Багато європейських країн публічно підтримують переговори щодо створення власної системи ядерного стримування як доповнення до американської атомної зброї. Такі дискусії активізувалися на тлі падіння довіри до США під керівництвом Дональд Трамп.
Вищі посадовці двох країн Балтії повідомили Politico, що, хоча НАТО й надалі розглядається як основа ядерного стримування, вони готові обговорювати і роль самої Європи. Це надало нового імпульсу дебатам, які відбувалися як публічно, так і в приватних розмовах на Мюнхенській конференції з безпеки. Зростання інтересу до ядерної теми пов'язують із сумнівами щодо готовності США відбити можливий напад росії. За даними ЗМІ, ці сумніви не зникли навіть після промови держсекретаря США Марко Рубіо, яка була витримана у відносно примирливому тоні.
Естонія не виключає участі в переговорах про єдине європейське ядерне стримування на ранньому етапі. Про це в інтерв'ю заявила заступник міністра оборони Туулі Дунетон. Вона наголосила, що країна відкрита до діалогу з партнерами, водночас підкресливши, що США й надалі прихильні забезпеченню ядерного стримування для союзників.
Прем'єр-міністр Латвії Евіка Сіліня підтримала таку позицію, зазначивши, що ядерне стримування може відкрити нові можливості, але будь-які кроки мають відповідати міжнародним зобов’язанням.
Французький і британський чинник
ЗМІ нагадують, що Трамп неодноразово ставив під сумнів дію п'ятої статті Статуту НАТО, критикував внесок союзників у війну в Афганістані та закликав анексувати Гренландію, яка належить Данії – члену Альянсу. Це, за повідомленнями, підштовхує Європу до пошуку додаткового рівня "страховки" від Москви.
На практиці мова йде про звернення до Франції та Великої Британії – єдиних ядерних держав Європи. На відміну від Лондона, Париж не входить до Групи ядерного планування НАТО. Президенти Франції неодноразово наголошували, що національні інтереси країни мають європейський вимір, однак рішення про застосування ядерної зброї ухвалюються виключно в Парижі.
Тему європейського ядерного стримування порушували у своїх виступах у Мюнхені канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і президент Франції Еммануель Макрон. Водночас не всі європейські лідери підтримують цей курс. Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес заявив, що Європа має ставати сильнішою для стримування Росії, але вважає ядерне переозброєння неправильним шляхом.
Заступник міністра оборони США Елбрідж Колбі наголосив, що Вашингтон не знімає з Європи свою ядерну парасольку, однак очікує від європейських партнерів більшої активності у сфері звичайної оборони.
Переговори на ранній стадії
Ядерні переговори між Францією, Німеччиною та іншими країнами, зокрема Швецією, перебувають на початковому етапі. Нещодавно Макрон заявив про необхідність переосмислення ядерного стримування з урахуванням звичайних озброєнь, зокрема ракет глибокого ураження. На початок березня у нього запланована програмна промова щодо підходу Франції до ядерної доктрини.
Президент Франції наголосив, що обговорення з європейськими союзниками важливі для формування цілісного підходу до оборони і безпеки. Водночас генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що в Європі ніхто не пропонує розглядати такі ініціативи як заміну американської ядерної парасольки.
Очікується, що наступним кроком стане промова Макрона в березні, після якої, за даними ЗМІ, на нього зростає тиск щодо переходу від заяв до практичних дій. Науковий співробітник Французького інституту міжнародних відносин Елоїза Файє вважає, що нинішній геополітичний контекст дозволяє узгодити позиції союзників і перейти до конкретних пропозицій для посилення європейського стримування.
Нагадаємо, заступник держсекретаря США з питань контролю над озброєннями Томас ДіНанно звинуватив Китай у проведенні секретних ядерних випробувань у 2020 році та спробах приховати їх від міжнародної громадськості.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.