Під дихальні апарати маленький Ренат потрапив у перший день свого життя. У пологовому будинку поставили страшний діагноз і врятувати хлопчика надії не мали.

Валентина Діденко, бабуся: "Родився великий - 4 з половиною кілограми. Зразу його в реанімацію, а на Лішеринова їх не захотіли брать, а сказали, шо він не жилєц".

Після інтенсивної терапії минуло вже кілька років, а маленького пацієнта пані Ірина пам`ятає як сьогодні. Каже - виходжували як свого.

Ірина Стаднік, завідувач відділення анастезіології та інтенсивної терапії новонароджених: "Все лёгкие Рената были забиты мокротой. Проводили искуственную вентиляцию лёгких, антибиотикотерапию, кормили, паронторальное питание проводили, это в вену. И конечно большую помощь нам дал аппарат искуственной вентиляции легких".

Зараз Ренатові - 5 з половиною. Він уже потроху читає і вміє рахувати.

Діана з мамою сьогодні теж прийшла у реанімаційне відділенння у гості. А ще 5 років тому дівчинку вагою менше ніж кілограм привезли сюди, щоби врятувати життя.

Яна Томіна, мама: "Потрібно було відкрити легені, щоб вона самостійно дихала, вона не дихала, вона була на апараті. І нам потрібно було набрати вагу".

3 місяці люди у білих халатах боролися за життя немовляти. Тепер свого лікаря Діана називає хрещеною мамою.

Ірина Стаднік, завідувач відділення анастезіології та інтенсивної терапії новонароджених: "Диана, она моя кресница, и поэтому мы, конечно, живем одной семьей".

Таких як Діана і Ринат у реанімаційне відділення щороку потрапляє майже три сотні. І усі - у вкрай тяжкому стані.

За удруге подароване життя малюки дякують хто віршем, хто обіймами, а хто й просто усмішкою.

Інна Неродик та Юрій Підлісевич, 5 канал.