позицій: тобто перше - ми не включали в дохідну частину те, в що ми не віримо, бо ще не підкріплено вже прийнятими чинною законодавчою базою.

– Як так? Якщо включені приватизація, включений закон "Про спецконфіскацію", доходи звідти…

– Я ж кажу: крім декількох позицій, так? Це декілька змін, які ми подали разом з проектом бюджету "Про бюджет". Законопроект про бюджет на 2017 рік йшли також в пакеті з підвищенням акцизних ставок і ще декількох ставок. А також спецконфіскація, ви знаєте, що Кабмін прийняв в середу цей законопроект і направили його до Верховної Ради. Тобто є вже в пакеті ці зміни в пакеті, вони будуть розглядатися разом з бюджетом. Тому це ми розглядаємо, як реалістичні зміни. Тобто ми не включали, наприклад, доходи від бурштину, або грального бізнесу. Тому що немає цих законопроектів, ще не до кінця сформована концепція і тому навіщо це закладати, самих себе обманювати - це по-перше. Друге - всю дохідну частину ми проговорили з ключовими гравцями. Так це і ДФС, звичайно, а також, до речі, навіть набагато більш важливе, ми проговорили це з зовнішніми експертами. Всі розрахунки перевірили, як наші припущення, так і розрахунки. Тому, у принципі, дохідну частину ми вважаємо реалістичною, а також ми вважаємо реалістичними і видаткову частину. Тобто там немає нічого такого, що створить нам сюрпризи в наступному році. Все, у принципі, правильно заплановано, зрозуміло. І це означає, що все те, що закладено, воно буде профінансовано - оце надзвичайно важливо. Тому давайте поговоримо про народний бюджет.

– Давайте.

– Тобто зараз, все що є в бюджеті, і заплановані, наприклад, там і підвищення зарплат вчителям на 33,5%, і лікарям, і соціальні стандарти. Тобто люди їх бачать в бюджеті і вони їх отримають, тому що, коли ми планували ми не закладали ніяких факторів, які впливали би на те, що ці видатки не є реальними - тому він народний. Тому що там і ініціативи закладені такі, які, у принципі, допомагають зараз людям пережити ці складні часи. І, у принципі, вони вірять, можуть стовідсотково можуть бути впевнені в тому, що ці кошти знайдуться, вони закладені в бюджеті.

– Гаразд, тоді давайте до таких дражливих речей. Перше - це, ну вас уже запитували, про пенсії. Багато є різних припущень щодо вашого Меморандуму, ну не вашого, Меморандуму України з Міжнародним валютним фондом.

– Це правильно: Меморандум України, саме так.

– Меморандум України, який не оприлюднено. По-перше, чи буде цей документ оприлюднено?

– Звичайно, це публічний документ, він оприлюднюється безпосередньо місією, головним офісом МВФ. Тобто у них там є свій графік, коли вони його оприлюднять, то, у принципі, також вивісимо його на своєму сайті.

– Вже тривалий час багато є побоювань про підвищення, скажімо, пенсійного віку: що Україна зобов’язалася підвищити пенсійний вік. Ви спростували це, але ми знаємо, що величезний дефіцит Пенсійного фонду. Яким чином...Це означає, що якщо не цього року, то наступного року держава буде змушена підвищувати пенсійний вік?

– Дивіться яка ситуація: питання було - і мені постійно це питання задають - це навіть не стільки там...Людей цікавить, що ми прописуємо в меморандумі, наскільки…

– Людей цікавить: чи зобов’язалася Україна продавати вже землю цього року, підвищує вона пенсійний вік?

– Наскільки там планують, ми зобов’язалися підняти пенсійний вік. Меморандум не регулює на скільки, так? Там є, у принципі, загальний підхід, що пенсійна система має бути збалансована. Що таке збалансована система? Це означає, що ті, хто бере участь в цій системі, зараз, у принципі, це всі, так? То вони будуть знати, що вони отримують кошти від цієї системи. Тобто знову, система справедлива, розумієте? Бо зараз тенденція така, що у нас пенсіонерів і тих, хто працює зараз однакова кількість. А ще не всі працюючі сплачують внесок до Пенсійного фонду. І це створює ризики, відверто ризики для тих, хто сподівається отримувати пенсію. Тому треба систему збалансовувати. Як? Це ми будемо разом вже шукати - і уряд, і парламент, саме як ми будемо це робити. Головне - що ми це маємо зробити.

– Так, але якщо говорити чесно і реалістично: то якщо не цього року, то точно наступного. А ви, до речі, закладали до цього документу і прогноз фактично на три роки?

