Кампанія України з далекобійних ударів по російських військових заводах і складах боєприпасів має неоднозначні результати, вважає аналітик Forbes Девід Акс.
Ці удари, безумовно, принесли певне полегшення цивільному населенню, яке страждає від бомбардувань. Проте, в ширшому контексті, "крилаті ракети, запущені з повітря, часто не впливають на бойові дії", пояснює Майкл Кофман, співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир.
Наприклад, атака на завод безпілотників в Орловській області, можливо, врятувала кількох українців, але такі удари по найбільш небезпечних цілях не розв'язують основну проблему, з якою стикаються українські сили – здатність подолати оборону противника. Як зазначає Кофман, хоча далекобійні удари можуть впливати на сили супротивника, українські бригади "часто не можуть скористатися цими можливостями".
"Українським ВПС не особливо корисно підривати, скажімо, весь запас важких мінометів російської польової армії, якщо сусідній український армійський корпус затиснутий мінними полями або не має достатньої живої сили, щоб почати наступ і скористатися скороченням короткострокових запасів боєприпасів у росіян", – пише Акс.
Він підкреслює, що більшість кампанії України з далекобійних ударів, яка зосереджена на рейдах проти військового постачання, є разючою, але не є вирішальною. Згідно з даними української аналітичної групи Frontelligence Insight, більше як половина українських ударів із вересня по лютий "мали обмежений вплив".
"Безпілотники і ракети могли вразити кілька російських заводів і складів і спровокувати кілька жахливих пожеж, але пожежники зрештою гасили полум'я, а робітники зрештою відновлювали будівлі. Водночас українські війська продовжували поступово втрачати позиції на сході України", – зазначає Акс.
Звичайно, частіші атаки та використання важчих боєприпасів могли б завдати тривалої шкоди. Проте Україна не отримує достатньо високоякісних боєприпасів глибокого удару іноземного виробництва для ведення тривалої та інтенсивної кампанії проти російської логістики. Крім того, наразі вона не виробляє достатню кількість таких боєприпасів самостійно, вказує Акс.
Пріоритетні цілі для ударів
Імоавірно, саме тому в останні місяці українські планувальники атак змінили свої цілі. Тепер вони частіше націлюються на російську нафтову інфраструктуру, зокрема на нафтопереробні заводи, які підтримують військову економіку росії.
"Оскільки це більш технічно складні та дорогі споруди, їхнє значення для російської нафтопереробної промисловості та експорту нафтопродуктів також вище, а відновлювати їх складніше та дорожче", – пояснює Frontelligence Insight.
Економіст Володимир Мілов підкреслює, що для посилення ефекту від ударів українські війська повинні регулярно атакувати великі унікальні установки крекінгу на сучасних російських нафтопереробних заводах.
В умовах чинного режиму санкцій російській промисловості вкрай важко знайти їм заміну, а часті та точні удари можуть ускладнити їхній ремонт, зазначив Мілов.
Читайте також: Удари по "Енгельс-2" – Міноборони Британії визнало атаку найрезультативнішою у 2025 році.
Дивіться відео:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
