Серед чужомовних людей, у плавильному казані мультикультурної Європи, шукають втрачене щастя сотні тисяч українських громадян, переважно жінок. Лише в Італії серед офіційно зареєстрованих заробітчан з України - їх понад 80%.  У чужинських приймах вони дізнаються про весілля дітей, народження онуків. Тут змушені зустрічати свої ювілеї.

Усі вони кажуть: на батьківщину і раді б повернутися, але там – ані роботи, ані
перспектив. 

Протягом багатьох років українцям в Італії підставляють плече Греко-КатолИцька Церква, низка громадських організацій, щоби попри все вони лишалися людьми і не втрачали віри. Проте загартовані заробітчанством люди, з розпачем дивляться як, зростаючи між двох світів, спинаються на ноги їхні діти. 

Полишивши Україну з десяток-півтора років тому, нині заробітчани змушені викручуватися в умовах  нової економічної кризи в Європі. Хиткому правовому статусу, невпевненості у завтрашньому дні додають лиха щоденний психологічний стрес й не рідко - психічні травми.

Павло Кужеєв, Сергій Клименко, Рим, 5 канал