Діти без долі [відео]

    Діти без долі. На Житомирщині у Пугачівському будинку-інтернаті для неповносправних дітей мешкає 80 дівчаток з тяжкими формами психічних захворювань. Нині там силами столичних волонтерів та спонсорів відбудовують спальний корпус. Як живуть діти, які опинилися поза суспільством, бачили наші журналісти.

    Маленька Юля щодня чекає на маму. Та вона за нею так і не повертається. Крім Юлі у Пугачівському дитячому будинку на Житомирщині ще 80 дівчаток із тяжкими психічними захворюваннями. Від більшості - рідні відмовилися. Лише окремих вихованок час від часу навідують родичі. Попри вади, більшість дітей вдалося навчити елементарним навичкам. Деякі, демонструють неабиякі успіхи. Наприклад, Оля навчилася в`язати рукавички та шкарпетки. Тепер дарує їх гостям дитбудинку. Відвідувачам дівчатка завжди раді, одразу посміхаються, обіймають, менші - просяться на руки. А ще - попри діагнози, знають, що таке дружба та співчуття

    Іван Гулідов, директор Пугачівського будинку-інтернат: "Ідуть, і між собой проізносять звуки. Вони ж понімають друг друга. І ідуть, єслі слабеньке йде, не може йти, вони під руку його ведуть і говорять з ним. На непонятном для нас язике, но они между собой общаются. Єсли така дитина тут , в дитячому будинку виросла і стала уже дорослою, єслі її отсюда забрать і перемістить в друге середовище, вона як правило довго не живе".

    Кажуть - найбільші результати дає методика Монтесоррі, за якою дитина сама обирає вид діяльності. Однак відповідних фахівців - катма. Попри те, що інститути щороку випускають сотні педагогів для особливих дІток, працювати за фахом ті йдуть неохоче. Тим більше - у село.

    Ольга Святна, заступник директора з навчально-виховних робіт: "Это - столовая, сделанная специально для наших маленьких детей, которые должны самостоятельно накрывать столы. В миниатюре здесь все. Это и плита, и посуда, и стол, и салфеточки выдаем. И учим все - от начала до конца. Успехи у них -прекрасные - они любят сюда ходить".

    Кілька років тому на території інтернату директор власноруч побудував церкву. Сюди, кажуть, діти йдуть охоче та поводяться під час служби по-особливому.

    Іван Гулідов, директор Пугачівського будинку-інтернат: "И когда приходять на службу дети, ми удивляємось, як може дитина николи не будучи в церкв, так себе ведуть Вони понімають, що треба хреститься, вони понімають, що таке поцілувать ікону. Стоять тихенько! Вони моляться, хрестяться, поклоняються. Це вже є вершина того, що ми могли зробить".

    Нині, тут силами волонтерів та благодійників ремонтують майбутній спальний корпус - через нестачу місця дітям доводиться жити у тісноті. Після завершення робіт сюди планують відселити дорослих вихованок інтернату.

    Юрій Чопенко, координатор проекту: "Хочемо відремонтувати окрему споруду, для того щоб відселити частину дітей, щоб вони жили відповідно до санітарно-гігієнічних норм, які є згідно українського законодавства".

    Одна дитина з будинку знайшла батьків - дівчинку всиновили іноземці. Інші, наразі, чекають на тепло та співчуття.

    Євгенія Подобна, Віктор Сніжко, 5 канал

     

    Попередній матеріал
    Проти закриття дільничної лікарні виступають мешканці села Вороньків
    Наступний матеріал
    У Києві весь тиждень дощитиме
    Теги:
    Loading...