– Ми не закладали, тому що ще не сформована концепція. Ще раз, дивіться, я ж кажу, що це реалістичний бюджет, тобто ніяких фантазій. Коли є розуміння, ми це включаємо, так? Зараз концепція змін ще не опрацьована. Ми над цим працюємо і тому, вибачте, ми не могли це закладати, бо це були б просто нереалістичні цифри. Але ви абсолютно…

– Гаразд, було багато дискусій… 

– ...праві, тобто там де було бачення, наприклад, реформа освіти, реформа охорони здоров’я, проговорювали які реформи мають реалізовуватися наступні три роки, наприклад. І це знайшло своє відображення в бюджеті, це правда. Але не всі сфери.

– Не всі сфери? Гаразд, тоді про...Ви самі згадали про освіту – про освіту. Було багато дискусій щодо збереження чи не збереження стипендії студентам. Чому, все ж таки, вирішили ухвалити рішення про збереження стипендій?

– Дивіться, багато було інсинуацій насправді. Тобто ми з самого початку закладали ідею, що більш ефективно будемо використовувати цю суму, яка зараз виділяється на стипендії. Тобто треба більше і ефективніше стимулювати тих, хто добре навчається. А це не тільки навчається, це і ті, хто досягають чогось. Навчатися, це знову ж таки,...Четвірки, я не вважаю, що це там якесь досягнення насправді, або одна трійка, як зараз. Зараз стипендію отримують всі, хто мають  четвірки, п’ятірки і не більше одної трійки, наприклад, так? Я не вважаю, що це якась академічна система…

– Тривалий час уже така система.

– А є ті, які не можуть себе утримувати. У нас же є в країні соціально захищені верстви. І для них цей рівень стипендії, який отримують зараз, він їм не дозволяє себе (утримувати) Є ж різні обставини. І тому треба там більш точково підходити, дійсно дивитися на обставини, в якій ситуації знаходиться. Може ця дитина інвалід, наприклад, так? А в яких обставинах живе родина? І це треба враховувати також. Тому ми це піднімали з самого початку. Спочатку  були провокації, що планується скасувати всі стипендії. Цього взагалі не розглядали. Зараз, кінцева модель, яку ми опрацювали разом з Міністерством освіти, і мені здається, вона абсолютно справедлива - це розділити на дві складові: академічні стипендії і соціальні стипендії. Навіть загальна сума стипендійного фонду, вона збільшилася.

– Дивіться, але все-таки, зменшене держзамовлення водночас. Тобто стипендії лишили, а держзамовлення зменшили. То якщо говорити чесно і відверто, і реалістично, то від цього...Можливо, варто було навпаки. Чи ви якось прораховували…

– Дивіться, насправді, якщо вже так дивитися, то ми зараз опрацьовуємо модель реформи освіти. І якщо подивитися як це побудовано в інших країнах? Ну всім зрозуміло, я сподіваюся, що зрозуміло: те, що зараз відбувається в освіті, воно нікого не влаштовує - ні якість середньої освіти, ні якість вищої освіти. Дуже багато, хто зараз вже... тренд, починають навчатися за кордоном. А чому? А там дешевше вже виходить навіть. З нашою безкоштовною освітою, там дешевше навчатися чомусь, розумієте? Якість освіти теж у нас страждає. Тому що така кількість студентів, якість освіти також в середньому страждає. Тому загальний підхід - це підвищувати якість середньої освіти. І саме тому один з кроків - це підвищити зарплати для вчителів в середній школі. І треба якимось чином підвищувати якість також у вищій освіті. До речі, у ПТУ, профтехучилищам, ми вирішили всі проблеми, які були створені в минулого року. Тобто також там…

– І переклали фінансування на місцеві бюджети?

– Дивіться, там інакше абсолютно, навпаки: ми взяли суттєву частину фінансування, ми заклали в державний бюджет. Це освітня субвенція, бо там діти отримують середню освіту, в ПТУ вони також отримують середню освіту, тому 1,6 мільярдів закладено саме в цільову цю субвенцію. Тобто ми платимо за цю складову, не в профтех, а саме в середню складову, яка відповідає за середню освіту. А вища освіта: є державне замовлення дійсно. Тобто воно має бути спрямовано на тих, хто отримує найвищі результати по ЗНО, отам має бути повна підтримка, абсолютна повна підтримка. Будемо шукати інші механізми фінансування, але головне, щоб була консолідація у вищій освіті. Нам не треба такої кількості вишів, нам треба менше, але вони мають бути сильними. Бо навіть зараз у нас, якщо не помиляюся, 500 найкращих вишів світу, у нас був там Тараса Шевченка, сподіваюся, кілька років тому, потрапив.

– Але в кінці рейтингу.

