Перші 17 днів із 70-ти у полоні шахтарі голодували. Коли зв`язок із поверхнею встановили, стало легше. Гірники змогли нормально харчуватися та почали виконувати фізичні вправи, щоби бути готовими для підняття на поверхню. У підземеллі облаштували біотуалет та провели водопровід.

Лікарі та психологи постійно стежили за фізичним та психологічним здоров`ям ув`язнених. Раціон складали, обмежуючи кількість калорій, аби гірники не погладшали. Адже рятувальна капсула завширшки усього 66 сантиметрів.

Щоби гірники не впали в депресію в замкненому просторі, їх розважали. З поверхні передали музичні плеєри. За допомогою маленького проектора чоловіки дивилися футбольні матчі, зокрема й Чилі - Україна. Шахтарі влаштували казино, де грали в карти й доміно. Папа Бенедикт XVI передав їм Біблії та вервиці. Аби шахтарі могли спілкуватися зі своїми родинами, до підземелля провели телефон та відеозв`язок.

Незважаючи на тяжку ситуацію і труднощі, шахтарі виявили мужність та не втрачали почуття гумору. Тепер ними пишається вся країна.