У Росії в Казані у травні цьогоріч за схожих обставин молодик зі зброєю вбив дев'ятеро людей у гімназії. У листопаді 19-го року у Благовіщенську також студент із гвинтівкою вбив одну людину і поранив трьох та сам застрелився. У жовтні 18-го в Керчі в технікумі розстріляно 21 особу і поранено 50-х. І щоразу після трагедії призначаються якісь перевірки, але нічого по факту не змінюється. Насилля тільки множиться й охочих убивати менше не стає. Причини таких вчинків різні.
Нехай цим у Росії займаються правоохоронці та психіатри і думають, як убезпечити свої школи та виші від серійних маніяків. Але висновки з таких трагедій маємо робити і ми. І якщо наша дозвільна система дає маху – значить, треба не покривати, а робити так, щоб офіційна зброя була в надійних та перевірених руках. І не менш важливо, хто на дверях стоїть. Чи досвідчений охоронець із кнопкою тривоги для поліції, чи прибиральниця із шваброю. Журналіст "5 каналу" Мирослав Солонар розбирався з темою безпеки наших вишів.
По обіді чимало студентів київської політехніки вже бачили новини з Росії, де нажахана молодь рятувалася від пермського стрілка, вистрибуючи з вікон другого та третього поверху. На тлі тих подій першокурсниця Ольга зізналася, не почувається повністю захищеною. У деяких корпусах університету немає охоронців, а є лише вахтери.
"Ну, бачу я таких уже в літньому віці жінок, які сидять. Але є турнікети, які можна подолати, якщо буде бажання", – каже студентка Ольга.
Журналіст "5 каналу" спробував влаштувати експеримент і пройти на територію одного з київських вишів. У нього це вийшло без проблем, оxорона ніяк не відреагувала. У корпусі охоронців немає, турнікетів не побачили. Вахтерка – жінка літнього віку.
В адміністрації Національного технічного університету визнають: у деяких корпусах вишу ще залишилися вахтери у віці. Однак це не означає, що в разі надзвичайної ситуації – вони безпорадні.
"У кожного вахтера є тривожна кнопка, за допомогою якої він може подати сигнал у чергову частину і до цього корпусу буде направлений наряд з представників фахових, спеціальних співробітників. І паралельно сигнал іде до працівників поліції, які також територіально розташовані на території нашого університету", – пояснює проректор з адміністративної роботи КПІ ім. Ігоря Сікорського Вадим Кондратюк.
На території київської політехніки є понад 100 камер відеоспостереження. Охоронці бачать, що відбувається і хто заходить.Також виш має і систему оповіщення. Камери і пропускна система в корпусах діють і в Одеській національній юридичній академії.
"За останні роки в нас не було таких випадків., коли в когось щось зникало. Або що хтось там інший приходив до нас в академію", – зазначила представниця Одеської національної юридичної академії Юлія Павлова.
Для студентів тут проводять профілактичні заняття з безпеки життєдіяльності.
Статися такий теракт, як-от у Пермському виші, може де завгодно, каже військовий експерт Олег Жданов. Якщо опинилися в центрі надзвичайної ситуації, слід запам’ятати кілька правил.
"Ну зазвичай, якщо людина являється зі зброєю, треба максимально сховатися. На крайній випадок треба лягти на підлогу, тому що ти не будеш на лінії вогню, якщо він почне шмаляти в різні боки, або в когось там, щоб тебе там не зачепила куля", – пояснює Олег Жданов.
Студент Дмитро вже випускник Київської політехніки. Правила поведінки під час терактів знає, як із соціальних роликів, так із художніх фільмів. Каже, на щастя, не знадобилися.
"Я не відчував ніякої небезпеки, поки навчався", – розповів колишній студент КПІ Дмитро.
Мирослав Солонар, Ольга Дунська, Анна Кудрявцева, "5 канал"
