Науковець з’ясував походження дивного синього забарвлення, яке останнім часом помічали на шерсті місцевих безпритульних собак
Як виявилося, сенсаційні фото зовсім не свідчать про радіаційні мутації, як це припускали користувачі соцмереж, а мають значно прозаїчніше пояснення. Про це розповідає "New York Post", пише "Дивогляд".
За версією біолога Тімоті А. Муссо з Університету Південної Кароліни, тварини могли набрати колір після того, як возилися у вмісті старого перекинутого мобільного туалету. У переносних біотуалетах, за словами науковця, якраз застосовують інтенсивний синій дезодорувальний засіб, який легко забарвлює шерсть. Муссо наголошував, що подібні випадки є наслідком звичайної собачої поведінки: тварини часто валяються в будь-яких доступних відходах, а інколи навіть цікавляться тим, до чого краще не торкатися.
Він підкреслював, що таке забарвлення – радше ознака антисанітарних пригод, а не впливу радіації.
Раніше "Дивогляд" писав про цих блакитних собак. На початку листопада цього року про них заговорили після публікації фотографій, які оприлюднила програма "Собаки Чорнобиля". Волонтери нагадали, що в зоні з 2017 року під опікою цієї ініціативи перебувають приблизно 700 тварин – нащадки домашніх собак, яких покинули під час евакуації після аварії на ЧАЕС.
Спершу дослідники припускали, що на колір шерсті могла вплинути невідома хімічна речовина, але тепер версія з активним барвником виглядає найбільш переконливою. При цьому попередні наукові роботи з ДНК-сегментацією місцевих собак показували: тривалий вплив радіації справді позначився на їхньому генетичному профілі, хоча зовнішні ознаки мутацій наразі не виявлені.
Історія з "синіми" собаками викликала значний резонанс у соцмережах, а зоозахисники вкотре нагадали: попри екзотичний вигляд, ці тварини залишаються просто покинутими собаками, які виживають у суворих умовах зони відчуження й потребують опіки.
Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.
