За останні тижні російська армія значно посилила удари по українській залізниці, зробивши її однією з основних мішеней. Під атаками – Полтавщина, Одещина, Харківщина та Сумщина. Внаслідок обстрілів пошкоджені колії, депо, зруйнована інфраструктура. Є загиблі й поранені серед пасажирів та працівників "Укрзалізниці". Експерти кажуть: це не випадковість, а новий етап ударів по логістиці. Чи є в нас план порятунку залізниці, дивіться в сюжеті журналістки "5 каналу" Марти Шикули.
Мішені атак і масштаби руйнувань
"Це залякування людей і створення ситуації хаосу. Ворог максимально хоче зруйнувати залізничну інфраструктуру, адже це безпосередньо пов'язано з транспортною логістикою, перевезенням вантажів, підтриманням соціально-економічного рівня держави. Це продовольчі товари, експортна продукція, необхідне обладнання та інші вантажі для нашої оборони. Завдання росії – максимально порушити цю логістику і зруйнувати залізничну інфраструктуру. Вони історично дуже прив'язані до залізниці, адже вона – головна транспортна артерія їхньої армії. Тому прекрасно розуміють, що така сама логістика важлива й для нас. Залізниця – це артерія, яка підтримує життєдіяльність державного організму та нашої оборони", – розповів речник Української добровольчої армії Сергій Братчук.
Українська залізниця – одна з небагатьох систем, що працюють стабільно навіть під час війни. Через неї ідуть військові вантажі, евакуації, гуманітарка. Тому для росії це стратегічна ціль. Її мета – паралізувати рух та зірвати постачання.
"До цього треба було готуватися завчасно, тому що це логістика. І рано чи пізно росіяни мали розпочати полювання на неї", – наголосив керівник безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія XXI" Павло Лакійчук.
Уразливі точки: локомотиви, депо, глибина ударів
Тепер ворог б'є прицільно по локомотивах. Без тяги поїзд – просто вагони. Ураження однієї критичної одиниці може зупинити десятки рейсів.
"Треба терміново розробити стратегію протидії "Шахедам". Противник керованими дронами насамперед битиме по локомотивах, бо без них поїзди не їздять, а їх кількість обмежена – як і машиністів. Під удар також потраплять декілька наступних вагонів", – заявив голова Центру радіотехнологій Сергій "Флеш".
За словами експертів, дальність дронів дає змогу бити вглиб країни – до 500 кілометрів. Тобто під ризиком не лише прифронтові станції, а й великі логістичні вузли в центрі та на заході.
"росія розширить "шахедні" атаки на поїзди на глибину до 500 кілометрів. У них є можливість націлювання навіть на рухомі залізничні склади", – додав Сергій "Флеш".
Як захистити залізницю: техніка, організація, диверсифікація маршрутів
Захищати залізницю треба комплексно. Це технічні засоби РЕБ на локомотивах, системи виявлення і перехоплення дронів, а також організаційні рішення – нові графіки, приховані зупинки, мобільні ремонтні групи.
"Негайно потрібен комплекс організаційних контрзаходів – від встановлення спеціальних систем РЕБ на локомотиви до змін графіків руху та перенесення пунктів зупинок. Важлива взаємодія машиністів з операторами "Віража" та багато інших нюансів", – пояснив Сергій "Флеш".
"Вихід тут лише один – точніше, два. Перший – це максимальна диверсифікація маршрутів, як це вже робиться з автомобільними перевезеннями важливих матеріалів. Необхідно використовувати різні шляхи, крім основних магістралей, і максимально розпорошити цей рух", – заявив керівник безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія XXI" Павло Лакійчук.
Українська залізниця пережила обстріли, евакуації та мільйони пасажирів під час війни. Тепер перед нею новий виклик – атаки дронів. Питання лише в тому, чи встигнемо зробити її менш вразливою, перш ніж ворог спробує відрізати країну від рейок. Експерти запевняють: засоби захисту є, основне зараз – швидко налагодити координацію й комунікацію між усіма, хто відповідає за безпеку на коліях.
Марта Шикула, "5 канал"
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською