Сполучені Штати стоять на порозі нових викликів. 46-й президент підсумував результати своєї каденції. Джо Байден наголосив, що його адміністрація змогла відновити позиції Америки на світовій арені. Каже – за чотири роки його уряд досягнув значного прогресу. Особливо це стосується підтримки України. За підтримки союзників путін спіймав облизня в Україні і не зміг досягти жодної з поставлених цілей. Докладніше дивіться в сюжеті журналіста "5 каналу" Єгора Голівця.
"Америка стала сильнішою, союзники міцнішими, а конкуренти слабшими" – слова, які президент США Джо Байден вибрав для своєї промови. Але що насправді криється за цими фразами? Байден каже про зміни у світовому балансі сил. росія не досягла своїх цілей в Україні, а НАТО зберегло єдність.
"Ми допомогли українцям зупинити путіна. І тепер, майже три роки потому, путін не досягнув жодної зі своїх стратегічних цілей. Він не зміг підкорити Україну, не зміг зруйнувати єдність НАТО і не зміг досягти великих територіальних здобутків. Нам ще багато чого треба зробити, ми не можемо відступити. Ми згуртували 50 країн, щоб підтримати Україну, не лише в Європі, а й уперше в Азії. Коли путін вдерся в Україну, він думав, що захопить Київ за лічені дні. Насправді ж після початку війни в центрі Києва побував я, а не він. путін цього не зробив", – сказав президент США.
Після приходу до овального кабінету Джо Байден пообіцяв відновити мир у світі та зменшити вплив агресивних держав. Однак конфліктів лише побільшало. Політики критикують Байдена за затримки постачання зброї Україні та кволе ухвалення рішень. Невчасне постачання критично важливих озброєнь стало однією з причин, чому контрнаступ України в 2022 році загальмувався. Далися взнаки і внутрішні чвари у США та серед союзників по НАТО. Ухваленню рішень про постачання зброї передували багатомісячні гострі обговорення. Попри це, союзникам таки вдалося не побити горщики – підтримка триває і збережеться після відходу Байдена.
"Найближчими місяцями і роками неодмінно виникнуть нові виклики. Але навіть у цьому разі очевидно, що моя адміністрація залишає наступній адміністрації міцний фундамент. І ми залишаємо їм Америку з більшою кількістю друзів і сильнішими альянсами, чиї супротивники слабшають і перебувають під тиском. Америку, яка знову лідирує, визначає порядок денний, об'єднує країни навколо наших планів і бачень", – заявив Байден.
Водночас на країну-агресорку має зберегтися економічний тиск. Санкції вже б'ють по стабільності в росії і ситуація лише погіршуватиметься.
"Нова команда налаштована на переговори. А в переговорах вам потрібні важелі впливу. І частина цих важелів має походити від економічного тиску, який змусить путіна зрозуміти, що він і надалі платитиме значну ціну в економічному плані. Таким чином, це також слугує ефективному дипломатичному результату, який забезпечить справедливий і сталий мир для України", – сказав радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван.
"Навряд чи можна було очікувати від Байдена іншої оцінки ситуації, адже він залишає свою посаду – і політику в цілому. Проте він справді доклав зусиль, щоб зберегти єдність Альянсу на фоні агресії росії та залишає непогані, принаймні формально, стартові позиції для Трампа", – зауважив політолог Ігор Рейтерович.
Незважаючи на це, в промові Байдена можна побачити певний оптимізм, зокрема в тому, як США зберегли єдність Альянсу та спільно з іншими західними державами створили основу для подальшої протидії росії. Але ключова динаміка полягала в тому, що США, діючи поетапно, не змогли швидко і рішуче реалізувати стратегію підтримки України, що в певний момент дало змогу росії створити тактичну перевагу на полі бою.
І хоча Байден каже, що його адміністрація створила міцну основу для майбутнього, багато залежить від того, як новий президент США, Дональд Трамп, діятиме далі. Його повернення може змінити вектор американської зовнішньої політики, і саме це буде ключовим фактором для подальшого розвитку подій.
Тим часом країни НАТО почали більше непокоїтися і про власну безпеку. Витрати на оборону значно зросли, оборонні підприємства нарощують потужності. Однак цього замало, вважає генсек НАТО. Пропонує підвищити показник витрат до понад 3% ВВП.
"2% витрат на оборону – це все, що я бачу натепер. Цього недостатньо. І якщо ми зараз у безпеці, то через чотири чи п'ять років починайте ходити на курси російської мови або їдьте до Нової Зеландії. Ми маємо зараз витрачати більше на оборону, щоб завершити цю дискусію протягом наступних трьох-чотирьох місяців. І саме тоді ми зможемо залишатися в безпеці", – наголосив генсек НАТО Марк Рютте.
Він пропонує знаходити альтернативні шляхи економії, як-от спільні закупівлі озброєнь та інновації в оборонній сфері. Згадує про нові радари, які використовуються в Україні, що дає можливість зменшити загальні витрати.
"Оцінка Рютте базується на двох важливих складових. По-перше, це реальна оцінка ситуації. У нього було достатньо часу, щоб розібратися в реальних можливостях НАТО. По-друге, це тісні зв'язки з Трампом та розуміння його очікувань від Альянсу. Тому новий генсек діє на випередження, розуміючи, що в подальшому НАТО доведеться ухвалювати непрості, але вкрай необхідні рішення", – пояснив Рейтерович.
Зміни у глобальному балансі сил змушують союзників по НАТО готуватися не лише до військових, а й економічних викликів. Уже зараз констатують: без зміцнення оборони не вдасться зберегти фінансову стабільність.
Єгор Голівець, "5 канал"
Також дивіться відео:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.