Нещодавно громадська екологічна організація Save Dnipro заявила про те, що в Дніпро з Нової Зеландії нарешті приїхав портативний газоаналізатор Aeroqual S500, який стане частиною мережі громадського моніторингу стану повітря в Дніпрі. Його придбали на зібрані городянами кошти, вартість склала 112 874,4 грн. Але чи варто було витрачати такі гроші на новозеландський прилад, якщо в Україні можна купити газоаналізатори за набагато нижчою ціною. Крім того, в Дніпропетровській області закуплено обладнання для лабораторії екомоніторингу за десятки мільйонів гривень. Інформатор Гроші спробував розібратися, як використовується професійне обладнання, за яке заплатили гроші платників податків, і чи врятує городян новозеландське диво.

На своїй сторінці в фейсбуці організація Save Dnipro розповіла, що в комплекті з основним приладом куплені сенсори NO2, SO2, O3 і H2S – останній призначений для вимірювання дрібнодисперсного пилу фракцій 2.5 і 10 мікрон. Це сама шкідлива пил, яка якщо потрапляє в організм, то звідти вже не виводиться. В Україні не існує нормативів, які б регламентували її стан в повітрі, але європейські директиви говорять про те, що безпечної концентрації такої пилу не існує і в ідеалі треба прагнути до нуля. Взимку прилад відчували в тестовому режимі - перевіряли стан повітря в торгових центрах Дніпра.

А зараз прилад вже на постійній основі прибув в Дніпро. Ура або не ура?

Екологи-активісти обіцяють оперативно виїжджати з цим приладом за викликом громадян та реєструвати забруднення повітря. А ще Aeroqual використовують для валідації (в даному випадку повірки) економних датчиків вимірювання дрібнодисперсного пилу в повітрі, щоб переконатися, що вони працюють коректно.

В рамках форуму "Валити не можна залишитися" планується зібрати цілу партію з кількох десятків домашніх датчиків і разом з учасниками форуму провести воркшопи з їх складання та налаштування.

ЧИ БУДЕ ГОРОДЯНАМ ЩАСТЯ

Якщо ви думаєте, що, повісивши у себе на балконі побутовий прилад по визначенню стану повітря, нехай і відкалібрований за допомогою чудо-приладу з Нової Зеландії, ви зможете з його показаннями звернутися в правоохоронні органи або суд, то ви глибоко помиляєтеся. Не прийме суд і дані еко-активіста, який приїхав до вас за викликом з новозеландським приладом. Показання побутових приладів і громадського моніторингу українськими судами не визнаються в якості доказів. Вимірювання повітря, які визнають українські суди, можуть робити тільки 2 організації – Державна екологічна інспекція та Держпродспоживслужба.

Екологічна інспекція може проводити вимірювання повітря тільки на "трубі" – організованому джерелі викидів. Для цього є спеціальні методики, погоджені Постановами КМУ, і за ним можуть працювати тільки сертифіковані лабораторії. Другий важливий аспект моніторингу – це виміри санітарної зони підприємств або приміщень. Ці функції покладені були на СЕС, а зараз на Держпродспоживслужбу. Вона проводить вимірювання за скаргами і виступає позивачем в суді. Саме вона повинна здійснювати функцію контролю якості повітря в місті. А екологічна інспекція – на підприємстві. Важливо знати, що не можна довести, чиї ці викиди, якщо будинок знаходиться не в санітарній зоні конкретного підприємства, або факт впливу іншого підприємства і санітарні зони різних підприємств нашаровуються. Суд не прийме такі докази. Такі українські реалії, і чи не краще зусилля громадських активістів направити на зміни вітчизняного законодавства?

Інша справа, що для того щоб звернутися в Держпродспоживслужбу, потрібно мати якусь підставу. І тут побутовий прилад може допомогти. Але навіщо витрачати більше сотні тисяч гривень для того, щоб винайти вже винайдений велосипед?

