Гібридна дівчинка у похованні 140-тисячолітньої давності
Близько 100 тисяч років тому на території Леванту вперше в історії людства з’являється дивовижна нова практика – мертві тіла починають ховати. Це раптове зрушення в поведінці вважається одним із найглибших когнітивних проривів для ранніх людей. Але ким були ті, хто започаткував ці поховальні ритуали? Про це розповість "Дивогляд" із посиланням на IFL Science.
На це питання намагається відповісти нове дослідження, присвячене решткам дитини, похованої в печері Схул, що на території сучасного Ізраїлю. Як з'ясували вчені, йдеться не про представника жодного з відомих видів людей. Унікальні анатомічні риси свідчать, що дівчинка, якій на момент смерті було лише 3–5 років, могла бути гібридом – результатом змішаного походження Homo sapiens і неандертальців.
Могили в печерах Схул довгий час викликали запеклі суперечки. Деякі знайдені скелети нагадували анатомічно сучасних людей, інші – демонстрували неандертальські ознаки. Але дитина з цієї могили – найзагадковіший з усіх прикладів.
Щоб отримати точніші відповіді, дослідники провели комп’ютерну томографію черепа й нижньої щелепи дитини. Вперше було створено 3D-модель внутрішнього вуха – кісткового лабіринту, який є одним із найбільш стабільних і показових анатомічних маркерів у палеоантропології.
"Хоча загальний профіль реконструйованого склепіння черепа відповідає Homo sapiens, нижня щелепа за формою схожа на неандертальську. Комбінація рис, які спостерігаються у дитини, може вказувати на те, що вона була гібридом", – зазначили автори дослідження.
Порівняння кісткового лабіринту з аналогами у неандертальців та кроманьйонців показало: внутрішнє вухо дитини подібне до сучасних людей, однак несе і певні неандертальські риси. А от будова зубної дуги, форма ікла та різців виявилися ідентичними неандертальським. Це ще більше ускладнило класифікацію.
Науковці дійшли висновку: дитину не можна віднести до жодного з двох видів. Вона є представницею так званої палеодеми – змішаної доісторичної популяції, яка мешкала в регіоні Схул. Її унікальний генетичний портрет – ще один доказ того, що Левант був місцем тісного контакту та схрещування між різними видами людей у середньому палеоліті.
"Таким чином, найбільш ранні відомі поховальні практики, що включають поховання покійних, не можуть бути пов'язані виключно з Homo sapiens або Homo neanderthalensis.
Той факт, що дитина зі Схул не може бути віднесена до жодного з видів, робить внесок у фундаментальні дослідження в галузі палеокогніції, присвячені емоційній поведінці та виникненню символічного розуму", – підсумували автори.
Раніше "Дивогляд" розповідав, що археологи зробили моторошне відкриття у Мілані, пов'язане з найстрашнішою стратою того часу.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
