Зволікання вже коштує €5 млрд: Зеркаль розкрила причини гальмування допомоги за Ukraine Facility

Через повільні темпи ухвалення критичних реформ у Верховній Раді Україна станом на початок жовтня затримує отримання €5 млрд за програмою Ukraine Facility та ризикує підставити під загрозу надходження ще понад €20 млрд допомоги від Європейського Союзу до кінця року. Про це у Facebook повідомила ексзаступниця міністра закордонних справ України з питань євроінтеграції та членкиня Координаційного комітету Ukraine Facility Platform Лана Зеркаль.

Законопроєкти, які блокує Рада

За словами дипломатки, вимоги Євросоюзу щодо надання фінансової підтримки умовно діляться на три однаково важливі для українців категорії: боротьба з корупцією, ефективність роботи державних органів та добробут громадян. Усі ці умови були чітко зафіксовані у вересневому листі єврокомісарів до Верховної Ради.

"Чи хоче від нас Євросоюз чогось надзвичайного? Чогось скерованого на те, аби позбавити Україну конкурентних переваг чи зробити життя українців гіршим? Ці питання висять у повітрі, бо відповідь на них не дуже зручна для тих, кому вони адресовані", – зазначає Лана Зеркаль.

За що Україна вже недоотримала €5 млрд

Станом на 6 жовтня зволікання парламентського корпусу вже коштує державі затримки €5 млрд за планом Ukraine Facility за трьома основними блоками:

• Боротьба з корупцією (~€1,7 млрд): затримка Антикорупційної стратегії, прозорого відбору керівників прокуратури, дисциплінарної відповідальності прокурорів, посилення протидії відмиванню грошей та прозорості переказів криптоактивів.
• Ефективність державного управління (~€1,6 млрд): відсутність ухвалених змін до закону про держслужбу, сучасного порталу вакансій, незалежних наглядових рад та корпоратизації держпідприємств, відновлення закону про державну допомогу й незалежного статусу регулятора НКРЕКП.
• Добробут громадян (~€1,8 млрд): непроведена процедура спрощеного банкрутства для малого й середнього бізнесу, відсутність Стратегії захисту прав людини, захисту від шахрайства з платіжними картками, дорожньої карти лібералізації ринків газу й електроенергії та вимог до енергоефективності будівель.

Які закони застрягли у Верховній Раді

Експертка наголошує, що низка ключових рішень місяцями чекає на розгляд або голосування в народних депутатів:

• Антикорупційна стратегія 2026-2030: визначає розбудову всієї антикорупційної інфраструктури – очікує розгляду у ВР ще з травня;
• Конкурси на державну службу: спрямовані на усунення кумівства – з квітня триває підготовка до другого читання;
• Процедура банкрутства: створення правової рамки для виходу малого та середнього бізнесу з кризи – з лютого по вересень проєкт лежав без руху і лише зараз готується до другого читання;
• Закон про оцінку майна: переведення оцінки на міжнародні стандарти для адекватного відшкодування збитків – понад рік лежав до першого читання;
• Відбір до Рахункової палати: залучення міжнародних експертів для перевірки витрат бюджету й міжнародних позик – у вересні Рада провалила голосування, комітет подав проєкт повторно;
• Новий Митний кодекс: перехід на правила ЄС для усунення зловживань на митниці – внесений влітку, зараз лише готується на друге читання.

Окрім цього, залишаються невиконаними ширші зобов'язання України для вступу до ЄС, які охоплюють судову реформу, реформу ДБР та забезпечення незалежної експертизи для НАБУ.

Дедлайни уряду та важливість реформ

Як зазначає Зеркаль, уряд Корецького повідомив, що на кінець вересня із 42 запланованих рішень виконано 17. Решту 25 рішень урядовці пообіцяли завершити до 15 жовтня.

"І тут питання не в тому, наскільки негативно в Брюсселі сприймають затягування Україною ухвалення обіцяних законопроєктів. А в тому, як до цього ставимося ми самі. Адже йдеться не тільки про гроші. Кожен із вищезгаданих законів сприятиме створенню належних правових рамок, усуненню зловживань і зменшенню корупції. Що саме по собі сприятиме і бізнес-клімату, і тому, що гроші не зникатимуть мішками", – підсумувала дипломатка.

Довідка 5.UA

• Лана Зеркаль у 2014-2019 роках обіймала посаду заступниці Міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції.
• У 2020-2024 роках була радницею з енергетичних питань голови НАК "Нафтогаз України", міністра енергетики України та голови НЕК "Укренерго".
• З 2022 до червня 2024 року очолювала Проєкт ПРООН (UNDP) з оцінки збитків енергетичного сектору України, завданих російською агресією.
• З 2023 року є членкинею Координаційного комітету Ukraine Facility Platform – міжнародної неурядової організації, що сприяє модернізації України через стратегічний діалог із бізнесом, громадянським суспільством, урядом та європейськими партнерами.

Читайте також: Уряд відкладає нове будівництво та благоустрій через затримку міжнародного фінансування.