Наприклад, зараз набирає популярність проект громадського моніторингу родом з Івано-Франківська. Кілька підлітків у віці від 11 до 17 років в минулому році розробили прототип станції моніторингу повітря. Заручившись підтримкою спонсорів, вони створили першу в Україні мережу онлайн-моніторингу стану повітря. Потім до команди приєднався дорослий волонтер, який допоміг автоматизувати і синхронізувати сервер, щоб він міг приймати і обробляти дані з великого числа станцій. Така мережа працює зараз в Івано-Франківську. Пацани продають свої прилади по всій Україні.

І вартість такого приладу більш ніж в сто разів менше хваленого новозеландського. До речі, дрібнодисперсний пил цей прилад теж вимірює. Дані з цих приладів в режимі реального часу виводяться на карту eco-city.org.ua і світову карту моніторингу повітря. Може, краще було закупити 100 вітчизняних приладів і розвісити їх по всьому місту? І спостерігати на онлайн-карті показання з усіх потенційно небезпечних мікрорайонів. Тоді і картина забруднення була б більш достовірна.

ЧИ ПРАЦЮЄ ЛАБОРАТОРІЯ КП "ЦЕНТР ЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРІНГУ"

Починаючи з 2017 року це комунальне підприємство обласної ради регулярно витрачає мільйони гривень на закупівлю обладнання для моніторингу екологічної ситуації.

• Пересувну лабораторію на базі автомобіля купили за 1 994 450 грн.
• Стаціонарні пости контролю якості повітря придбали за 3 762 000 грн.
• Комплектацію пересувного поста придбали за 3 900 000 грн.
• На обладнання стаціонарних станцій витратили 19 102 048 грн.
• Придбали такий же портативний прилад як у громадських організацій за 199 800 грн.
• Департамент екології та природних ресурсів ДніпрОДА витратив 933 000 долл на проект організації, розвитку і вдосконалення системи автоматичного моніторингу повітря.

З даними моніторингу повітря, в тому числі і пилу зазначених фракцій, можна познайомитися на сайті комунального підприємства в режимі онлайн. Туди може зайти кожен городянин і побачити те, чим ми дихаємо. Інша справа, що стаціонарних постів мало, ми нарахували 10 працюючих в області. Так в Дніпрі їх 4, в Нікополі та Павлограді по два, в Жовтих Водах і Покрові по одному. Але система моніторингу досі працює в тестовому режимі. Значить, до суду з її даними теж не підеш. До речі, складається враження, що над Дніпропетровською областю встановилася озонова діра – практично скрізь перевищення ГДК по озону в кілька разів.

ЩО З ЕКОЛОГІЧНОЇ КАРТОЮ

За ідеєю, дані постів моніторингу повітря повинні були передаватися на онлайн-карту стану екології Дніпропетровської області.

Ще в 2016 році в області під егідою ОДА було створено чудовий за своєю суттю проект – екологічна карта, на якій можна було в онлайн-режимі подивитися підприємства-забруднювачі, рівень забруднення грунту, повітря і води в кожній конкретній точці області. Знаєте, за який період часу вона сьогодні показує дані по повітрю? За 14 червня 2017 року!

То чи не краще зусилля активістів направити на контроль за витрачанням грошей платників податків на екологічні програми і на зміну українського законодавства? І не робити сенсації з покупки звичайного приладу, який є в будинку, швидше за все, у кожного новозеландця? Хіба що, покупка новозеландського гаджета – проект політичний. Недарма взимку глава Дніпропетровської обласної організації партії "ДемАльянс" Артем Романюков особисто ходив по місцях скупчення людей з новозеландським дивом і перевіряв скупчення пилу.

Судячи з усього, новозеландський прилад разом з Артемом Романюковим стане зіркою найближчого форуму "Валити не можна залишитися". Так що, якщо для екології – краще 100 приладів з Івано-Франківська. А якщо для політики – один з Нової Зеландії.