Науковці дослідили залишки їжі у давньому глиняному посуді та відтворили тогочасне меню
Задовго до появи на наших теренах американських овочів чи бурякового цукру, раціон місцевого населення будувався на зовсім інших інгредієнтах. Щоденну основу харчування складали злакові культури, молочні вироби та м'ясні страви. Переконливі докази цього отримала міжнародна група науковців, опублікувавши у 2025 році результати аналізу кераміки з центральноєвропейських поселень під егідою чеського Університету Масарика, повідомляє "Дивогляд".
Фахівці вивчили органічні рештки, що в'їлися в стінки 75 давніх горщиків, і зафіксували там сліди проса, молока й дикого меду. І хоча ці знахідки стосуються першочергово слов'янських племен Центральної Європи, вони дають чудове уявлення про загальні гастрономічні звичаї тієї доби. Головне місце на столі посідали каші та випічка.
Слов'яни активно вирощували жито, ячмінь, пшеницю та передусім просо. Сліди останнього вчені виявили майже в 70% досліджених судин, що підтверджує його статус ключової сільськогосподарської культури. Зерно перетирали на кам'яних жорнах, після чого варили густі юшки або випікали хліб у глиняних печах. Такий підхід вимагав мінімуму складних інгредієнтів і дозволяв ситно нагодувати велику родину.
Не менш важливу роль відігравало тваринництво. У керамічному посуді люди постійно готували та переробляли молоко, роблячи з нього масло й сир. М'ясо також з'являлося на столах, хоча частота його вживання прямо залежала від достатку конкретного господарства та наявності свійської худоби.Натомість єдиним доступним підсолоджувачем слугував бджолиний мед – його молекулярні маркери та сліди воску науковці знайшли в окремих посудинах.
Кулінарні традиції наших предків вимагали виключно місцевих ресурсів. Оскільки такі звичні нам продукти, як кукурудза, помідори чи картопля, потрапили на континент лише після завоювання Америки наприкінці XV століття, тогочасне меню повністю складалося із злаків, овочів, молочки та м'ясних страв.
Раніше "Дивогляд" розповідав про те, звідки взялися українці. Відповісти на це питання можуть ДНК-аналіз 91 мумії та генетична історія за 11 тисяч років.
Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.
