Український олігарх Дмитро Фірташ домігся лобіювання на державному рівні інтересів його підприємства "Сумихімпром", метою якого є витіснення з ринку іноземних постачальників сірчаної кислоти, необхідної для виробництва сталі, і монополізація цього сегмента його бізнес-структурами. Зокрема, мова про плани Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі провести розслідування щодо імпортерів, підсумком якого повинно стати їх оподаткування спеціальним митом на ввезення сировини в Україну, йдеться в матеріалі "Обозревателя".
Ініціаторами цих дій стали ПАТ "Сумихімпром", ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", ТОВ НВП "Зоря" і ТОВ "Перше хімічне об'єднання", контрольовані Фірташем. Наголошується – якщо цей сценарій реалізують, то конкуренція, яку забезпечує імпорт, буде практично вбита, і українським виробникам доведеться закуповувати необхідну їм сировину винятково в "Сумихімпрому" за цінами, що їх компанія встановить на свій розсуд.
Це пов'язано з тим, що в Україні діє лише вісім підприємств з виробництва сірчаної кислоти, і лише чотири з них працюють не тільки для внутрішніх потреб, а й для великих промислових споживачів. Підприємство "Сумихімпром" – найбільше з цієї четвірки.
Однак негативні наслідки такого розвитку подій ляжуть винятково на плечі українських промисловців, у яких ця небезпечна ініціатива вже викликає занепокоєння. "Так, вони стурбовані тим фактом, що дефіцит сірчаної кислоти для виробничих цілей становить не менш як 30%. Станом на перше півріччя 2017 року частка імпорту сірчаної кислоти в покриття попиту становила 55%. Очевидно, що в таких умовах багато промислових підприємств просто не зможуть функціонувати без імпорту", – наголошується у статті.
Підкреслюється – аргументи, що для виробничих потреб вистачить сировини вітчизняного виробництва, є безпідставними. Адже імпорт сірчаної кислоти в Україні викликаний багатьма об'єктивними причинами.
По-перше, частина території Донбасу із високосірчистим вугіллям та ПАТ "Кримський Титан" – опинилися під окупаційним контролем Росії. А Костянтинівський хімзавод збанкрутів у 2017 році. На всі ці підприємства припадало близько 50% виробленої сировини.
По-друге, навіть із врахуванням цих підприємств, відмовитися від імпорту Україна все одно б не змогла. Адже вітчизняна сировина для виробництва сірчаної кислоти часто не відповідає необхідним нормам і показникам якості – містить різні домішки, що збільшують кількість шкідливих викидів і, як наслідок, призводять до серйозних еко-проблем.
По-третє, крім недостатності виробничих потужностей, у хімічній промисловості гостро стоїть і проблема нестачі цистерн для перевезень.
"Отже, ініційоване розслідування проти імпорту сірчаної кислоти з метою встановлення імпортних мит призведе до збільшення прибутків винятково бізнесу Фірташа, а не державних підприємств", – резюмується у матеріалі.