Національний регулятор за крок до втрати своїх старожилів – двох членів старої команди Катерину Рожкову і Дмитра Сологуба. І через це зокрема Україна може втратити шанс отримати гроші від Міжнародного валютного фонду. Це дуже боляче вдарить по економіці, адже доведеться десь знайти 17 млрд доларів, щоб погасити державний борг. І невідомо, що буде з курсом долара. Бо для українців вкрай важливо розуміти, у якій валюті відкладати на завтрашній день. І, як бачимо, більшість віддає перевагу саме зеленому.

Більш як третина опитаних вважають, що зберігати заощадження краще в доларах; 21% переконані, що в євро; і лише 12% – у гривні.

Тож яким буде курс долара до кінця року і чи не планує Нацбанк вмикати друкарський станок – Ірина Саєвич знає всі відповіді.

У Національному банку цього тижня спалахнув скандал. Рада НБУ оголосили догани та недовіру двом заступникам голови Нацбанку Катерині Рожковій та Дмитру Сологубу. Обоє працювали в команді Якова Смолія і після його звільнення в серпні цього року продовжили роботу вже з новим керівництвом. 

Смолій, до слова, теж ішов гучно, заявивши про тиск на НБУ. 

На цей раз причиною догани, за словами Рожкової, стало те, що вони із Сологубом давали коментарі журналістам без погодження керівництва.

Рожкова так прокоментувала скандал: "Я теж до кінця не вірила, що цензура дійшла до стін Національного банку. Але чому дивуватися, якщо рішення приймалося "вночі зухвало топором". Тобто за закритими дверима, без пояснення причин та заслуховування сторін.

Економіст Сергій Фурса говорить: "Це, безумовно, політичний тиск з боку людей, які: А – обслуговують політичні інтереси Коломойського, Б – намагаються зробити все, щоб був запущений друкарський верстат".

Натомість, на думку голови профільного комітету Верховної Ради Данила Гетманцева, жодного тиску в таких діях ради Нацбанку немає. А саме рішення – правильне.

Данило Гетманцев, голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, говорить: "Якщо члени правління Національного банку виходять за межі своїх повноважень, коментуючи ті питання, які не належать до сфери їхньої компетенції, то це порушує внутрішні інструкції Національного банку. І ви знаєте, що Національний банк є дуже чутливим органом до будь-яких коментарів".

Та ще чутливіший Нацбанк до скандалів.

Економіст Сергій Фурса каже: "Це ще одна річ, яка руйнує наше співробітництво і, головне, довіру в нашому співробітництві з Міжнародним валютним фондом".

Данило Гетманцев каже: "Я не думаю, що це якимось чином, негативно чи позитивно, чи взагалі якось вплине на наші взаємовідносини з партнерами".

Та МВФ скандал таки відреагували.

Йоста Люнгман, постійний представник Міжнародного валютного фонду в Україні, говорить: "Забезпечення відповідальності Правління НБУ має відповідати засадам управління Національним банком України".

Про незалежність Нацбанку згадували і на саміті "Україна-ЄС", який відбувся цього тижня. Це вказали у спільній заяві за результатами саміту. І ці застереження – не жарти, кажуть експерти. Адже Україна може не отримати фінансування МВФ.

У червні Міжнародний валютний фонд затвердив програму співпраці з Україною, за якою мав надати 5 мільярдів доларів у декілька траншів, якщо Україна втілюватиме реформи. Перші кошти – 2,1 млрд грн надійшли ще в червні. Другий транш мав прийти у вересні. Але Україна його поки не отримала, й коли отримає – прогнозувати не береться ніхто. 

Причин затримки траншу декілька, говорить економіст Дмитро Боярчук: "Зміщення голови центробанку – це був тільки перший крок, далі ми мали ситуацію з дивним використанням коштів ковід-фонду, далі ми мали підвищення мінімальної зарплати. Далі ми мали атаку на НАБУ та історію навколо антикорупційної прокуратури".

Економіст додає: МФВ не робитиме жодних кроків, поки не побачить затверджений державний бюджет України на наступний рік.

Якщо ж Україна втратить підтримку МВФ, то наслідки відчують усі українці, говорить членкиня профільного комітету Ніна Южаніна: "Це і пенсії, це і зарплати бюджетникам, це і забезпечення всіх наших верств населення, які потребують того, що передбачено бюджетом. Все це зупиниться, бо дефіцит бюджету величезний, тобто плановий дефіцит – 300 мільярдів".

