Карімов очолив Узбекистан ще як перший секретар ЦК Компартії республіки у 1989 році. Потім його тричі обирали президентом уже незалежної країни в 1992, 2000 та 2007 роках і тепер 2015-му. Хоча у Конституції Узбекистану чорним по білому записано, що можна бути президентом не більше двох разів.

Усі так звані суперники Карімова як один ще перед голосуванням заявляли про підтримку курсу чинного глави країни. А жоден справжній опозиціонер у перегонах участі не брав.

Традиційний інструмент - проведення екзит-полів -   Узбекистані взагалі не передбачений. Правозахисна організація Freedom House відносить цю країну до групи держав з найнижчим рівнем політичної та особистої свободи.

Відомо, що в Узбекистані понад 10 тисяч політичних та релігійних в’язнів.