У XVII столітті людство пережило один із найважчих періодів своєї історії – час, який дослідники нерідко називають добою тотальної нестабільності
Саме у цей відрізок світ стикнувся з небаченим поєднанням воєн, економічного колапсу, кліматичних потрясінь та масових соціальних криз, що врешті призвели до скорочення чисельності населення планети – останнього такого випадку в історії. Про це розповідає "Дивогляд" із посиланням IFLScience.
Історики часто описують XVII століття як "глобальну кризу": хвиля конфліктів прокотилася не лише Європою, а й значною частиною Азії. Держави переживали внутрішні катастрофи, зміну політичних режимів і безкінечні війни, які одна за одною втягували цілі народи в кровопролиття. Лише перелік збройних протистоянь вражає масштабом: від англійської громадянської війни до падіння китайської династії Мін, від багаторічних європейських сутичок до зіткнень між Османською та Сефевідською імперіями.
Найстрашнішим символом епохи стала Тридцятилітня війна – конфлікт, що охопив практично всю Європу та залишив після себе спалену Центральну Європу та мільйони загиблих. За оцінками істориків, її жертвами стали до 8 мільйонів людей – цифра, яка робить цей період одним із найкривавіших у світовій історії.
Втім, воєнні дії стали лише частиною глобального лиха. До потрясінь додалося й стрімке похолодання, яке сучасні науковці називають Малим льодовиковим періодом. Температура в Європі знизилася приблизно на два градуси, що звучить незначно, але для аграрного суспільства означало катастрофу. Замерзла Темза, зимові ярмарки прямо на льоду та неврожаї, що спричиняли голод і зростання цін на зерно, – усе це стало буденністю.
Зниження температури спровокувало ланцюгову реакцію: падіння сільськогосподарського виробництва призвело до економічної кризи, соціальних виступів, а потім – до нових повстань і війн. Дослідження кліматичних та історичних даних показали, що погіршення погоди та зростання хаосу були безпосередньо пов’язані.
Сучасники цих подій чудово усвідомлювали масштаби трагедії. Китайські документи 1641 року описували ситуацію як "найгіршу з усіх можливих", а в іспанських брошурах того часу з’являлися твердження, що світ наближається до свого кінця.
Сьогоднішні виклики – від кліматичних змін до глобальної нестабільності – часто викликають порівняння з минулими катаклізмами. І хоча людство вкотре опинилося в епіцентрі кризових процесів, історія XVII століття нагадує: навіть найтемніші часи закінчуються, а на зміну потрясінням приходять нові епохи.
Раніше "Дивогляд" розповідав, що чума, яка забрала мільйони життів, повернулась.
Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.