– Але коли ми говоримо, ми впевнені, що у нас якісна освіта, чому ж нас не оцінюють так в світі? Коли я навчався в КПІ, коли я поїхав вчитися в Штати, там знали що таке КПІ. Зараз через такий хаос все менше і менше звертають увагу, тому що навіть КПІ починає губитися, розумієте? Треба, все ж таки, нам отакі от "альма-матері»: от такі сильні, як Могилянка, КПІ, Тараса Шевченка, Львівська політехніка і інші, от вони мають акумулювати найкращих, і становитись сильнішими, становитись брендами, завойовувати репутацію не тільки в Україні, але й у всьому світі. Зараз освіта - це глобальний ринок.

– Гаразд. Ви передбачили збільшення акцизів на тютюн і алкоголь.

– Ви проти?

– Минулого року ринок відреагував своєрідно: зменшивши офіційно обсяги виробництва. Тобто це означає що? Що пішли в тінь, не менше ж стало горілки і тютюну на ринку? Тобто вони є так чи інакше.

– Дивіться, я не впевнений в тому, що дійсно пішли в тінь. Завжди нам про це говорять, лякають, що підуть в тінь. Насправді доходи від акцизу збільшилися, так? Тобто підняли, суттєво підняли і доходи збільшилися. Тому якщо про це...Дивіться, це також ринок тютюну - це ринок глобальний. Там є декілька компаній, там 6 компаній в світі, у принципі, контролюють весь ринок. І якщо подивитися на умови, у них просто там свої виробництва розподіляють, де вигідніші умови, наприклад. Якщо зараз подивитися на Росію і, я не знаю, Білорусь, на Молдову, в них ставки акцизів вищі ніж у нас. У нас є ще де піднімати, щоби і не створювати ризики контрабанди. Є ще, куди піднімати. Тому ми цим скористалися. Але дивіться, це форма, це звичайна сфера економіки…

– Все одно ціни на це нижчі ніж у країн-сусідів.

– Це економіка, сфера економіки. Але також не забувайте, що це також здоров’я громадян. От я в своєму житті жодного разу не палив, тому може мені і простіше про це говорити. Але, у принципі, навіть цифри, якщо не помиляюся, у нас там за останні десять років суттєво зменшилась кількість тих, хто палить. З 10 мільйонів, мені здається, за 10 років тому, десь так. А зараз це трохи більше ніж 6 мільйонів, тобто є ефект. Я думаю, що це правильно, навіть з точки зору нації, здоров’я українців - це абсолютно правильно. Чи цей ефект акцизів, чи це ефект просто там зміни там відношення до життя, але є такий ефект.

– Гаразд, тоді щодо…

– Ці акцизи мають бути спрямовані, у принципі, цільове, так? Це на сферу медицини, культуру, тобто це те, що має...Якщо вже шкодять здоров’ю, то ці кошти мають і на здоров’я і переправлятися. Не економте тут.

– Чи правда, що ви були проти внесення в дохідну частину коштів зі спецконфіскацій та приватизації?

– Ну як? Вони ж включені в бюджет.

– Включені, так.

– Якщо я проти чогось, воно не включається в бюджет. Я є міністр фінансів, розумієте? Тобто це відповідальність міністра, який бюджет вносити. Я його виношу на уряд, ми обговорюємо з членами уряду, потім це рішення уряду. Ну не може бути такого, щоб...У нас команда, ми прислуховуємося один до одного, це є урядовий консенсусний законопроект. Тому я не міг бути проти. Просто питання в тому, в приватизації, єдине, що я хочу сказати: що я хотів би бачити більшу суму. Але тоді виникає питання, чи…

– 17 мільярдів заклали?

– ...зараз 17 мільярдів, так. Чому?

– Але ми бачимо найбільш ласий шматок цього приватизаційного пирога - Одеський припортовий, на якого не зголосився жоден покупець на конкурсі, і ціна упала з…

– Ну там просто неправильно були сформовані умови. Я про це...Це моя позиція, що за тих умов ми не зможемо його продати, так воно й вийшло. Чому саме я хотів більше, тому що я вірю і це моя позиція, що ми маємо розпочинати якомога швидше приватизацію підприємств наших. Ми занадто довго тримаємо їх у державній власності, вони втрачають свою вартість, вони постійно там розкрадаються, це неприпустимо. Вони мають піти в приватний сектор, в них мають піти приватні інвестиції, тому що держава не може знайти ресурс зараз інвестувати…

– Ну той самий ОПЗ, якби продали кілька років тому, то безумовно, сума була б вища, в рази вища.

– Звичайно, абсолютно так. Тому має бути вища сума від приватизації. І стосовно спецконфіскацій, тобто знову ми дали, мали бути готові до того, щоб закласти їх в бюджет. Зараз є законопроект, який погоджено з Європейською Комісією, тобто є вже всі ті спірні моменти, які були раніше, вони вже…

– Ви особисто як це оцінюєте цей проект?

