Тривалість життя людини залежить не тільки від спадковості чи способу життя – важливу роль відіграють і психологічні особливості
До такого висновку дійшли науковці з Університету Лімерика в Ірландії, які провели одне з найбільших у світі досліджень зв’язку між рисами характеру та ризиком передчасної смерті. Про це розповідає "Дивогляд" із посиланням на Newsweek.
У межах роботи вчені проаналізували дані майже 570 тисяч учасників із чотирьох континентів, за якими спостерігали впродовж десяти років. Результати показали, що вплив певних рис особистості на смертність можна порівняти з такими важливими чинниками, як рівень доходу, освіта чи соціальний статус.
Найбільший ризик ранньої смерті, як з’ясували дослідники, пов’язаний із високим рівнем нейротизму. Ця риса проявляється підвищеною тривожністю, схильністю до постійного занепокоєння та емоційною нестабільністю. Виявилося, що з кожним зростанням цього показника ризик смерті підвищувався приблизно на три відсотки. Особливо помітною ця закономірність була серед молодших дорослих, що, на думку науковців, свідчить про згубний вплив хронічного стресу та складнощів із саморегуляцією на організм у довгостроковій перспективі.
Водночас дві інші риси мали протилежний ефект. Люди, які відзначалися високою дисциплінованістю, організованістю та здатністю дотримуватися поставлених цілей, значно рідше помирали передчасно. Згідно з результатами аналізу, підвищення рівня сумлінності навіть на один пункт було пов’язане зі зменшенням ризику смертності приблизно на десять відсотків – це виявився найпотужніший захисний фактор у межах дослідження.
Також позитивний вплив на тривалість життя мала комунікабельність. Більш товариські люди, як показали дані, мали нижчий ризик ранньої смерті. Цей ефект був особливо помітним у таких країнах, як США та Австралія, де соціальна активність відіграє важливу роль у повсякденному житті.
Водночас не всі риси характеру виявилися значущими для прогнозування тривалості життя. Дослідження майже не зафіксувало стабільного зв’язку між смертністю та такими якостями, як допитливість, креативність або доброзичливість.
Один із авторів роботи звернув увагу, що отримані результати слід трактувати обережно, адже йдеться не про абсолютний прогноз, а про відносний ризик. За його словами, люди з вищим рівнем нейротизму загалом частіше стикаються з підвищеною ймовірністю смерті, проте це не означає неминучого негативного результату для конкретної особи.
Інший дослідник наголосив, що особистість варто розглядати як повноцінний чинник громадського здоров’я. На його думку, за силою впливу психологічні риси можна порівняти з традиційними соціально-економічними детермінантами, які давно враховують у державній політиці охорони здоров’я.
Науковці переконані, що ці результати можуть змінити підходи до профілактики захворювань і формування здорових звичок. Підвищення обізнаності про роль характеру, а також розвиток ефективних механізмів подолання стресу, на їхню думку, здатні позитивно вплинути на якість і тривалість життя людей.
Раніше "Дивогляд" розповідав, що дослідники з’ясували, навіщо наші предки цілувалися.
Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.
