Від алхімії до картярських ігор
Одна з найзагадковіших книг у світі, відома як манускрипт Войнича, може виявитися не текстом на втраченій мові, а результатом витонченого шифрування за допомогою гральних костей та карт. Згідно з новим дослідженням, опублікованим у журналі "Cryptologia", дивні символи рукопису – це закодована італійська або латинська мова, перетворена на ієрогліфи за допомогою системи, що нагадує тогочасні ігри. Про це повідомляє "Дивогляд" із посиланням на Live Science.
Метод "Найббе": як працює кодування Автор нової теорії, науковий журналіст Майкл Грешко, назвав свій метод "Найббе" – на честь популярної в Італії XIV століття картярської гри. Дослідник припустив, що творець манускрипту використовував випадковість для поділу звичайних слів на фрагменти.
Процес шифрування виглядав приблизно так:
- Спершу автор кидав гральну кость, щоб визначити, як саме розбити слово. Наприклад, італійське слово "gatto" (кіт) могло перетворитися на комбінацію окремих літер або складів, як-от "g", "at" та "to".
- Потім за допомогою гральної карти вибиралася одна з декількох спеціальних таблиць, яка замінювала ці фрагменти на химерні "войнічезькі" символи.
Грешко зауважує, що частота використання різних таблиць у цій моделі майже ідеально збігається зі статистичною структурою тексту в оригінальному рукописі.
Століття загадок без жодного перекладу Манускрипт Войнича, датований XV століттям, залишається викликом для криптографів уже понад 100 років. Рукопис містить близько 38 тисяч "слів", записаних унікальною системою знаків, яку не вдалося ідентифікувати жодному лінгвісту.
Книга також відома своїми сюрреалістичними ілюстраціями: неіснуючими рослинами, астрологічними мапами та оголеними жінками, що купаються в дивних зелених резервуарах.
Майкл Грешко наголошує, що його дослідження не пропонує миттєвого перекладу тексту, проте воно пояснює сам механізм його написання. Це одна з найпереконливіших спроб довести, що текст не є безглуздим набором знаків, а складною системою, створеною, щоб приховати знання від сторонніх очей.
Історія знахідки Рукопис отримав свою назву від антиквара Вілфріда Войнича, який виявив його в 1912 році в єзуїтському коледжі під Римом. Сьогодні цей артефакт зберігається в Бібліотеці рідкісних книг та рукописів Єльського університету. Попри численні спроби штучного інтелекту та найкращих дешифрувальників світу розгадати таємницю, манускрипт досі не видав своїх секретів.
Раніше "Дивогляд" розповідав, що нові докази у справі "Ноєвого ковчега" на сході Туреччини збурили науковий світ.
Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.