Другий варіант, кажуть економісти, влада може натиснути на Нацбанк, щоб надрукувати більше грошей, але і це матиме плачевні наслідки.

Гліб Вишлінський, директор центру економічної стратегії, каже: "Це призведе до ще гіршої ситуації у відносинах із міжнародними партнерами, до відпливу іноземних грошей з України, до втечі українців і українського бізнесу у валюту і до швидкої девальвації гривні та підняття цін, звісно".

Та не треба й прогнозів, бо ситуація з МВФ уже зараз впливає на гаманці українців. Гривня впала до в середньому 28,40 за долар. Це на гривню більше, ніж у серпні.

Киянин Артем каже: "Авжеж помічали. На жаль, під валюту підв'язане все наше життя".

А підприємець Світлана говорить: "Слідкуємо, бо в нас і бізнес зв'язаний з тим, що ми робимо замовлення і розраховуємося з постачальниками в доларах".

Чи є ажіотаж в обмінниках, не на камеру питаємо у працівників.

То як ситуація з МВФ могла вплинути на курс? Через напруження: пересічні українці, бізнес та інвестори очікують, що долар може подорожчати, тому поспішають його придбати. Це створює попит, а через нього зелений справді починає рости в ціні.

З іншого боку, за словами фінансового аналітика Івана Угляниці, до здешевшання гривні ринок підштовхував Національний банк. Мовляв, від середини серпня НБУ купував долар. Це створювало додатковий попит і його здорожчання. І лише в другій половині вересня, коли вартість долара почала зростати стрімкіше, Нацбанк почав продавати валюту.

Іван Угляниця, фінансовий аналітик, каже: "Влада, в неї є якийсь консенсус, що послаблення гривні має їм допомогти, – і бізнесу, і експорту, як вони собі це малюють, і виконання бюджету".

У Нацбанку ж регулювання курсу валют заперечують: "Ми не протидіємо ринковим трендам і лише згладжуємо надмірні коливання гривні як у бік девальвації, так і ревальвації".

Загалом, панікувати через зниження курсу на гривню не варто, каже економістка Олеся Верченко: "В принципі, це в межах нормального коливання обмінного курсу".

Тим не менш це може вплинути на життя навіть тих, хто не купує валюту, говорить економістка Євгенія Ахтирко: "Якщо зростає курс, то звісно збільшується вартість імпортних товарів".

Та стрибок цін на імпортні товари не буде великим і раптовим.

Олеся Верченко, академічна директорка Київської школи економіки, каже: "Відставання між стрибками валютного курсу і цінами, принаймні цінами споживацького кошику, є значним. Це може бути і пів року, і рік. Тобто не можна сказати, що долар скакнув чи гривня впала і миттєво на другий день товари відповідним чином змінили свої ціни. Це відбуватиметься поступово".

Наразі курс валют стабілізувався. Та чи надовго? Кабмін склав проєкт бюджету на 2021 рік з розрахунку 29 гривень 10 копійок за долар.

Економіст Дмитро Боярчук каже: "Я думаю, що це дуже ймовірно так і буде, бо на наступний рік у нас буде відновлюватися імпорт, обсяги імпорту. Цього року нас врятувало від значних валютних коливань те, що українці не витрачали серйозні кошти на подорожі. Їх будуть витрачати".

Поки ж пересічні українці не дуже поспішають купувати валюту, бо навчені поганим досвідом, говорить Євгенія Ахтирко.

Євгенія Ахтирко, аналітикиня інвестиційної компанії Concorde Capital, каже: "Коли був такий сам розпал коронакризи і курс пішов різко вгору, то люди, які на паніці купували долар, вони втратили, бо навіть і зараз курс не повернувся до того рівня, на якому декотрі все-таки купили".

Що ж тоді робити, якщо у вас є заощадження? Головна порада економістів – диверсифікувати їх. Якщо спростити, то потрібно розкладати яйця в різні корзини, щоб коли з однією щось трапиться, інші вціліли. Наприклад, частину заощаджень тримати в гривнях, частину – в доларах, частину покласти на депозит.

Ірина Саєвич, Віктор Сніжко, Ольга Сошенко, "Підсумки тижня"