У Мамаєвій слободі - калатають у дзвони. Люд сходиться на місцевий майдан. Козаки урочистою ходою несуть хоругви та знамена.

Дійство починається молитвою "За Україну". Народ закликають до кола. Посеред майдану - дійство тільки для жінок. Проводять народний обряд - куст. Одну з дівчат ставлять по центру та вбираються у клечання. Це гілки з листям клена або ж липи. 

 

Коли дівчина-куст вже вбрана - до кола кличуть чоловіка. Той має взути героїню обряду в черевички. А інші дівчата віншують і закликають відвідувачів подарувати кусту якусь дрібничку. Клечання куста мало дати добрий урожай.

 

Костянтин Олійник, директор козацького селища "Мамаєва слобода": "Християнська релігія вона адаптувала оте язичницьке свято до своїх потреб. І те що ми зараз бачимо це наш давній звичай, який дохристиянський. Тобто клечання хати, водіння хороводів, водіння "куста".

 

Чи добрим буде урожай - наші пращури питали в язичницьких богів. Землю окроплювали водою. Співали-танцювали.

 

Ганна Рибалка, "5 канал": "А хто наспівався та натанцювався досхочу -  ідуть сюди. Тут у нас майстер-клас з плетіння вінків з клечання".

 

Дівчата майстриню слухають - й собі експериментують.

 

Перша дівчина: "Шо знайшла, що в руки попало? Ніби соняхи, ніби волошки, дубочки, травка, жито".

 

Друга дівчина: "Окрім дома у бабусі із кульбабки - оце моє друге творіння!"

 

Клечання розвішували й у хатах - над божником, мисником і піччю. Вважалося, що це символ душ померлих родичів. Тому чіпати гілля протягом тижня заборонялося. Організатори етнофестивалю кажуть - мають благородну мету. Зібрані кошти підуть на написання ікони Покрови для Іллінської церкви в Суботові.

 

Ганна Рибалка, Богдан Кальченко, "5 канал".