– Дивіться, я ж не в деталі...Це у принципі, повноваження мого колеги, міністра юстиції. То він дуже давно займався цим законопроектом, він його погодив з Європейською Комісією, ми на уряді його схвалили. Для нас головне, щоб цей механізм вже спрацював. Тому що скільки вже можна чекати? Говоримо, говоримо, говоримо - це має вже бути реалізовано. Бо ці кошти, вони мають почати працювати на бюджет. Єдине, що треба бути дуже обережними: що ці кошти, це ж обмежена сума - півтора мільярдів доларів, сорок мільярдів гривень. Це означає, що не можна, знаєте так типу: "а давайте ми". Ви ж розумієте, що ми цими коштами можемо фінансувати тільки одноразові видатки. Бо інакше ми створюємо такий апетит, який потім чим ми будемо підтримувати? І приватизація, і спецконфіскація, вони використовуються для фінансування якихось одноразових або не…

– От дивіться, фінансування армії, скажімо, цього року 129 мільярдів гривень знайдемо, а наступного вже гроші на оборону і безпеку, їх не буде?

– Ні в якому разі. Спецконфіскація не може іти, наприклад, на оплату грошового забезпечення, не може. Це є видатки, які ми маємо фінансувати з інших джерел.

– Ну зрозуміло, що там йдеться про закупівлю в "Укроборонпромі"?

– Наприклад, закупівля озброєння. Або є ще якісь інші обладнання, не обов’язково тільки для армії, або МВС. Є якісь інші одноразові операції, як…

– Одноразові виплати вчителям, так?

– Які одноразові вчителям? Ми підняли…

– Фракція "Народного фронту", яка лобіює цей закон говорить про те, що з нього будуть виплачені одноразові виплати бюджетникам.

– Дивіться, я думаю, що...Я по-перше, не знайомий з такою позицією "Народного фронту". От ви мене трошки зараз здивували. насправді у нас завжди спільна позиція з "Народним фронтом", що вони ж коли там прем’єр-міністром був Арсеній Петрович Яценюк, він дуже уважно ставився до бюджету. Він знає, що таке там видатки, що таке зарплати. І їх тут треба фінансувати тими ресурсами, які у нас є. По спецконфіскації, повірте мені, треба дуже обережно до цього ставитися і фінансувати саме те, що відповідає природі цих коштів. І це мають бути одноразові якісь виплати. для бюджетників головне - не отримати щось один раз, а бути впевненим в тому, що той рівень зарплати, який ми їм зараз заклали в бюджет, вони його будуть отримувати. Все решта - ось на що вони будуть звертати увагу, їм треба довіра до уряду. І ми цю довіру, я впевнений, заслуговуємо.

– То на що будуть потрачені ці кошти?

– Які?

– Більше 10 мільярдів.

– У десяти мільярдів, там є декілька напрямів. Частина закладена на озброєння - це 3 мільярди, частина закладена на підтримку сільгоспвиробників, і частина закладена в, ну там по інших якихось статтях. Тобто воно так розділено, щоб...Тому що, ви знаєте, все ж таки, ми віримо в спецконфіскацію, але для цього парламент має прийняти цей закон. Хотілося б, щоб було декілька сфер, вони були вмотивовані це робити.

– А оті 450 об’єктів, які за 17 мільярдів повинна продати Україна, ви вірите в те, що Україна зможе продати оці більше 400 об’єктів протягом року?

– Чому 18 мільярдів?

– 17 мільярдів від приватизації.

– 450 об’єктів?

– А скільки?

– Дивіться, я думаю в цьому році 17 мільярдів ми планували отримати від продажу ОПЗ і декілька обленерго. Тобто не йде мова про 450. Чи ви маєте на увазі - це плани скоротити облік підприємств, заборонених до приватизації? Так, дійсно це треба робити, бо у нас дуже велика кількість державної власності, і вони ще й заборонені до приватизації, ось. Але там суми більші ніж...Суттєво більше. І коли ми зараз почнемо цю приватизацію, ми створимо, у принципі, інтерес з боку інвесторів, і зможемо наступні активи ще більш дорожче продавати. Тому це треба продовжувати.

Попередній матеріал
Бушуєв: Ситуація у Кривому Озері – наслідок втрати пильності керівництва Нацполіції Миколаївської області
Наступний матеріал
НАТО посилить допомогу Україні для реформування сектору оборони

Данилюк розповів, коли опублікують меморандум про співробітництво між Україною та МВФ

Україна розмістила єврооблігації на $1 млрд під гарантії уряду США з найнижчою в історії ставкою – Данилюк

Україна очікує на позитивне рішення Ради директорів МВФ та черговий транш – Данилюк

Данилюк пропонує 5-річні податкові канікули для підприємств малого бізнесу