Що допомагає дітям почуватись краще?
Сучасні школярі щодня проводять перед екранами понад чотири години – і це лише середній показник. Майже кожен четвертий учень практично не рухається поза навчанням, що негативно позначається як на фізичному, так і на емоційному стані. Про це повідомляє Youth Sport Trust, на який посилається "Дивогляд".
Дослідження під керівництвом докторів Сари Маккуоррі та Александри Хеннессі показало: хоча важливість спорту визнається загалом, уроки фізкультури та позаурочна активність досі викликають у дітей змішані реакції.
У межах дослідження вивчено п’ять шкіл – від початкових до альтернативного навчального закладу. Метою було з'ясувати, як рухова активність впливає на самопочуття учнів.
Малорухливість і самотність
Результати засвідчили невтішну тенденцію: 43% опитаних щодня сидять біля екранів понад чотири години, 23% – майже не рухаються, а 7,2% регулярно відчувають самотність. Також з’ясувалося, що загальне відчуття щастя в учнів нижче від середнього по країні.
Спорт як підтримка – але не для всіх
На думку дослідників, фізична активність може суттєво покращити психоемоційний стан. Рух сприяє виробленню корисних нейромедіаторів, покращує настрій, знижує тривожність і допомагає долати самотність. Утім, шлях до спорту часто ускладнюється – через брак інфраструктури, нестачу грошей чи гендерні бар’єри. Особливо складно дітям з інвалідністю: їм нерідко недоступні ані спеціальні програми, ані обладнання.
Рішення – у співпраці та креативі
Попри труднощі, деякі школи демонструють креативність: співпрацюють із локальними клубами, запускають проєкти під інтереси конкретних дітей, експериментують із новими форматами.
Автори дослідження закликають не лише будувати спортивну інфраструктуру, а й підтримувати взаємодію між школами та спортивними організаціями. Найбільше уваги, вважають вони, варто приділяти дітям із соціально вразливих груп – дівчаткам, учням із малозабезпечених родин, дітям з інвалідністю. Також потрібні інформаційні кампанії, які стимулюватимуть рухову активність і зменшать залежність від гаджетів.
Раніше "Дивогляд" розповідав про те, що впливає на музичний смак людини: генетика чи виховання.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
